ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 5016/1284/2012(5/45)

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Будішевська Л.О., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

Прокурор - Немашкало Р.М.;

Від Первинної профспілкової організації "Миколаївський суднобудівний завод "Океан"

- адвокат Сакун М.Г.;

- адвокат Бугрим А.М.;

Від ТОВ "Океан-Судоремонт"

- адвокат Луценко В.А.;

Ліквідатор - арбітражний керуючий Сербін І.І.;

Від ТОВ "Торговий Дім "АНОННА" - адвокат Панченко С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

- Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН»;

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора (суддя суду першої інстанції - Давченко Т.М.; час і місце постановлення ухвали - 17.02.2021 (повний текст складено - 25.02.2021), вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області)

та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки (суддя суду першої інстанції - Давченко Т.М.; час і місце постановлення ухвали - 25.02.2021 (повний текст складено - 25.02.2021), вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області)

по справі № 5016/1284/2012(5/45)

ініціюючий кредитор Відкрите акціонерне товариство «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга»

банкрут Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН»

ліквідатор Сербін Ірина Іванівна

про банкрутство

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 клопотання ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» арбітражного керуючого Сербін І.І. вих. № 3/11/21 від 05.02.2021 про затвердження оплати послуг та компенсації? витрат задоволено; затверджено основну грошову винагороду оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» Сербін І.І. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання нею повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан», починаючи з 25.11.2015 по 20.10.2019, а з 21.10.2019 - в розмірі трьох мінімальних заробітних плат; затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» на загальну суму 501 830 (п`ятсот одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 08 коп.; затверджено нарахування та виплату ліквідатору ПАТ «МСЗ «Океан» Сербін І.І. в якості додаткової винагороди 3 (три) відсотки суми погашених вимог кредиторів, що складає 3 665 876 (три мільйони шістсот шістдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 70 коп.; затверджено компенсацію витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» на загальну суму 1 812 611 (один мільйон вісімсот дванадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 94 коп.

Затверджуючи розмір основної грошової винагороди, суд першої інстанції керувався мінімальним встановленим законом розміром основної грошової винагороди.

Затверджуючи звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» за період з 25.11.2015 по 25.01.2021 суд першої інстанції вказав, що заявлений у клопотанні розрахунок відповідає визначеному законодавством про банкрутство розміру оплати послуг арбітражного керуючого.

Суд першої інстанції також здійснив нарахування додаткової винагороди з урахуванням того, що відповідна додаткова винагорода розраховується від суми погашених вимог кредиторів, а не від вартості ЦМК ПАТ «МСЗ «ОКЕАН», сплаченої переможцем аукціону.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» на загальну суму 1 812 611, 94 грн., судом першої інстанції було визнано обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 не змінюючи суті, внесено виправлення в резолютивну частину ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 та викладено частину 4 у наступній редакції: «Затвердити нарахування та виплату ліквідатору ПАТ «МСЗ «Океан» Сербін І.І. в якості додаткової винагороди 3 (три) відсотки суми погашених вимог кредиторів, що складає 2 745 707 (два мільйони сімсот сорок п`ять тисяч сімсот сім) грн. 39 коп.»

Дана ухвала обґрунтована тим, що при друкуванні тексту ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора було допущено описку в його резолютивній частині, а саме невірно зазначено розмір визнаної судом додаткової винагороди арбітражного керуючого, замість « 2 745 707 (два мільйони сімсот сорок п`ять тисяч сімсот сім) грн. 39 коп.» помилково зазначено « 3 665 876 (три мільйони шістсот шістдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 70 коп.».

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45).

Апелянт посилався на те, що було допущено порушення при автоматичному визначенні складу суду для розгляду клопотання ліквідатора про затвердження винагороди, оскільки дане клопотання було розподілено на суддю Адаховську В.С. та лише після повторного розподілу дане клопотання передано на розгляд судді Давченко Т.М.

Апелянт зазначив, що в порушення вимог ГПК України та за відсутності в матеріалах справи про банкрутство будь-яких документів, в яких фігурує сума « 2 745 707,39 грн.» судом виноситься ухвала від 25.02.2021 про нібито виправлення арифметичних помилок в ухвалі 17.02.2021, яка фактично безпідставно змінює як мотивувальну, так і резолютивну частину' цієї ухвали та може містити ознаки дисциплінарного проступку судді.

Апелянт не погоджується з затвердженням основної винагороди арбітражного керуючого у розмірі 3 мінімальних заробітних плати з 21.10.2019, оскільки винагорода обраховується за певний період, який повинен бути обмеженим часовими рамками, у випадку зазначення лише дати початку періоду без зазначення дати його закінчення визначити конкретний розмір винагороди неможливо.

Апелянт зазначив, що відповідно до Кодексу про банкрутство основна винагорода арбітражного керуючого-ліквідатора сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Враховуючи, що грошові кошти були одержані від продажу одним лотом всього майна банкрута без відокремлення іпотечного нерухомого майна, тобто є коштами від реалізації майна, яке перебуває в заставі компанії «Poizanter Holdings LTD», то джерело для сплати арбітражному керуючому основної винагороди відсутнє.

Окрім того, апелянт вказує, що ліквідатор Сербін І.І., мала пряму фінансову зацікавленість в отриманні додаткової винагороди саме від погашення вимог кредиторів, які не були забезпечені заставою майна боржника, оскільки на погашені вимоги заставного кредитора додаткова винагорода ліквідатора не нараховується та не сплачується.

На думку апелянта кредиторські вимоги 124 працівників банкрута на суму 7 384 186,79 грн. не є погашеними, а виплата додаткової винагороди ліквідатору в цій частині є незаконною.

Апелянт вказує, що затвердження витрат арбітражного керуючого, пов`язаних із виконанням функцій ліквідатора, на загальну суму 1 812 611,94 грн. є передчасним, а перерахування ліквідатором на свій рахунок на сумнівних підставах грошових коштів ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» в розмірі 761 352,00 грн. може мати ознаки кримінально-караного діяння за ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Апелянт також посилався на порушення в діях ліквідатора Сербін І.І., які свідчать про неповноту виконання нею своїх обов`язків:

- Метою діяльності Сербін I.I. було створення умов для отримання майна заводу ОСОБА_3 , в своїх інтерв`ю він прямо каже, що він бажав отримати майно заводу та обрав для банкрутства ліквідатора Сербін I.I.

- Дії ліквідатора та представника ТОВ «ТД «АННОНА» по не стягненню дебіторської заборгованості ТОВ «ЗАВОД ОКЕАН» свідчать про відсутність реального бажання стягувати кошти, в т.ч. на користь ПАТ «МСЗ «ОКЕАН», а відсутність своєчасного ініціювання процедури банкрутства ТОВ «ЗАВОД ОКЕАН» ліквідатором Сербін І.І. призвело до виникнення «безнадійного» боргу перед ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» та втрати можливості використання відповідних грошових коштів на задоволення вимог кредиторів.

- Ліквідатором було не вжито заходів з витребування (повернення) інвестиційних сертифікатів на ПАТ «МСЗ ОКЕАН».

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу від 25.02.2021 про внесення змін до резолютивної частини ухвали від 17.02.2021 (щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатору) та постановити нове рішення, яким відмовити ліквідатору у внесенні виправлень в резолютивну частину ухвали від 17.02.2021 (щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатору) у зв`язку із зміною суті ухвали, скасувати ухвалу від 17.02.2021 (щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатору) та постановити нове рішення, яким відмовити ліквідатору в затверджені основної та додаткової винагороди, а також компенсацій у повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5016/1284/2012(5/45) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Будішевська Л.О., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2021.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 5016/1284/2012(5/45) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки по справі №5016/1284/2012(5/45) до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки по справі №5016/1284/2012(5/45) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

31.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки по справі №5016/1284/2012(5/45).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45) залишено без руху; встановлено Первинній профспілковій організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладенням на адресу голови та членів комітету кредиторів - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

21.04.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладенням на адресу голови та членів комітету кредиторів. Таким чином недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 поновлено Первинній профспілковій організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 18.05.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; призначено розгляд апеляційної скарги Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45) на 24 травня 2021 о 16:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

19.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» арбітражної керуючої Сербін І.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45). Відзив було надіслано на адресу суду засобами поштового зв`язку, тобто в строки встановлені судом.

Ліквідатор зазначила, що Компанія «Пойзантер Холдінгз ЛТД» не є ні заставним кредитором боржника, ні учасником провадження у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан», а отже, підстави вважати що її права порушено, відсутні.

Ліквідатор вказує, що додаткова винагорода у розмірі 3% від суми погашених вимог кредиторів, встановлена законом.

Арбітражний керуючий Сербін І.І. зазначила, що кредиторські вимоги перед 124 фізичними особами, колишніми працівниками - кредиторами ПАТ «МСЗ «Океан» в розмірі 7 384 186,79 грн., які передані на депозит нотаріуса, вважаються погашеними.

Ліквідатор зазначила, з 07.12.2015 по 25.09.2016 представниками охоронної компанії ПП «Лідер-Гарант» належним чином здійснювалася охорона ПАТ «МСЗ Океан», жодних повідомлень від охоронної компанії стосовно фактів крадіжок, будь-якого пошкодження майна, що знаходилося на території ПАТ «МСЗ «Океан» не надходило, тому посилання апелянта на те, що було неналежно відшкодовано витрати по охороні майна ПАТ «МСЗ «Океан» у період з 07.12.2015 по 25.09.2016, є безпідставними.

Ліквідатор просить апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації «МСЗ «Океан» на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 та від 25.02.2021 у справі № 5016/1284/2012(5/45) залишити без задоволення, а ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 та від 25.02.2021 у справі № 5016/1284/2012(5/45) залишити без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 повідомлено учасників справи, які не прибули для участі у розгляді апеляційних скарг про оголошену перерву у судовому засіданні до 02.06.2021 о 16:00 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою.

24.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» надійшли пояснення по справі, які дублюють доводи, викладені в апеляційній скарзі.

02.06.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву у судовому засіданні до 09.06.2021 о 16:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 повідомлено учасників справи, які не прибули для участі у розгляді апеляційних скарг про оголошену перерву у судовому засіданні до 09.06.2021 о 16:00 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою.

09.06.2021 у судовому засіданні прийняли участь представники ППО «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» - адвокат Бугрим А.М. та адвокат Сакун М.Г., ТОВ «Океан-Судоремонт» - адвокат Луценко В.А., ТОВ «Торговий дім «Аннона» - адвокат Панченко С.В., ліквідатор - арбітражний керуючий Сербін І.І. та прокурор Немашкало Р.В., представники інших сторін у справі про банкрутство, зокрема члени комітету кредиторів у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, якою повідомлено учасників справи, які не прибули для участі у розгляді апеляційних скарг, про оголошену перерву у судовому засіданні до 09.06.2021 о 16:00 год., направлялася на електронну адресу членів комітету кредиторів 04.06.2021 та була отримана ними в цей же день, що підтверджується наявними у матеріалах справи роздруківках з електронної пошти.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, якою повідомлено учасників справи, які не прибули для участі у розгляді апеляційних скарг про оголошену перерву у судовому засіданні до 09.06.2021 о 16:00 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 04.06.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 09.06.2021, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45), до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у строки, встановлені ГПК України, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45) по суті, не дивлячись на відсутність представників членів комітету кредиторів, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників членів комітету кредиторів у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2012 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Малярно-ізоляційне підприємство "Райдуга" порушено провадження у справі №5016/1284/2012(5/45) про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" (далі - ПАТ "МСЗ "Океан").

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2012 було введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дикого І.А.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2016, ПАТ "МСЗ "Океан" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника Сербін Ірину Іванівну.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 758 938 506,67грн.

03 грудня 2018 року було проведено другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан», де цілісний майновий комплекс ПАТ «МСЗ «Океан» було продано за сумою 122 195 890,00 грн. Переможцем аукціону стало ТОВ «Торговий дім «Аннона», з яким за результатами аукціону було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан».

08.02.2021 до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання арбітражного керуючого Сербін І.І. про затвердження оплати послуг та компенсації витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан».

Процедура ліквідації ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» до 21.10.2019 відбувалася відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Після набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства (21.10.2019), Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність, у зв`язку із чим подальше регулювання відносин щодо винагороди та витрат ліквідатора здійснюється згідно норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Пунктом 3 ч.1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 115 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (ч.ч. 1, 3-7 ст. 115 Закону).

Стяття 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кореспондується зі ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства

Так, у відповідності до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Зі змісту поданого ліквідатором клопотання та доданих до нього доказів вбачається, що 05.02.2021 відбулися збори комітету кредиторів ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» (копія протоколу міститься у матеріалах справи). Відповідно до приписів ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами проведених зборів комітетом кредиторів погоджено основну грошову винагороду оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» Сербін І.І. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН», починаючи з 25.11.2015 по 20.10.2019 (відповідно до Закону), а з 21.10.2019 в розмірі трьох мінімальних заробітних плат (відповідно до Кодексу), схвалено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» на загальну суму 501 830,08 грн., погоджено нарахування та виплату ліквідатору ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» Сербін І.І. 3% відсотків суми погашених вимог кредиторів в якості додаткової винагороди, що складає 3 665 876, 70 грн. та затверджено компенсацію витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» на загальну суму 1 812 611, 94 грн. До протоколу долучено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» (додаток 8 до протоколу), звіт про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» (додаток 9) та звіт про фактично понесені витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» (додаток 10).

Вказане рішення прийняте відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства більшістю голосів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність затвердити основну грошову винагороду оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» Сербін І.І. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання нею повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан», починаючи з 25.11.2015 по 20.10.2019, а з 21.10.2019 - в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць, адже саме такий мінімальний розмір щомісячної основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора боржника встановлений ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Посилання апелянта на те, що винагорода обраховується за певний період, який повинен бути обмеженим часовими рамками, у випадку зазначення лише дати початку періоду без зазначення дати його закінчення визначити конкретний розмір винагороди неможливо, не приймається колегією суддів до уваги. Адже у даному випадку судом затверджувався розмір саме щомісячної винагороди ліквідатора, яка нараховується за весь період ліквідаційної процедури за кожен місяць здійснення повноважень ліквідатора, а не загальну суму основної винагороди, що підлягає стягненню на користь арбітражного керуючого. Таким чином, пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора по справі №5016/1284/2012 (5/45) необхідно залишити без змін.

Колегія суддів також погоджується з затвердженням звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» на загальну суму 501 830,08 грн з огляду на наступне.

Основну грошову винагороду арбітражного керуючого визначено з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» за період роботи з 25.11.2015 по 20.10.2019 - 2 мінімальні заробітні плати, а з 21.10.2019 по 25.01.2021 - 3 мінімальні заробітні плати.

Згідно наведеного у звіті розрахунку, загальна сума основної грошової винагороди складає 501 830,08 грн.:

- з 25.11.2015 по 20.10.2019 - 2 мінімальні заробітні плати на місяць (загальна сума 284 481,72 грн.);

- з 21.10.2019 по 25.01.2021 - 3 мінімальні заробітні плати на місяць (загальна сума 217348,36 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що заявлена у наведеному розрахунку комітету кредиторів сума відповідає визначеному законодавством про банкрутство розміру оплати послуг арбітражного керуючого.

Посилання апелянта на те, що у даному випадку відсутнє джерело для сплати арбітражному керуючому основної грошової винагороди, оскільки кошти від реалізації майна є коштами від реалізації майна, яке перебуває у заставі у компанії «Пойзантер Холдінгз ЛТД.», не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Обставини не внесення до реєстру вимог кредиторів вимог Компанії «Пойзантер Холдінгз ЛТД» вже неодноразово досліджувалися судами та надавалася відповідна правова оцінка у рішеннях судів першої, апеляційної та касаційної інстанції по даній справі.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 по справі №5016/1284/2012 (5/45) було встановлено обставини щодо статусу Компанії «Пойзантер Холдінгз ЛТД.» у даній справі про банкрутство:

« 14.05.2010 було укладено Договір про відступлення прав та внесення змін та доповнень до договору строкової кредитної лінії № 5 між Компанією «БЛАКУР КОМПАНІ IHK.» як Первісний Кредитор, Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» як Новий Кредитор та Відкритим акціонерним товариством «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН», як Позичальник. Таким чином, Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» отримала право вимоги заборгованості з Позичальника за неповернені кредитні кошти, отримані в рамках Договору строкової кредитної лінії № 5 від 14.06.2007 (з подальшими змінами та доповненнями), сукупна сума кредиту за яким не перевищує 45 000 000 євро (договір зареєстровано в Національному банку України).

14.05.2010 було укладено Договір про відступлення прав та внесення змін та доповнень до договору строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009 між Компанією «БЛАКУР КОМПАНІ ІНК.», як Первісний Кредитор та Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», як Новий Кредитор та Відкритим акціонерним товариством «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН», як Позичальник. Таким чином, Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» отримала право вимоги заборгованості з Позичальника за неповернені кредитні кошти, отримані в рамках Договору строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009 (з подальшими змінами та доповненнями), сукупна сума кредиту за яким не перевищує 15 000 000 євро євро (договір зареєстровано в Національному банку України).

10 червня 2010 року між Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» - іпотекодержатель та Відкритим акціонерним товариством «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН», код ЄДРПОУ - 14307653 - іпотекодавець (актуальна назва - Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН») для забезпечення повернення коштів, наданих (з реєстрацією в Національному банку України) за вищевказаними Договорами строкової кредитної лінії № 5 від 14.06.2007 та № 1 від 19.05.2009 було укладено Договір іпотеки б/н, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок C.І. та зареєстрований в Реєстрі за №1338 та 1339, відповідно до якого нерухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «ОКЕАН», а також квартири, базу відпочинку та земельну ділянку було передано в іпотеку та накладено заборону відчуження. Таким чином, Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» набуло права забезпеченого кредитора ПАТ «МСЗ «Океан».

Судом встановлено, що у відповідності до умов зазначеного вище договору іпотеки, він забезпечує виконання іпотекодавцем, ? ВАТ «Вадан Ярдс Океан» (ПАТ «МСЗ «Океан»), договору строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009, сукупна сума кредиту за яким не перевищує 15000000 Євро, та договору строкової кредитної лінії № 5 від 14.06.2007, сума кредиту за яким не перевищує 45000000 Євро.

17.02.2012 Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» і Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК» уклали Договори цесії, згідно яких Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» відступила право вимоги боргу з ВАТ «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН», код ЄДРПОУ - 14307653, Україна, м. Миколаїв) за Договором строкової кредитної лінії № 5 від 14.06.2007 та за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009.

Договір відступлення прав за Іпотечним договором від 10.06.2010 не укладався.

10.07.2012 Господарський суд Миколаївської області, розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга», ухвалив порушити провадження у справі № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство ПАТ «МСЗ «ОКЕАН».

10.01.2013 Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» звернулась до господарського суду Миколаївської області в межах справи про банкрутство № 5016/1284/2012(5/45) з вимогами до ПАТ «МСЗ «Океан».

Вимоги обґрунтовувала посиланням на Договори цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012, згідно яких отримала права вимоги до боржника за Договорами строкової кредитної лінії: № 1 від 19.05.2009, сукупна сума кредиту за яким не перевищує 15 000 000 Євро, та № 5 від 14.06.2007, сукупна сума кредиту за яким не перевищує 45 000 000 Євро.

24.04.2013 ухвалою Господарського суду Миколаївської області № 5016/1284/2012(5/45) вимоги Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів.

15.06.2020 у судовому засіданні представник компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» повідомив суд про рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13, яким було визнано недійсним Договір цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012, що укладений між Компанією «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» та Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», згідно з яким Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» набула прав позикодавця ПАТ «МСЗ «Океан» за договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009, з наступними змінами та доповненнями.

Неодноразово оскаржуючи судові рішення в даній справі, Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» та «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.», не тільки не звертались до суду з вимогами про перегляд ухвали про затвердження вимог кредиторів, але й жодного разу навіть не наголосили на недійсності Договору цесії, незважаючи на те, що представники як Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», так і Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» були присутні в суді при розгляді справи № 910/14356/13 та оголошенні судового рішення, коли було визнано недійсним Договір цесії (присутність представників сторін підтверджується текстом самого рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13).

У касаційній скарзі від 27.06.2019 Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» самостійно підтверджує факт укладення договору цесії (відступлення права вимоги), за яким відступлені усі права за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009. та вказує: « 17.02.2012 Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» і Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» уклали Договір цесії. згідно якого Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» відступила право вимоги боргу з ВАТ «Бадан Ярде Океан» (ПАТ«Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН», код ЄДРПОУ - 14307653, Україна, м. Миколаїв) за Договором строкової кредитної лінії № 5 від 14.06.2007.

17.02.2012 Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» і Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» уклали Договір цесії, згідно якого Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» відступила право вимоги боргу з ВАТ «Бадан Ярде Океан» (ПАТ «Миколаїський суднобудівний завод «ОКЕАН», код ЄДРПОУ - 14307653, Україна, м. Миколаїв за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009.

Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» відступила права вимоги боргу за вищевказаними договорами строкової кредитної лінії з ПАТ «МСЗ «Океан» на адресу Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.».

Також, аналогічну позицію викладено в касаційній скарзі представника Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» адвоката Фасулакі Є.П. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019.

Вказана правова позиція також зазначена в апеляційній скарзі Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» та в апеляційній скарзі Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2020, які зараз розглядаються апеляційним господарським судом по суті.

Отже, інформація про визнання недійсним в судовому порядку Договору цесії (відступлення права вимоги), за яким відступлені усі права за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009, Компаніями «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» та «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» тривалий час з 03 грудня 2013 року до 15 червня 2020 року ані до Господарського суду Миколаївської області, ані до Південно-західного апеляційного господарського суду під час апеляційного перегляду справи, ані до Верховного Суду під час касаційного провадження у даній справі не надавалась.

Положеннями ст. 23 та ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на господарський суд покладено обов`язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів.

Отже, законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника у провадженні у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора до боржника.

Таким чином, у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство після визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Як було зазначено вище, розгляд, визнання та затвердження конкурсних та забезпечених вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан» було здійснено ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013.

Зазначеною ухвалою визнано вимоги Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» до ПАТ «МСЗ «Океан», які ґрунтувались на Договорах цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012, згідно яких Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» отримала права вимоги до боржника за Договорами строкової кредитної лінії: № 1 від 19.05.2009, сукупна сума кредиту за яким не перевищує 15 000 000 Євро та № 5 від 14.06.2007, сукупна сума кредиту за яким не перевищує 45 000 000 Євро..

Вказана ухвала переглянута та залишена в силі в апеляційному (постанова від 20.08.2014) та касаційному (постанова від 24.10.2014) порядку, в тому числі і у частині розгляду грошових вимог Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.»

23.06.2016 ухвалою Господарського суду Миколаївської області було затверджено актуальний на час здійснення ліквідаційної процедури реєстр вимог кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан, який відображав відомості про кожного кредитора, розмір його вимог, черговість задоволення кожної вимоги (в тому числі відомості про кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника).

Щодо внесення окремо до реєстру вимог кредиторів відомостей про забезпечених кредиторів згідно даних обліку боржника, то вчиняти такі дії входить до обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна або ліквідатора), який формує та веде реєстр вимог кредиторів. Але як свідчать матеріали даної справи про банкрутство будь-які відомості від Компаній «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» та «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» до боржника або до арбітражного керуючого Сербін І.І. про визнання в судовому порядку недійсним договору цесії у період до 15.06.2020 не надходили.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, виходячи зі змісту принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», з метою захисту власних, прав, мала б звернутись до суду з вимогою щодо перегляду реєстру вимог кредиторів, на підставі того, що Договір цесії від 17.02.2012 про відступлення прав вимоги Договором строкової кредитної лінії: № 1 від 19.05.2009 було визнано недійсним.

Проте, вимог про перегляд реєстру вимог кредиторів у встановленому Законом порядку Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» заявлено не було.

Включно до 15 червня 2020 року Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» та «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» наполягали на тому, що Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» є кредитором ПАТ «МСЗ «Оксан» за обома договорами цесії, що підтверджується матеріалами їх скарг та заяв у даній справі про банкрутство.

Стаття 18 ГПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Враховуючи чинність ухвал Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013, від 23.06.2016 та не вчинення Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» дій по їх перегляду, підстави для суду вважати, що її права порушено, відсутні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Росії») щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): «одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Компанія «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.», і Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», не могли не знати про те, що Договір цесії від 17.02.2012 визнано недійсним ще з моменту прийняття відповідно рішення 03.12.2013. Цей висновок обумовлено тим, що представники обох цих компанії були особисто присутніми при ухваленні Господарським судом м. Києва даного рішення.

Однак, лише під час судового засідання 15.06.2020 в Південно-західному апеляційному господарському суді, один з представників Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» заявив про обставини недійсності одного з договорів цесії та надав суду рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/14356/13 від 03.12.2013, яким визнано недійсним Договір цесії від 17.02.2012, згідно якого відступлено права вимоги за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009.

Колегія суддів дійшла висновку, що приховування протягом 7 (семи) років інформації про судове рішення від грудня 2013 року, та оприлюднення інформації про нього фактично після вчинення в процедурі банкрутства всіх необхідних дій, направлених на задоволення вимог кредиторів (підготовка та продаж майна, розрахунки з кредиторами), свідчить про зловживання Компаніями «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» та «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» своїми правами. Право, яким особа зловживає, не підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Подаючи 15.06.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду копію рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13 Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» жодним чином не обґрунтувала винятковість такої подачі, не вказала на неможливість подання такого доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.

З огляду на все вищевикладене, враховуючи зловживання процесуальними правами з боку компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», недотримання вимог статті 269 ГПК України, колегія суддів залишає без уваги посилання компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13.

Щодо посилань компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» на те, що не було враховані її вимоги, як забезпеченого кредитора, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про підновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), який був чинний станом на час розгляду вимог кредиторів та затвердження реєстру, зокрема передбачено, що.

кредитор - юридична особа, яка маг підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржники, виконання яких по забезпечено заставою майна боржника;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Аналогічні визначення містить і Кодекс України з процедур банкрутства.

Виходячи з положень вказаних норм, обов`язковою умовою для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, є наявність у відповідної особи грошових вимог до боржника.

В жовні 2019 року на розгляді Верховного Суду знаходились касаційні скарги Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» та Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у даній справі № 5016/1284/2012(5/45).»

В постанові Верховного Суду від 01.10.2019 суд касаційної інстанції зазначив наступне:

« 40.Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що тлумачення абзацу 9 статті 1, статті 24 Закону України «Про іпотеку» дозволяє зробити висновок, що: іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням.

Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов 'язання.

Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання, (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.12.2018 у справі №758/3453/16-ц).

41. ..., суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки у компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» відсутнє право вимоги за кредитним договором, в забезпечення яких укладено договір іпотеки, то компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» також не може бути іпотекодержателем за ним».

43.3 Враховуючи викладене, а також те, що компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» передала компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» свої права вимоги грошового зобов`язання до боржника. то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те. що в силу приписів статті 1 Закону про банкрутство вона не може мати статус кредитора ПАТ «МСЗ «Океан».

Отже, як вбачається з матеріалів справи, компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» не має та ніколи не мала статусу кредитора у даній справі.

Також колегія суддів при розгляді апеляційних скарг на ухвалу господарського суду за результатами розгляду скарг на дії ліквідатора повністю погоджується із висновком Південно-західного апеляційного господарського суду у даній справі, викладеним у постанові від 04.08.2020 щодо розгляду апеляційних скарг на ухвалу господарського суду за результатами оскарження торгів, що «приховування протягом 7 (семи) років інформації про судове рішення від грудня 2013 року, та оприлюднення інформації про нього фактично після вчинення в процедурі банкрутства всіх необхідних дій, направлених на задоволення вимог кредиторів (підготовка та продаж майна, розрахунки з кредиторами), свідчить про зловживання Компаніями «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» та «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» своїми правами. Право, яким особа зловживає, не підлягає судовому захисту».

Такий висновок заснований окрім норм процесуального права ще й на нормах матеріального права.

Стаття 13 Цивільного кодексу України передбачає наступне:

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно статті 16 частини 3 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 10.11.2020 у справі № 5016/1284/2012(5/45), зокрема, з даного питання підтвердив висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 04.08.2020:

« 81.1 Як встановлено судом апеляційної інстанції, 15.06.2020 у судовому засіданні представник компанії "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" повідомив суд про рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13, яким було визнано недійсним Договір цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012, що укладений між Компанією "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." та Компанією "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД", згідно з яким Компанія "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." набула прав позикодавця ПАТ "МСЗ "Океан" за договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009, з наступними змінами та доповненнями.

81.2 Також, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що неодноразово оскаржуючи судові рішення в цій справі, Компанії "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" та "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.", не тільки не звертались до суду з вимогами про перегляд ухвали про затвердження вимог кредиторів, але й жодного разу навіть не наголосили на недійсності Договору цесії, незважаючи на те, що представники як Компанії "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД", так і Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." були присутні при розгляді справи № 910/14356/13 та оголошенні судового рішення, коли було визнано недійсним Договір цесії (присутність представників сторін підтверджується текстом самого рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13).

81.3 У касаційній скарзі від 27.06.2019 Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" самостійно підтверджує факт укладення договору цесії (відступлення права вимоги), за яким відступлені усі права за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009. та вказує: "17.02.2012 Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" і Компанія "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." уклали Договір цесії. згідно якого Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" відступила право вимоги боргу з ВАТ "Бадан Ярде Океан" (ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН", код ЄДРПОУ - 14307653, Україна, м. Миколаїв) за Договором строкової кредитної лінії № 5 від 14.06.2007.

81.4 17.02.2012 Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" і Компанія "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." уклали Договір цесії, згідно якого Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" відступила право вимоги боргу з ВАТ "Бадан Ярде Океан" (ПАТ "Миколаїський суднобудівний завод "ОКЕАН", код ЄДРПОУ - 14307653, Україна, м. Миколаїв) за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009.

81.5 Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" відступила права вимоги боргу за вищевказаними договорами строкової кредитної лінії з ПАТ "МСЗ "Океан" на адресу Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.".

81.6 Також, аналогічну позицію викладено в касаційній скарзі представника Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." адвоката Фасулакі Є.П. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019. Вказана правова позиція також зазначена в апеляційній скарзі Компанії "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" та в апеляційній скарзі Компанії "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2020, які розглядалися апеляційним господарським судом по суті в оскаржуваній постанові.

81.7 Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що інформація про визнання недійсним в судовому порядку Договору цесії (відступлення права вимоги), за яким відступлені усі права за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009, Компаніями "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" та "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." тривалий час з 03.12.2013 до 15.06.2020 ані до Господарського суду Миколаївської області, ані до Південно-західного апеляційного господарського суду під час апеляційного перегляду справи, ані до Верховного Суду під час касаційного провадження у даній справі не надавалась.

81.8 Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що Компанія "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.", і Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД", не могли не знати про те, що Договір цесії від 17.02.2012 визнано недійсним ще з моменту прийняття відповідно рішення 03.12.2013, оскільки представники обох цих компанії були особисто присутніми при ухваленні Господарським судом м. Києва даного рішення.

81.9 Однак, лише під час судового засідання 15.06.2020 в Південно-західному апеляційному господарському суді, один з представників Компанії "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" заявив про обставини недійсності одного з договорів цесії та надав суду рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/14356/13 від 03.12.2013, яким визнано недійсним Договір цесії від 17.02.2012, згідно якого відступлено права вимоги за Договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009.

81.10 Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України на учасників справи покладено обов`язок сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

81.11 Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

81.12 Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

81.13 Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

81.14 Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

81.15 Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

81.16 Суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку незгоди із ухвалою суду від 23.06.2016 про затвердження реєстру вимог кредиторів у цій справі Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" мала право оскаржити його в передбаченому законом порядку з підстав наявності обставин встановлених у відомому їй рішенні Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/14356/13, проте не реалізувала це право. Разом з тим, згідно вказаної ухвали від 23.06.2016 Компанія "БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК." і Компанія "ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД" не є кредиторами у справі № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН".»

Вказані судові рішення набрали законної сили, в порядку, визначеному законодавством, є остаточними та не підлягають оскарженню, а тому встановлені в них обставини щодо відсутності у реєстрі вимог кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан» грошових вимог забезпеченого кредитора Компанії «Пойзантер Холдінгз ЛТД.», не підлягають повторному доведенню.

Щодо затвердження розміру додаткової грошової винагороди, колегія суддів зазначає наступне.

Комітетом кредиторів 05.02.2021 було погоджено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди ліквідатору ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» Сербін І.І. в розмірі 3 відсотків від суми погашених кредиторських, що складає 3 665 876,70 грн.

Однак, дослідивши матеріали справи колегія суддів зазначає, що розрахунок, наведений у звіті про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» (том 231 а.с. 61), є невірним з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів. Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв`язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

З додатку № 1 до Протоколу № 9 зборів комітету кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан» від 05.02.2021 вбачається, що було погашено вимоги 902 кредиторів на загальну суму 82 399 777,82 грн.

З додатку № 2 до Протоколу № 9 зборів комітету кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан» від 05.02.2021 вбачається, що ліквідатором ПАТ «МСЗ «Океан» 26.06.2019 було передано у депозит нотаріусу грошову суму в розмірі 7 384 186,79 грн. для погашення кредиторських вимог 124 кредиторам першої черги ПАТ «МСЗ «Океан» відповідно до реєстру вимог кредиторів.

З додатку № 3 до Протоколу № 9 зборів комітету кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан» від 05.02.2021 вбачається, що було погашено вимоги 14 кредиторів на загальну суму 741 641,12 грн.

З додатку № 4 до Протоколу № 9 зборів комітету кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан» від 05.02.2021 вбачається, що було погашено вимоги заставного кредитора ТОВ «ТД «Аннона» на загальну суму 997 973,83 грн.

Оскільки переможцем другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу МСЗ «Океан» став заставний кредитор ТОВ «ТД «Аннона», то додаткова винагорода ліквідатора від суми погашених вимог заставного кредитора відповідно до ст. 30 ч. 3 КУзПБ не підлягає нарахуванню. Таким чином, судом першої інстанції було помилково нараховано додаткову винагороду арбітражного керуючого від суми задоволених вимог заставного кредитора у зв`язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

Щодо можливості врахування коштів, перерахованих на депозит нотаріусу, при розрахунку додаткової винагороди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Ліквідатором ПАТ «МСЗ «Океан» 26.06.2019 було передано у депозит нотаріусу грошову суму в розмірі 7 384 186,79 грн. для погашення кредиторських вимог 124 кредиторам першої черги ПАТ «МСЗ «Океан» відповідно до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 у справі № 5016/1284/2012(5/45), які ні особисто, ні через уповноваженого представника не з`явились для отримання коштів з метою погашення своїх грошових вимог, не подали жодних документів щодо можливості отримання виконання зобов`язання перед ними або іншого (належного) способу виконання зобов`язань, не вчинили будь-яких інших дій, направлених на погашення їх кредиторських вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Таким чином, право вимоги додаткової грошової винагороди від вказаних вище 7 384 186,79 грн. виникло у арбітражної керуючої Сербін І.І. від моменту надходження коштів від продажу ЦМК на рахунок боржника, які в подальшому були ліквідатором скеровані на депозит нотаріусу для погашення кредиторських вимог 124 кредиторам першої черги ПАТ «МСЗ «Океан», що в повній мірі відповідає вимогам ч. 3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тому посилання апелянта на те, що право на отримання додаткової винагороди із суми 7 384 186,79 грн. виникає у ліквідатора лише після повного погашення даних вимог не приймається колегією суддів до уваги, оскільки суперечить положенням ч. 3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, додаткову винагороду арбітражної керуючої Сербін І.І. необхідно нараховувати на суму погашених вимог не забезпечених кредиторів - 90 525 605, 73 грн. (82 399 777,82 грн + 7 384 186,79 грн + 741 641,12 грн)

Колегією суддів здійснено власний розрахунок та встановлено, що сума додаткової грошової винагороди ліквідатора боржника ПАТ «МСЗ «Океан» арбітражної керуючої Сербін І.І., нарахування та виплату якої необхідно затвердити, становить 2 715 768,17 грн = 90 525 605,73 грн х 3%.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було невірно визначена сума додаткової грошової винагороди ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан», тому пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора по справі №5016/1284/2012 (5/45), необхідно змінити.

Колегія суддів також зазначає, що у зв`язку зі зміною пункту 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора по справі №5016/1284/2012 (5/45), підлягає скасуванню ухвала Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45), оскільки даною ухвалою було виправлено описку, допущену у пункті 4 ухвали від 17.02.2021 по справі № 5016/1284/2012(5/45).

Окрім того, колегія суддів відмовляє у виправленні описки за заявою ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» арбітражного керуючого Сербін І.І. (вих. № 3/12/21 від 19.02.2021) в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора, адже як вбачається з мотивувальної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області судом було невірно розраховано суму додаткової винагороди, що не може вважатися опискою.

Щодо заявленого ліквідатором клопотання про затвердження компенсації витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» на загальну суму 1812611,94 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Комітетом кредиторів ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» 05.02.2021 було досліджено та погоджено загальну суму витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» на загальну суму 1 812 611,94 грн.

Як вбачається з наданих ліквідатором Сербін І.І. звітів та документів, були понесені наступні витрати:

- 761352,00 грн. - витрати на охорону майна "МСЗ "ОКЕАН" згідно Договору охорони № 29Ф від 07.12.2015 ПП «Лідер-Гарант». Охорона майна "МСЗ "ОКЕАН" здійснювалась у період з 07.12.2015 по 25.09.2016, що підтверджено платіжними дорученнями та актами виконаних робіт (том 231 а.с. 63-109).

- 967109,94 грн. - витрати на збереження та упорядкування архіву "МСЗ "ОКЕАН" на загальну суму 967 109,94 грн. Вказані витрати підтверджено платіжними дорученнями та актами виконаних робіт до нижче вказаних договорів з Державним архівом Миколаївської області: договір № 16 зб від 10.05.2016 на загальну суму 607 406,93 грн.; договір № 15 уп від 10.05.2016 на загальну суму 269 610,98 грн.; договір № 11 уп від 08.04.2019 на загальну суму 20829,46 грн.; договір № 12 зб від 08.04.2019 на загальну суму 69262,57 грн. (том 231 а.с 110-155).

- 84150,00 грн. - витрати на аудиторський супровід відповідно до Договору № 14/К/15 від 07.12.2015, укладеного з ТОВ «Аудиторська фірма «Закон-Аудит» на загальну суму 84 150, 00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями та актом виконаних робіт (том 231 а.с. 156-166).

Таким чином, витрати понесені ліквідатором Сербін І.І. були підтверджені належними та допустимими доказами, а посилання апелянта жодним чином не спростовують факт надання вищезазначених послуг та відповідно понесення таких витрат ліквідатором.

Щодо посилання апелянта на порушення при автоматичному визначенні складу суду для розгляду клопотання ліквідатора про затвердження винагороди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 клопотання про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого по справі №5016/1284/2012 (5/45) було розподілено на головуючу суддю Адаховську В.С.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 9 від 08.02.2021 «Щодо приведення у відповідність реєстраційної картки заяви (клопотання) у справі №5016/1284/2012 (5/45)» було вирішено відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України, приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.2.7. пункту 3.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, привести у відповідність реєстраційну картку заяви (клопотання) про затвердження оплати послуг та компенсації витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» (вхід. № 184721 від 08.02.2021) у справі № 5016/1284/2012 (5/45) шляхом визначення для розгляду зазначеної заяви (клопотання) суддю Давченко Т.М., яка є головуючою суддею у цій справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.02.2021 клопотання про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого по справі №5016/1284/2012 (5/45) було передано на розгляд головуючій судді Давченко Т.М.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 3.2.7. пункту 3.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області передавання судової справи, заяви, клопотання, подання, скарги тощо головуючому судді чи колегії суддів, які були раніше визначені автоматизованою системою документообігу у відповідній судовій справі, здійснюється без автоматизованого розподілу із реєстрацією цієї дії в автоматизованій системі документообігу за допомогою службового електронного документа «Попередній склад колегії» з посиланням на відповідні процесуальні норми або рішення зборів суддів.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 30.05.2014 справу №5016/1284/2012 (5/45) було передано на розгляд судді Давченко Т.М.

Таким чином справа №5016/1284/2012 (5/45) з 2014 року знаходилася на розгляді судді Давченко Т.М., тому клопотання про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого по справі №5016/1284/2012 (5/45) підлягало також передачі на розгляд судді Давченко Т.М. без автоматизованого розподілу.

З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно виправлено помилку, яку було допущено при реєстрації та визначенні головуючого судді для розгляду клопотання про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого по справі №5016/1284/2012 (5/45), та передано його на розгляд судді Давченко Т.М. Тому дане посилання апелянта не приймається колегіє суддів до уваги.

Посилання апелянта на те, що ліквідатор Сербін І.І. не вживала належних заходів по стягненню дебіторської заборгованості ТОВ «ЗАВОД ОКЕАН», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки дані обставини ґрунтуються виключно на припущеннях апелянта та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2016 було порушено провадження у справі № 915/172/16 за позовом ПАТ «МСЗ «Океан» до ТОВ «Завод Океан» про розірвання Договору про оренду рухомого майна №01/11 від 29.10.2013 та Договору про оренду нерухомого майна №02/11 від 29.10.2013.

В рамках вказаної справи було витребувано вказані договори оренди у ТОВ «Завод Океан», після ознайомлення і аналізу яких, 10.05.2016 ПАТ «МСЗ «Океан» подано позов до ТОВ «Завод Океан» про визнання недійсним п.3.5 Договору про оренду рухомого майна від 29.10.2013 року № 01/11, п.3.5.Договору про оренду нерухомого майна від 29.10.2013 року № 02/11, стягнення орендної плати та упущеної вигоди на загальну суму понад 460 000 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/544/16 12.04.2018 позов ПАТ «МСЗ «Океан» до ТОВ «Завод Океан» задоволено в повному обсязі, в тому числі стягнуто з останнього на користь ПАТ «МСЗ «Океан» орендну плату та упущену вигоду на загальну суму понад 460 000 000,00 грн.

Право вимоги за вказаним рішенням було включено до складу цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан» та реалізовано на відкритому публічному аукціоні 03.12.2018 у чіткій відповідності до норм Закону.

З огляду на викладене вище, арбітражний керуючий Сербін І.І. вживала заходів по стягненню дебіторської заборгованості ТОВ «ЗАВОД ОКЕАН».

Посилання апелянта на те, що метою діяльності Сербін I.I. було створення умов для отримання майна заводу ОСОБА_3 , не приймається колегією суддів до уваги, адже це засновано виключно на припущеннях апелянта, заснованих на його власному трактуванні виступів ОСОБА_3 на прес-конференціях та в інтерв`ю журналістам.

Колегією суддів за клопотанням апелянта було досліджено матеріали за наступними гіперпосиланнями:

- https://www.smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/8988/106/templ;

- https://nikvesti.com/news/photoreportage/147299;

- https://bankruptcy-ua.com/articles/14250;

- https://censor.net/ru/video_news/3170475/nadeyus_ryaboshapka_nayidet_otvet_na_vopros_kto_dovel_zavod_do_bankrotstva_ya_etot_otvet_znayu_vladelets.

За даними гіперпосиланнями знаходиться текст інтерв`ю арбітражної керуючої Сербін І.І. щодо процедури банкрутства ПАТ «МСЗ «Океан», відеозапис з прес-конференції Капацини В.М. та Волошина І., відеозапис з інтерв`ю ОСОБА_3 , стаття на веб-сторінці з текстом аудиторського висновку щодо фінансової звітності ПАТ «МСЗ «Океан» за 2012 рік.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У даному випадку, колегія суддів не вважає, що відео-запис з прес-конференції Капацини В.М., Волошина І., відеозапис з інтерв`ю Капацини В.М., стаття на веб-сторінці з текстом аудиторського висновку щодо фінансової звітності ПАТ «МСЗ «Океан» за 2012 рік, інтерв`ю арбітражної керуючої Сербін І.І. щодо процедури банкрутства ПАТ «МСЗ «Океан» можна вважати належним та допустимим доказом у даній справі про банкрутство, оскільки будь-які публікації на сторінках Інтернету, якщо це прямо не передбачено нормами закону про банкрутство, не є доказом в розумінні ч. 2 ст. 73 ГПК України, адже це не є ні письмовим, речовим чи електронним доказом, ні висновком експерта, ні показанням свідків.

Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Таким чином ні інтерв`ю (прес-конференція) Капацини В.М., Волошина І., ні інтерв`ю Сербін І.І. не є у даному випадку показанням свідків та відповідно не є належними та допустимими доказами по справі.

Розміщення на сторінках Інтернету нібито тексту аудиторського висновку стосовно підприємства-боржника також не може визнаватися належним та допустимим доказом у справі про банкрутство, оскільки аудиторський висновок викладається у формі документа, має певні встановлені законом вимоги до його оформлення, підписання, також треба довести тотожність тексту в Інтернеті оригіналу тексту в самому документі.

Інші доводи апелянта також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони ґрунтуються на тому, що арбітражним керуючим неналежним чином виконувалися повноваження ліквідатора боржника, що в свою чергу є предметом розгляду при вирішення питання щодо скарги на дії ліквідатора, а не під час затвердження звіту щодо винагороди арбітражного керуючого.

Окрім того ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021, залишеною в силі постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021, було відмовлено у задоволенні скарги Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» на дії ліквідатора Публічного акціонерного товариство «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» арбітражного керуючого Сербін І.І. та залишено без розгляду скаргу Компанії «БЕЛЬМОНТ ІНДАСТРІЗ ІНК.» (BELMONT INDUSTRIES INC.) на дії ліквідатора Публічного акціонерного товариство «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» арбітражного керуючого Сербін І.І.

Інших скарг на дії ліквідатора арбітражного керуючого Сербін І.І., які були б задоволені господарським судом в межах справи про банкрутство, матеріали даної справи не містять.

Таким чином, судами вже надавалася оцінка діям Сербін І.І. під час виконання повноважень ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» та було встановлено, що в її діях відсутні порушення, на які посилалися скаржники.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку судом першої інстанції було невірно встановлено базу для нарахування додаткової грошової винагороди, у зв`язку з чим апеляційна скарга Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора підлягає зміні в частині пунктів 1 та 4 резолютивної частини, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки по справі № 5016/1284/2012(5/45) підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 про виправлення описки по справі № 5016/1284/2012(5/45) скасувати.

Відмовити у виправленні описки за заявою ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» арбітражного керуючого Сербін І.І. (вих. № 3/12/21 від 19.02.2021) в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора.

Змінити пункти 1 та 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора та викласти їх в наступній редакції:

« 1. Клопотання ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» арбітражного керуючого Сербін І.І. вих. № 3/11/21 від 05.02.2021 про затвердження оплати послуг та компенсації? витрат задовольнити частково.

4. Затвердити нарахування та виплату ліквідатору ПАТ «МСЗ «Океан» Сербін І.І. в якості додаткової винагороди 3 (три) відсотки суми погашених вимог кредиторів, що складає 2 715 768,17 грн (два мільйони сімсот п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень сімнадцять копійок).»

Пункти 2, 3, 5, 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2021 щодо затвердження винагороди та компенсації витрат ліквідатора залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2021.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Суддя Л. О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук