Копія                                                                                           Справа №   1-102\2010 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              28   квітня  2010 року                              Бахмацький районний  суд  Чернігівської області  

в складі:

              головуючої  судді  Глушко О.І.

              при  секретарі Макаренко Ю.Г.

              за  участю прокурора   Оліфір А.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні   в місті  Бахмач  кримінальну справу  по  обвинуваченню:

              ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина   України,   уродженця  та жителя АДРЕСА_1,   освіта середня,  не одруженого, не працюючого,  військовозобов»язаного, неповнолітніх дітей  на утриманні не  маючого,  раніше  судимого  07 лютого  2006  року  Білоцерківським міськрайонним судом  за вчинення злочину, передбаченого   ч.1  ст.  185  КК України до  двох років позбавлення волі з застосуванням  ст.  75  КК України з  іспитовим строком на 2 роки; 17  грудня  2007 року  Білоцерківським  міськрайонним судом  за вчинення  злочину, передбаченого  ч.2  ст. 186 КК України  до  трьох  років   позбавлення волі,  судимість за  які не  знята  і не  погашена,    звільнений   з  місць позбавлення волі    умовно – достроково  25  грудня  2009 року  з невідбутим  строком  покарання 11  місяців  та 8 днів  у скоєнні  злочину, передбаченого  частиною 2 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

              ОСОБА_1,  після умовно – дострокового звільнення  від  відбуття покарання, на шлях виправлення  не став  і повторно  вчинив злочин проти  власності.  В ніч  з  6 на 7  лютого  2010 року здійснював  поїздку  пасажирським поїздом  № 344 сполученням «Житомир – Харків»  у плацкартному вагоні  № 2. 07  лютого  2010 року  між 00 годин 13  хвилин та 01 годною  2 хвилинами,  в час, коли поїзд   проходив на дільниці  залізничних  станцій Ніжин-Бахмач-Пасажирський,  він, з метою  таємного викрадення  чужого майна, переконавшись,   у тому, що  ніхто  з  пасажирів, які  їхали у вказаному  вагоні, не  звертають  на нього  ніякої  уваги,  повторно  вчинив  таємне викрадення  пальто  в   пасажирки ОСОБА_2, яке  знаходилося   в купе-плацкарті, де  вона  їхала.  В подальшому, 07  лютого  2010 року  між 00 годин 13  хвилин та 01 годиною 2  хвилинами в час, коли поїзд   проходив на дільниці  залізничних  станцій Ніжин-Бахмач-Пасажирський,  він, з корисливих мотивів, переслідуючи мету  повторного    таємного викрадення  чужого майна, переконавшись,   у тому, що  ніхто  з  пасажирів, які  їхали у вказаному  вагоні, не  звертають  на нього  ніякої  уваги,  вчинив крадіжку мобільного телефону  моделі «Філіпс-Ксенум», в який  була вставлена  сім –карта  оператора  мобільного зв»язку  «Білайн», а також  одного долару   США  у громадянина ОСОБА_3, які  лежали  на  одному  зі столиків  у зазначеному  вагоні  у  барсетці ОСОБА_3. По прибуттю   вказаного поїзда  на  залізничну  станцію  Бахмач –Пасажирський,  він  з викраденим  майном  залишив  поїзд і  знаходячись  в приміщенні  залізничного вокзалу  станції Бахмач - Пасажирський був затриманий  працівниками   міліції  та  доставлений    до приміщення Лінійного відділення міліції  на станції Бахмач, де  у  нього було  вилучено  викрадений  ним мобільний телефон  із  вставленою  в його сім – картою, один  долар  США  і пальто, які він  викрав  у  ОСОБА_2 та ОСОБА_3. У результаті   вчинення зазначених викрадень  чужого майна завдав гр.. ОСОБА_2  матеріальну  шкоду  на  суму  368 гривень, а   гр. ОСОБА_3  на  загальну  суму  533 гривні   12 копійок.

               Допитаний  в  судовому засіданні   підсудний ОСОБА_1 винним  себе  в пред»явленому  обвинуваченні  за частиною 2 статті   185   КК України  визнав  повністю  і показав, що 06 лютого   2010 року    увечері  виїхав із  залізничної станції  Київ - Пасажирський  до залізничної станції  Бахмач – Пасажирський, оскільки  мав  намір  влаштуватися на роботу  в  місті  Бахмачі.  До  станції  Бахмач  рухався  у   плацкартному  вагоні   № 2  поїзду  Житомир – Харків.   Проходячи по  вагону  побачив, що  на  гачку   біля  полиці № 5  висить   жіноче  пальто, яке він  вирішив  вкрасти.  При цьому, коли  ніхто  не звертав  на нього уваги, взяв з  гачка пальто  і поклав  собі  в рюкзак, а потім, проходячи  по  вагону,   викрав  мобільний  телефон  моделі « Філіпс-Ксенум»  в  який  була вставлена сім-карта  оператора мобільного  зв»язку «Білайн»,  а також  один долар  США, що  лежали  на  одному  із  столиків  у  цьому ж  вагоні у  барсетці.  Все  викрадене  було  вилучено працівниками  міліції на станції Бахмач-Пасажирський. В  скоєному  щиро  кається  і просить  суд  суворо не  карати  його.

               Дослідження  інших доказів  стосовно  тих  фактичних  обставин  справи, які    ніким не  оспорюються  не проводилося  відповідно до   вимог  ст.  299  КПК України.

              Аналізуючи  докази по  справі  і даючи  їм  оцінку, суд  вважає, що   дії  підсудного  ОСОБА_1  за ч. 2 статті   185 КК України   органами  досудового слідства  кваліфіковані  правильно,   оскільки  він повторно, умисно     вчинив   таємне викрадення  чужого майна.

              Переходячи до обрання  міри покарання,   суд  враховує  суспільну  небезпеку   скоєного злочину,   його характер,   обставини, що  пом»якшують  і  обтяжують  відповідальність, особу  підсудного.

              Підсудний   ОСОБА_1  характеризується посередньо.

              До обставин,  що пом»якшують   покарання підсудного  ОСОБА_1, суд відносить   щире каяття.

              Обставиною,  що обтяжує  покарання    підсудного ОСОБА_1 є рецидив  злочинів.

              Враховуючи обставини  справи  та  особу  підсудного, суд  вважає, що  ОСОБА_1   необхідно призначити  покарання у вигляді  позбавлення  волі  у  межах  санкції  статті, за  якою кваліфіковано  його дії,  оскільки таке покарання   є необхідним та достатнім для  його виправлення.   На  підставі  частини 1  статті 71  КК України   до призначеного покарання  частково  приєднати  невідбуту  міру  покарання  за вироком Білоцерківського  міськрайсуду  Київської  області   від 17 грудня  2007 року.

              Цивільних  позовів  по справі  не заявлено.

              Речові  докази  по  справі: пальто, яке  зберігається  у потерпілої  ОСОБА_2,  залишити  у власності   ОСОБА_2,  мобільний телефон  моделі « Філіпс-Ксенум», сім-карту  оператора мобільного зв»язку «Білайн», один долар  США, які  передані  на зберігання ОСОБА_3, залишити  у власності ОСОБА_3.

              Зі ОСОБА_1     на  користь держави   слід стягнути судові  витрати  за проведення  товарознавчої    експертизи   в розмірі     150 гривень  24 копійки.

              На  підставі  вищевикладеного, керуючись  ст. ст.  323, 324  КПК України, суд –

З А С У Д И В:

              ОСОБА_1    визнати  винним  у  скоєнні  злочину,  передбаченого  частиною 2 статті 185 КК України    і призначити  йому  покарання   у вигляді   3 (трьох) років  позбавлення волі.                  

              На  підставі  статті  71  КК України  частково приєднати  невідбуту  міру  покарання  за   вироком   Білоцерківського  міськрайсуду  Київської  області   від 17 грудня  2007 року  та остаточно  призначити  ОСОБА_1 міру  покарання  у вигляді  3 (трьох)  років  5 (п»яти)  місяців  позбавлення волі.

              Зарахувати   засудженому  ОСОБА_1  в строк  відбуття покарання  строк  затримання  його  в якості  підозрюваного   та  строк  тримання  під вартою   і початок  строку  відбуття покарання  слід  рахувати з   16 лютого 2010 року.

             До набрання вироком  законної  сили  запобіжний  захід засудженому  ОСОБА_1   залишити  у вигляді  утримання  під  вартою  в УВП  № 31  м. Новгород – Сіверська.

            Речові  докази  по  справі: пальто, яке  зберігається  у потерпілої  ОСОБА_2,  залишити  у власності   ОСОБА_2,  мобільний телефон  моделі « Філіпс-Ксенум», сім-карту  оператора мобільного зв»язку «Білайн», один долар  США, які  передані  на зберігання ОСОБА_3, залишити  у власності ОСОБА_3.

             Стягнути зі ОСОБА_1     на  користь держави    судові  витрати  за проведення  товарознавчої    експертизи    в розмірі     150 гривень  24 копійки.

             Вирок  може  бути оскаржено  до   апеляційного суду   Чернігівської області   на протязі 15  діб  з  моменту проголошення, а засудженим   в той же строк з  моменту  отримання копії  вироку.

            Суддя – підпис

Копія вірна

Суддя                                                                О.І.Глушко