Справа № 22ц/1808 Головуючий у суді 1 -ї інстанції: Григорусь Н.Й.

Категорія 57 Доповідач: Рафальська І.М.:

УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М..

суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

при секретарі Гаврилюк М.В.,

з участю представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинення дій та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 29 травня 2009 року,

встановила:

У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, яка за життя бажала бути похованою на Російському кладовищі м Житомира. Проте, відповідач без її згоди здійснила поховання на Корбутівському кладовищі, а перепоховання може бути здійснене тільки за письмовою згодою особи, яка здійснила поховання. Оскільки відповідач відмовляється звернутися з такою заявою до Житомирського міськвиконкому, то просила зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перепоховання ОСОБА_4 Крім того, просила стягнути з відповідачки на свою користь на відшкодування причиненої їй моральної шкоди 5000 грн.

Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 29 травня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги; посилається на порушення райсудом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю позивачки.

За повідомленням управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації № 2154/01-1 від 5.07.2007р./а.с.12/, розтин трупа, виявленого за місцем проживання - АДРЕСА_1 16.12.2004р., проводився на підставі відношення помічника прокурора Корольовського району м.Житомира.

Згідно ст.21 Закону України „Про поховання та похоронну справу", перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням міськвиконкому на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу міськради на поховання останків на іншому кладовищі.

З матеріалів справи видно, що похованням, придбанням-оформленням предметів та послуг похоронного призначення займалась ОСОБА_3 - сусідка померлої та відповідачка по справі - через ПП „Мурга" - магазин „Скорбота"/а.с.11/. Цей магазин не має права вчиняти дії щодо поховання на Російсько-Вільському кладовищі у м.Житомирі/а.с. 19/.

У судовому засіданні в суді першої інстанції відповідача та свідки-сусіди ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що не чули від ОСОБА_4 при житті про її бажання після смерті бути похованою на російському кладовищі. Крім того, про волевиявлення матері вони не чули і від позивачки.

Клопотання про виклик інших свідків позивачка в апеляційному суді не заявляла.

Оскільки ОСОБА_2, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, не довела обставин, на які посилалася, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні позову.

Підстав для скасування рішення райсуду немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 29 травня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.