Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 червня 2021 року                  смт. Покотилівка

Справа № 635/2707/21

Провадження № 1-в/635/358/2021

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Панаса О.С.,

прокурора – Гелета О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Найдьонова О.В. за погодженням з головою спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області Мєуш Н.В. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

УСТАНОВИВ:

13 квітня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Найдьонова О.В. за погодженням з головою спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області Мєуш Н.В. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2021 року вищевказане подання передано в провадження судді Карасави І.О.

Згідно частини 1 статті 539 Кримінального процесуального Кодексу України (далі- КПК України), питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень частини 4 статті 539 КПК України при вирішенні судом питань, пов`язаних із виконанням вироку у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час місця розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, інші особи у разі необхідності.

Згідно частини 5 статті 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання

Представник установи виконання покарань та засуджений у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд подання за їх відсутності.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, посилаючись на те, що засуджений багаторазово судимий, та на шлях виправлення не став.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 13 липня 2016 року за частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 187 КК України ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна. В силу частини 4 статті 70 КК України шляхом часткового складання за даним покаранням та покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2015 року до 7 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна. На підставі частини 5 статті 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення в строк покарання з 20 серпня 2015 року по 11 травня 2017 року.

Початок строку відбування покарання – 13 липня 2016 року.

Кінець строку відбування покарання – 29 вересня 2021 року.

Начальник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Найдьонов О.В. за погодженням з Головою спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області Мєуш Н.В. звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 13 грудня 2016 року засуджений ОСОБА_2 прибув до ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» із ДУ «Сумський слідчий ізолятор». Працевлаштований до підсобного господарства на дільниці соціальної реабілітації. Має одне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку, заохочувався дев`ять разів, на заходи виховного впливу реагує позитивно, робить правильні висновки, висловлює позитивні наміри у подальшому житті після звільнення, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», розкаюється у раніше вчиненому злочині. Соціально-корисні зв`язки з близькими родичами підтримує шляхом листування. За характером спокійний, доброзичливий, товариський, цілеспрямований, має адекватну самооцінку, під час індивідуальних бесід розсудливий, відвертий, здатен раціонально мислити, має охайний зовнішній вигляд. На момент звернення з поданням до суду засуджений відбув 2/3 фактичного покарання.

Відповідно до частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Відповідно до частини 2 статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув встановлений частиною 3 статті 81 КК України термін покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (частина 3 статті 81 КК України).

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

У відповідності до положень пункту 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Так, з матеріалів справи стосовно умовно-дострокового звільнення та особової справи на засудженого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у місцях позбавлення волі з 20 серпня 2015 року. Під час тримання в державній установі «Полтавська УВП (№23)» порушував режим тримання, за що мав три стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, заохочень не мав. З 06 червня 2017 року відбував покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)». За час відбування покарання характеризувався посередньо, режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. З 09 липня 2017 року тримався в державній установі «Полтавська УВП(№23)», за час відбування покарання характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 25 серпня 2017 року відбував строк покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що був заохочений одинадцять разів, стягнень не має. Працевлаштований будівельником житлової зони установи, до праці ставиться з розумною ініціативою, поставлені завдання виконує своєчасно та якісно. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою ставиться з розумною ініціативою, не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці, бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», до реалізації програми ставиться із зацікавленістю. Відповідно до статті 126 КВК України прагне до підвищення та вдосконалення загальноосвітнього рівня, відвідує бібліотеку установи. Входить до складу ради колективу засуджених ДСР, проявляє розумну ініціативу у реалізації завдань РКЗД. Термін застосування статті 100, 101 КВК України щодо зміни умов тримання- за відбуттям однієї третини призначеного строку покарання рішенням комісії виправної колонії від 01 листопада 2017 року вирішено відмовити у застосуванні даної заохочувальної норми як особі, яка не стала на шлях виправлення. Питання щодо можливого застосування умовно-дострокового звільнення згідно статті 81 КК України, за відбуттям 2/3 призначеного строку покарання, було розглянуто 13 березня 2019 року, рішенням комісії відмовлено в застосуванні даної заохочувальної норми як особі, яка не довела свого виправлення. За вироком суду мав процесуальні витрати у розмірі 163,68 гривень, сума засудженим відшкодована достроково в повному обсязі.

Як вбачається зі змісту довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_1 в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» заступника начальника планово-економічного відділу ОСОБА_3 та довідки про заробітну плату, засуджений з березня 2018 року по серпень 2018 року працював у промислові зоні установи, з вересня 2018 року по червень 2020 року не працював, у липні 2019 року засуджений займався виготовленням барабані для електрокабелей, у серпні та вересні 2019 року не був працевлаштований, у жовтня 2019 року займався ремонтно-будівельними роботами, у листопаді та грудня 2019 року не був працевлаштований, у січні та лютому 2020 року займався ремонтно-будівельними роботами, з березня по травень 2020 року не працював, у червня 2020 року засуджений був працевлаштований до житлової зони установи, липні 2020 року не працював, з серпня 2021 року по даний час займався ремонтно-будівельними роботами.

За весь час відбування покарання в місцях позбавлення волі має одинадцять заохочень, при чому заохочувався систематично протягом 2017-2021 років, та три стягнення у 2015-2016 роках, які погашені в установленому законом порядку. Як вбачається зі змісту вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 13 липня 2016 року, за вказаним вироком маються процесуальні витрати – у розмірі 163,68 гривень, відповідно до довідки бухгалтера ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 за вироком суду виконавчі листи відсутні, засуджений з власної ініціативи відшкодував судові витрати в повному обсязі.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Враховуючи викладене, дані про особу засудженого ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, поведінку за весь час відбуття покарання (наявність одинадцяти заохочень, погашені дисциплінарні стягнення, залучення та виконання робіт з благоустрою території, ставлення до праці, позитивної характеристики, відсутність непогашених процесуальних витрат), суд переконався у наявності достатніх та переконливих даних, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін, тому доводи сторони обвинувачення, що засуджений не довів своє виправлення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, статтею 154 КВК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Найдьонова О.В. за погодженням з головою спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області Мєуш Н.В. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 – задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 13 липня 2016 року умовно – достроково на невідбутий строк покарання три місяці дев`ятнадцять днів.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення зупиняє її виконання.

Суддя:                                                                                 І.О. Карасава