У Х В А Л А

                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                                                    

            9 червня 2010 року.                                                                          місто Рівне      

            Колегія суддів  судової палати  в цивільних справах  апеляційного суду Рівненської області  в складі:

головуючого  судді                            - Ковальчук Н.М.,

суддів                                                  -  Буцяка З.І.,Собіни І.М.,

при секретарі                                      - Сеньків Т.Б.,

за участю  заявника                            - ОСОБА_1,

стягувача                                              - ОСОБА_2,        

представника стягувача                     - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Здолбунівського  районного суду  від  27 квітня  2010 року у справі  за заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення суду,
                                               В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 4 березня 2010 року рішення Здолбунівського районного суду від 10 грудня 2009 року скасовано, позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні АДРЕСА_1 задоволено, визнано  ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користуватись житлом та  виселено їх з будинку без надання іншого житла.

Ухвалою Здолбунівського  районного суду  від  27 квітня  2010 року, заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 4 березня 2010 року задоволено та відстрочено виконання зазначеного рішення про виселення із будинку до 31 грудня 2010 року.

В апеляційній  скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Суддя, якому скасоване незаконне рішення апеляційним судом не мав права розглядати заяву про відстрочку виконання рішення, а зобов”язаний був заявити самовідвід. Задовольняючи заяву про відстрочку виконання рішення, суд порушив вимоги ст..30 Конституції України, яка гарантує непорушність житла. Ухвала також суперечить вимогам ст.319 ЦК України щодо права власника  володіти користуватись і розпоряджатись своїм майном. З цих підстав ухвалу суду першої інстанції просить скасувати,  в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення апеляційного суду відмовити.

 Вивчивши матеріали справи, заслухавши осіб, що з”явились у судове засідання, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із слідуючого.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 в даний час не має змоги

справа № 22-885-2010                           суддя в 1 інстанції: Мішура В.С.          суддя-доповідач:Ковальчук Н..М.              

переселитись у  інше  житло через його відсутність, на утриманні має двоє дітей і виселення її з будинку погіршить матеріальний стан дітей та  можливість їх підготовки до навчання.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

        Відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

         Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Рівненської  області від 4 березня 2010 року ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 виселено з АДРЕСА_1.

       Рішення вступило в законну сулу.

       За змістом ст.373 ЦПК України відстрочка виконання рішення допускається за наявності обставин, що утруднюють його виконання і у виняткових випадках.

      Які саме виняткові обставини стали підставою для постановления ухвали про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Рівненської  області від 4 березня 2010 року місцевий суд не вказав. Не знайшов таких підстав і суд апеляційної інстанції.

      ОСОБА_1 не надала доказів, які б утруднювали  виконання рішення суду, а обставини, на які вона посилається ґрунтуються лише на її особистих поясненнях. Сам факт відсутності у ОСОБА_1 житла, відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України, також не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду про виселення.

         Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати і відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1

        Керуючись ст.307,312,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

                                        У Х В А Л И Л А:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

        Ухвалу Здолбунівського  районного суду  від  27 квітня  2010 року скасувати.

        В задоволенні заяви ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 4 березня 2010 року відмовити.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

       Сторони  мають право  оскаржити  в касаційному порядку ухвалу  суду першої інстанції та ухвалу  апеляційного суду протягом двох  місяців з дня  набрання  нею законної сили до Верховного Суду України.

Головуючий:           підпис                                  Ковальчук Н.М.

Судді:                       підпис                                   Буцяк З.І.

                                  підпис                                  Собіна І.М.        

Згідно:Суддя-доповідач                                           Ковальчук Н.М.