АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С. М.,
суддів: Виноградової Л.Є.,
Кононенко Н.А., за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 березня 2009 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, поновлення меж, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, треті особи: Холоднобалківська сільська рада та садовий кооператив „Воїнський" садового масиву „Алтестівський",
встановила:
22 травня 2008 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просила зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою НОМЕР_1, площею 0.053 га, яка знаходиться в СК „Воїнський", садового масиву „Алтестівський" на території Холоднобалківської сільської ради, знести незаконно збудовану ним теплицю, звільнити самовільно зайняту ним частину земельної ділянки та поновити її межі.
Свої вимоги мотивувала тим, що вказана земельна ділянка була придбана нею в 2004 році та належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю. Поруч знаходиться земельна ділянка, яка належить на праві власності відповідачу. У порушення меж земельних ділянок відповідач самовільно захватив частину її земельної ділянки та збудував на ній теплицю. На її неодноразові вимоги про усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою, припис інспекції архітектурно-будівельного контролю та рекомендації комісії Холоднобалківської сільської ради знести теплицю, відповідач не реагує.
Відповідач позов не визнав. При цьому не заперечував, що частина збудованої ним теплиці дійсно знаходиться на земельній ділянці позивачки. Але зазначив, що теплиця збудована на цій земельній ділянці за домовленістю з її колишнім власником ОСОБА_4 Відповідач також пояснив, що на будівництво теплиці він дозволу (рішення) відповідних органів не має, а домовленість з ОСОБА_4 була оформлена простою розпискою.
Представник Холоднобалківської сільської ради вважав позовні вимоги ОСОБА_3 обгрунтованими та пояснив, що сільська рада не давала відповідачу дозволу на будівництво теплиці, яка дійсно займає частину земельної ділянки позивачки. За скаргою ОСОБА_3 сільською радою була створена комісія, яка в присутності ОСОБА_2 провела обміри земельних ділянок та рекомендувала йому знести теплицю, яка збудована з порушенням правил забудови.
Представник СК „Воїнський" в судове засідання не з’явився, але направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Головуючий у першій інстанції: Крапкова С. В.
Справа № 22ц- 2692/09
Доповідач: Сегеда С. М. Категорія: ЦП: 45
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 03 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково та було зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні належною їй земельною ділянкою НОМЕР_1, що розташована в СК „Воїнський", садового масиву „Алтестівський", Холоднобалківської сільської ради Біляївського р-ну Одеської обл., шляхом знесення за рахунок відповідача незаконно збудованої теплиці. Було зобов’язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 частину самовільно зайнятої ним земельної ділянки НОМЕР_1, що належить позивачці на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 06.09.2005 року. В іншій частині позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд обгрунтовано виходив із того, що згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Так, позивачка та відповідач є власниками земельних ділянок за НОМЕР_3 та НОМЕР_1, які розташовані в СК „Воїнський" садового масиву „Алтестівський" на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області, що підтверджується відповідними державними актами (а.с. 10-12, 31-32). Межі вказаних земельних ділянок встановлені в натурі на місцевості.
Згідно п. г) та п. є) ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів і додержувати правил добросусідства.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач без відповідного дозволу, самочинно збудував скляну споруду, яка по матеріалам справи зазначена як теплиця та яка споруджена на частині земельної ділянки позивачки.
Зазначене підтверджено актом перевірки комісії Холоднобалківської сільської ради по врегулюванню земельних відносин від 17.02.08 року (а.с. 7-9).
Приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 14.04.08 року відповідачу ОСОБА_2 було запропоновано знести скляну споруду, яка самовільно збудована на частині земельної ділянки ОСОБА_3 та звільнити земельну ділянку останньої в строк до 05.05.2008 року (а.с. 14-16).
Оскільки відповідач порушив вищезазначені вимоги ст. 91 ЗК України та не виконав припису щодо усунення порушень земельного законодавства, суд дійшов обгрунтованого висновку про законність вимог позивачки та про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, шляхом знесення ОСОБА_2 незаконно побудованої теплиці та повернення ним частини самовільно зайнятої земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_3
Посилання відповідача на те, що оскільки будівля споруджена ним за згодою колишнього власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_4, то в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 повинно бути відмовлено, є безпідставними, виходячи із наступного.
На підтвердження своїх доводів відповідач ОСОБА_2 посилається на дружню угоду, укладену 25.04.1989 року між ним та ОСОБА_4, згідно якої кожний із них виділяє частину своєї земельної ділянки іншому для будівництва, відповідно ОСОБА_2 - теплиці, ОСОБА_4 - будинку (а.с. 62).
Судова колегія вважає цю дружню угоду нікчемною, оскільки ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_4 не були на той час власниками земельних ділянок і не мали право розпоряджатись ними.
Крім того, угода не посвідчена належним чином, землевласник не приймав участь при її укладенні.
ОСОБА_2 став власником земельної ділянки лише 10 квітня 1997 року при видачі на його ім’я державного акту (а.с. 31). Площа земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2, склала 0, 066 га. Частка земельної ділянки, яка за вищезазначеною дружньою угодою мала перейти від ОСОБА_4 до ОСОБА_2, не знайшла свого підтвердження в державному акті.
Таким чином, частка земельної ділянки, що належить на праві власності позивачці ОСОБА_3, та на якій ОСОБА_2 збудована теплиця, не була належним чином передана в користування або у приватну власність відповідачу ОСОБА_2, у зв’язку з чим він не мав права будувати на ній самовільну споруду, що порушує права іншого власника земельної ділянки, в даному випадку позивачки ОСОБА_3
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що частка житлового будинку позивачки ОСОБА_3 також збудована на його земельній ділянці, не можуть впливати на законність і обгрунтованість судового рішення, тому що відповідач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не звертався до ОСОБА_3 з повозом про захист прав землевласника і ці обставини не є предметом даного судового спору.
Посилання відповідача на те, що він збудував не теплицю, а оранжерею, в даному випадку правового значення не відіграє, оскільки зазначена скляна будівля є самовільною та споруджена на земельній ділянці відповідачки, у зв’язку з чим все рівно підлягає знесенню. При цьому, судова колегія враховує те, що відповідач не довів суду, що самовільно споруджена ним скляна будівля не є теплицею. Навпаки, його доводи спростовуються вищезазначеною дружньої угодою, актом перевірки меж земельної ділянки, власноручною заявою ОСОБА_2 до суду (а.с. 26-30), письмовим поясненням до встановлення реальних розмірів суміжних земельних ділянок (а.с. 248-зв.), де мова йде саме про будівництво теплиці.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно з’ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив законне і обгрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ч. 1 ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.