АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Копаничук С.Г.
Суддів: Сороки Л.А. ,Денишенко Т.О.
при секретарі: Кирилюк Л.М.
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі на постанову Ямпільського районного суду від 29 вересня 2009 року , -
В с т а н о в и л а :
06 липня 2009 року позивачі заявили однорідні позови до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання відповідача здійснити нарахування їм щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки у сумі 4471 гривень 20 копійок відповідно кожному із позивачів
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є дітьми війни в розумінні Закону України « Про соціальний захист дітей війни» і мають право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», позивачі зазначили, що мають право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В своїх позовах позивачі зазначили, що ними були направлені на адресу відповідача письмові звернення з вимогою здійснити нарахування та виплату їм як дітям війни державну соціальну допомогу у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки. Однак, відповідач як орган владних повноважень, відмовив їм у гарантованому законом праві, надавши при цьому юридично необгрунтовану та суперечливу відповідь. Вважаючи свої права порушеними, позивачі просять суд визнати дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області щодо відмови кожному із них у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки у сумі 4471 гривень 20 копійок відповідно кожному із позивачів .
Ухвалою Ямпільського районного суду від 22.07.2009 року позови об'єднані в одне провадження .
Постановою Ямпільського районного суду від 29.09.2009 року позови задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області щодо невиплати в повному обсязі державної соціальної допомоги як дітям війни - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за період включно липень – грудень 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити:
ОСОБА_2 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_18 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_5 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_6 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_7 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_8 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_9 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_10 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_11 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_12 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_13 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_14 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_15 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_16 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
ОСОБА_17 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в сумі 784 грн.
Ухвалою Ямпільського районного суду від 21.10.2009 року виправлено арифметичну помилку у постанові ,замість суми 784 грн. вказано 588 грн.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі просить постанову від 29.09.2009 року скасувати через порушення судом норм матеріального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У телеграмі представник позивачів ОСОБА_5 зазначила, що скарга є надуманою, а тому просила постанову суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи ,постанову суду та доводи апеляційної скарги, вважає ,що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону № 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
УПФ зазначені виплати у 2006-2007 роках не виплачувало, а в 2008 році виплачувало частково, посилаючись на відсутність коштів та порядку.
Згідно з п.17 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005р. ,,Про Державний бюджет України на 2006р." дію ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. на цей рік зупинено.
До того ж, Законом України від 19 січня 2006р. ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2006р." із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006р." виключено п.17 ст.77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст.110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., запроваджуються у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, протягом 2006р. Кабінет Міністрів України не приймав рішень на виконання вимог ст.110 Закону України від 20 грудня 2005р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 р". А тому пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., у 2006р. запроваджені не були.
В свою чергу, п.12 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006р. ,,Про Державний бюджет України на 2007р." дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004р. зупинено на 2007р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.12 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006р. ,,Про Державний бюджет України на 2007р." щодо зупинення на 2007р. дії ст.6 Закону від 18 листопада 2004р.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., тобто з цього часу відновилось право дітей війни на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007р. ,,Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" норми ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Після чого положення ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. знову почали діяти в їх первинній редакції.
Тому суд, ухвалюючи постанову ,підставно визнав права позивачів по вимогах з липня по грудень 2008 року порушеними і зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити кошти. Крім того, суд виходив з того, що позивачі пропустили строк звернення до суду з адміністративним позовом за вимогами по липень 2008 року ,а тому в цій частині позови не задовільнив .
У запереченнях на позов відповідач наполягав на застосуванні судом ст.99, ч. 1 ст. 100 КАСУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому цим Кодексом.
З адміністративними позовами позивачі звернулись 06.07.2009 року, тим самим пропустивши строк, передбачений ст. 99 КАСУ по вимогах до липня 2008 року.
Отже, суд дійшов підставного висновку про необхідність часткового задоволення вимог за період з липня по грудень 2008 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно до пенсій, що призначаються за цим Законом і не стосується дітей війни, є безпідставними.
Положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою зазначеної статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом вірно не розглядалися.
Проте, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення, зазначаючи конкретні розміри (суми).
Таким чином, ухвалюючи постанову по справі , суд першої інстанції невірно застосував норму матеріального права, визначивши розмір відповідних виплат за період з липня по грудень 2008 року, які зобов’язав УПФУ у Ямпільському районі провести позивачам, як дітям війни в сумі 784 грн.( згідно ухвали про виправлення арифметичної помилки 588 грн. ), а тому, колегія суддів вважає, що постанова підлягає частковій зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України ,-
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі задовольнити частково.
Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2009 року змінити, виключивши з тексту резолютивної частини постанови щодо розміру виплат кожному з позивачів - "в сумі 784 грн."
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :