Справа № 22ц - 5901/2010 року Головуючий першої інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія: 57 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„25” травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В. Біляєвої О.М.
При секретарях: Шатун Л.В., Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 02 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити дії по перерахунку та виплати надбавки до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 02 березня 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити дії по перерахунку та виплати надбавки до пенсії – відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати неправомірними дії відповідача у відмові в додатковому перерахунку пенсії за період з 01 січня 1996 року як інваліду війни у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача перерахувати і виплатити додаткову пенсію.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що при ухвалені постанови не враховані вимоги ст. 22 Конституції України, яка передбачає, що при прийнятті нових законів, або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод. Суд помилково дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачем на його користь тільки 40% прожиткового мінімуму, а не 350% мінімальної пенсії за віком, як передбачено законом.
Представник позивача – ОСОБА_2 в апеляційному суді підтримала доводи скарги в повному обсязі. Представник відповідача до суду не з*явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 3 розділу Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року № 2939 –ІУ, який згідно із пунктом 1 розділу 11 набрав чинності з 01 січня 2006 року, частина 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в новій редакції, згідно до якої інвалідам війни 2 групи пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма є діючою на даний час та Конституційним Судом України її зміна неконституційною не визнавалася. Крім того суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та не надання ним доказів поважності причин пропуску вказаного строку, а відповідач наполягав на відмові в задоволені позову на підставі ст. 100 КАС України.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»( в редакції від 22.12.1995 року, яка набрала чинності 02.01.1996 року), встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, ветеранам війни, зокрема інвалідам війни 2 групи – у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України від 05.10.2005 року № 2939-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначені норми викладено в новій редакції. Відповідно до цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірах, зокрема для інвалідів війни 2 групи – 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нова редакція частини 4 статті 13 набрала чинності з 01.01.2006 року.
Указані норми протягом 2006-2009 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавалися, отже підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
На час розгляду справи суд першої інстанції керувався нормами КАС України і на вимогу відповідача застосував наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду відповідно до вимог ст. 100 КАС України.
За вказаних обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 307,308,313,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 02 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: