Справа №22ц/2213 Головуючий у суді 1-ої інстанції Нейло В.М.

Категорія 27 Суддя-доповідач Забродський М.І.

УХВАЛА

Іменем України

24 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого - судді Забродського М.І. суддів: Миніч Т.І., Заполовського В.Й., при секретарі судового засідання Никончук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2009 року у цивільній справі за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ВАТ „ Державний ощадний банк" про стягнення вкладів -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року позивачі звернувся з вказаним позовом та просили стягнути з ВАТ „Державний ощадний банк" свої грошові вклади. Зокрема ОСОБА_3 просила стягнути кошти в сумі 5986грн. 80 коп., які перебувають на рахунку №НОМЕР_1, та НОМЕР_2 грн. 79 коп., які отримала вона у спадщину після смерті батька. ОСОБА_4 просив стягнути 4720 грн. 20 коп., які знаходяться на рахунку №НОМЕР_3, а ОСОБА_5 просила стягнути 12200 грн. з рахунків № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5.

В обгрунтування позову зазначали, що відповідачем порушено ст.ст.384, 385 ЦК України, оскільки вони не можуть розпорядитися на власний розсуд своїми вкладами.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги та її довірителів. Вважає, що судом порушено норми матеріального права, оскільки вона та її довірителі добровільно внесли вклад в Ощадний банк, а отримати не мають змоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 уклала договір заощадження з Ощадним банком СРСР і розмір його станом на кінець листопада 1991 року становить 5986 грн. 80 коп. Крім того вона успадкувала після смерті свого батька його вклад у цьому банку в розмірі НОМЕР_2 грн. 79 коп. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали в Ощадному банку СРСР станом на 1991 рік відповідно 4720 грн. 20 коп. та 12200 грн.

Відповідно до ст. ст. 6, 7 Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету

України починаючи з 1997 року та інших формах відповідно до діючого законодавства.

Заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.

Перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно зі ст. 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №481 від 20 травня 2009 року „Про виплату в 2009 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР" виплата громадянам компенсації передбачено у розмірі 250 млн.

З цієї суми Кабінет Міністрів України визначив, що 87 млн. грн. буде виплачено у 2009 року вкладникам з числа тих, що не отримали протягом 2008 року компенсацію втрат від знецінення грошових зобов'язань, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року у порядку черговості внесення відомостей про них до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян" у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше як 1000 грн.

За наведених обставин суд правильно вважав, що підстави для виплати коштів з компенсаційних рахунків позивачам у межах заявлених сум відсутні.

Суд повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін та виніс законне і обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 308, 309, 314-315, 317 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,

У X В А Л И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.