Справа № 33 – 176/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 09 червня 2010 року
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області Силка Г.І.., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працюючого в ТзОВ «Ніколь» генеральним директором, на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 05 березня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, в зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 І притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, яке вчинено за перший – четвертий квартал 2006 року та третій – четвертий квартал 2007 року.
В апеляції ОСОБА_1 зазначає, що постанова є незаконною, у зв’язку з тим, що під час розгляду справи, було допущено порушення норм процесуального права, так як його не було повідомлено належним чином про місце та час розгляду справи. Винним себе у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не визнає, оскільки їх не вчиняв. Постанову суду, якою його визнано винуватим у вчиненні зазначених правопорушень отримав лише на початку травня 2010 року, тому вважає, що строк на оскарження пропустив з поважної причини. Прохає прийняти апеляційну скаргу до розгляду, визнати причину пропуску десятиденного строку оскарження постанови поважною та поновити цей строк, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Луцького міськрайонного суду від 5 березня 2010 року та закрити справу у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_2 який просить апеляцію ОСОБА_1 задовольнити, дослідивши матеріали справи та додаткові матеріали надані суду апеляційної інстанції, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з постанови суду, ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився. Згідно матеріалів справи, будь які дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і день розгляду справи, відсутні. Копія постанови ОСОБА_1 відповідно штемпеля на конверті направлена 14 квітня 2010 року , а останній її отримав на початку травня 2010 року. Отже суд в супереч вимогам ст. 268 КУпАП, справу розглянув за відсутності правопорушника без даних які б свідчили, що ОСОБА_1 своєчасно повідомлений про час і місце слухання справи.
Тому, строк подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 пропущений з поважної причини і підлягає поновленню.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 5 лютого 2010 року та оскаржуваної постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винним за ч.1 ст.163 -1, ч.1 ст.163 -4 КУпАП, що він як посадова особа суб’єкта господарської діяльності, несвоєчасно подав розрахунок податку на новопридбаний транспортний засіб в жовтні 2006 року; неправильно було утримано і своєчасно не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 – 2007 роки на суму 671, 66 грн; занижено податок на прибуток за 3 і 4 квартал 2006 року, за 1 квартал 2007 року та 4 квартал 2008 року, а всього на загальну суму 55326 грн; занижено податок на додану вартість за вересень - грудень 2006 року, за лютий – березень 2007 року, всього на загальну суму 40482 грн.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП, тобто за неправильне утримання і несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 – 2007 роки Луцька об’єднана державна податкова інспекція ( надалі Луцька ОДПІ) виходила із того, що підприємством ТзОВ « Ніколь» не пред’явлено документів, які б свідчили про виплату доходів фізичним особам ОСОБА_3 в 2006 році , та ОСОБА_4 в 2007 році за придбані товари, у межах їх підприємницької діяльності, чим порушено п. п. 9.12.1, 9.12 ст.9 Закону України « Про податок з доходу фізичних осіб».
Однак, як встановлено судом, що дані особи діяли як фізичні особи в межах їх підприємницької діяльності, що підтверджується наданими свідоцтвами про державну реєстрацію цих осіб, як фізичних осіб – підприємців, а тому при оплаті за придбаний товар не нараховується податок, як з фізичної особи, що вбачається з податкового роз’яснення ДПА України № 633 від 29.120 2003 року та Указу Президента України від 3 липня 1998 року « Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Тому, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч.1 ст.163 -4 КУпАП та провадження в цій частині підлягає закриттю.
Складаючи протокол і вміняючи ОСОБА_1 І правопорушення за ч.1 ст.163 -1 КУпАП, у заниженні податку на прибуток за 3, 4 квартали 2006 року, 1 квартал 2007 року та заниженні податку на додану вартість за вересень – грудень 2006 року, лютий , березень 2007 року, Луцька ОДПІ посилалась на нікчемність правочину, який був укладений між ТзОВ « Ніколь» з ТзОВ « Профліга» від 1 червня 2006 року з терміном дії до 31 грудня 2007 року, предметом якого було надання послуг по монтажу металоконструкцій за ціною, що вказано в актах виконаних робіт. Тому, Луцька ОДПІ вважає, що ТзОВ « Ніколь» не мало права вносити до валових витрат та до податкового кредиту витрати, пов’язані з виконанням вказаного договору, що призвело до заниження податку на прибуток і податку на додану вартість.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та договору від 1 вересня 2006 року з терміном дії до 31 грудня 2007 року укладеного між ТзОВ « Ніколь» та ТзОВ « Профліга», договірні зобов’язання між цими сторонами виконані у повному обсязі. Будь яких даних про те, що цей договір виконано не було, під час проведення перевірки Луцькою ОДПІ не встановлено. ТзОВ « Профліга» на час виконання робіт було зареєстровано, як юридична особа та було платником податку на додану вартість. Тому ТзОВ « Ніколь» і віднесено до валових витрат суми оплати за виконані роботи підприємством « Профліга» у третьому, четвертому кварталі 2006 року відповідно - 24910 грн та 127 200 грн., та у першому кварталі 2007 року – 49925 грн. згідно до вимогами п. п. 5.1, 5.2.1, 5.2 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05. 1997 року та п. 1.7 ст.1, ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 року.
Отже, ОСОБА_1 являючись генеральним директором ТзОВ « Ніколь» не занижував податок на прибуток за 3 і 4 квартал 2006 року та перший квартал 2007 року та не було ним занижено і податок на додану вартість протягом вересня – грудня 2006 року та в лютому і березні 2007 року. Тому дані факти підлягають виключенню із правопорушення передбаченого ч.1 ст.163 -1 КУпАП.
Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні та підтверджується актом перевірки Луцької ОДПІ ОСОБА_1 занижено податок на прибуток за 4 квартал 2008 року на сумі 4817 грн та несвоєчасно сплачено податок на новопридбаний транспортний засію, який був придбаний 27.09.2006 року, сплачено податок лише 23.10 2006 року. Тому в діях ОСОБА_1 І . є склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.163 -1 КУпАП. Але враховуючи те, що на час розгляду справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, які передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження по справі в цій частині підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строки на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду від 5 березня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Луцького міськрайонного суду від 5 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП за відсутністю у його діях складу цього правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163 – 1 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя / підпис/ Г. І. Силка
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Г. І. Силка