Справа № 22ц - 4994/2010 року Головуючий першої інстанції Орєхов О.І.
Категорія: 57 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„13” травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В. Біляєвої О.М.
При секретарі: Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 липня 2009 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», - задоволено частково.
Зобов*язано Управління Пенсійнонго фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 30 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови суду і вирішити питання щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги з 01 січня 2009 року і наступні роки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Особи, які беруть участь у справі за викликом до суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач та Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька в наданих до суду заявах просили розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд керувався ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008, ст.ст. 99,100 КАС України.
Вирішуючи спір і задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.
Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.
З обставин справи вбачається , що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується копією паспорта та відповідним посвідченням. Факт перебування позивача на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію за віком та додатково частково нараховує щомісячне підвищення до пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Поряд з цим, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків,пільг,компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 99,100 КАС України і виходив з того, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом 30 вересня 2008 року.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на необхідність задоволення його вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача по несплаті на його користь доплати до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року та зобов’язання відповідача здійснити нарахування та провести виплати за вказаний період, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки ці вимоги не були предметом судового розгляду по даній цивільній справі. В своїй позовній заяві позивач просив захистити його порушене право за період 2006-2008 роки, тому суд розглянув вимоги в межах позову і апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість ухваленого рішення в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,314,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: