Копія                     Справа № 2-505/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 травня  2010р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:     головуючої судді    – Андрущенко-Луценко С.В.

        при секретарі          – Литвиненко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції

  про визнання права власності на майно та виключення майна з акту опису і арешту майна,

в с т а н о в и в :

02.03.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2, ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та виключення майна з акту опису і арешту майна.

Ухвалою суду від 06.04.2010 року до участі в справі в якості третьої особи притягнуто  ПАБ «Полтава-банк» (а.с. 37).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала. Пояснила, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Все майно наявне в квартирі також належить їй, зокрема це телевізор; кухонний гарнітур і м’який куточок. Відповідач ОСОБА_2 з її дозволу проживає в квартирі та користується належним їй майном.

В той же час, 12.02.2010 року державним виконавцем ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції Шелест Н.Н. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 грошей в сумі 16744грн. 82коп. було здійснено опис та арешт належного їй майна: телевізора, кухонного гарнітура, м’якого куточка, чим було порушено її права як власника вказаного майна.

Просить суд визнати за нею право власності на телевізор, кухонний гарнітур, м’який куточок та виключити вказане майно з акту опису і арешту майна.

Представник позивачки ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності (а.с. 17) позов підтримав, просив його задовольнити в повному об’ємі як законний і обґрунтований.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав. Пояснив, що він разом з сім’єю проживає в квартирі позивачки та користується з її дозволу всім наявним в квартирі майном. Дійсно він являється боржником по виконавчому провадженню щодо стягнення з нього 16744грн. 82коп. на користь ПАБ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором. 12.02.2010 року державним виконавцем на виконання рішення суду було проведено опис і накладено арешт на телевізор, кухонний гарнітур та м’який куточок, які знаходилися в квартирі за місцем його проживання. Але дані речі йому не належать. Вони являються власністю позивачки, а тому просить позов ОСОБА_1 задовольнити.

Представник відповідача – ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, суду пояснила, що на виконанні у ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження №1438-3 від 10.12.2009 року з примусового виконання судового наказу №2-н-289 від 23.09.2009 року про стягнення боргу з ОСОБА_2  на користь ПАБ «Полтава-банк» в сумі 16744грн. 82коп.. 12.02.2010 року державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем проживання боржника та складено акт опису і арешту майна, що знаходилося за адресою: АДРЕСА_1: телевізора, кухонного гарнітура, м’якого куточка. Під час складання акту був присутній дорослий син боржника, який ніяких зауважень стосовно неналежності їхній сім’ї описаного майна не висловив. Зазначила, що позивачкою не надано належних доказів, що підтверджують її право власності на  кухонний гарнітур і м’який куточок, а тому вважає, що дане майно не може бути виключено з акту опису і арешту майна, а виключенню підлягає лише телевізор на який надано товарний чек.

Представник третьої особи ПАБ «Полтава-банк» Кисіль Р.П. вважала, що позивачем не надано належних платіжних документів, які підтверджують, що саме нею було придбано товар на який в послідуючому було накладено арешт державним виконавцем, а тому в задоволенні позову просила відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  з таких підстав.

Встановлено, що на  виконанні у ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження №1438-3 від 10.12.2009 року з примусового виконання судового наказу №2-н-289 від 23.09.2009 року, винесеного Миргородським міськрайонним судом про стягнення боргу з ОСОБА_2  на користь ПАБ «Полтава-банк» в сумі 16744грн. 82коп. (а.с 14).

 12.02.2010 року державним виконавцем за місцем проживання  відповідача ОСОБА_2 – АДРЕСА_1 з метою виконання рішення суду було здійснено опис і арешт майна боржника (ас. 15-16).

При описі і арешті майна боржника виконавча служба діяла у відповідності до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час Закон України «Про виконавче провадження» передбачає арешт і опис майна саме боржника.

При судовому розгляді справи з’ясовано, що телевізор, кухонний гарнітур і м’який куточок, опис яких було проведено державним виконавцем і на які був накладений арешт належить позивачці ОСОБА_1, що підтверджується накладними та гарантійним талоном і товарним чеком (а.с. 11-13; 58).

Згідно ст.ст. 316; 317; 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»  особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під  арешту.

Боржник ОСОБА_2 проживає в квартирі, яка належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1 (а.с. 9).

Майно: телевізор, кухонний гарнітур та м’який куточок придбавалося позивачкою ОСОБА_1 після того як вона стала власницею квартири ,  про що свідчать накладні (а.с. 12-13).

Особа в якої позивачка купила меблі – ОСОБА_7 на час придбання товару був зареєстрований приватним підприємцем і перебував на   спрощеній системі оподаткування .

Єдиними доказами права власності на меблі, які збереглися у позивачки -  накладні №72 від 13.12.2008 року і №46 від 23.07.2009 року (а.с. 12; 13). На телевізор мається товарний чек (а.с. 58).

Стороною відповідача та третьою особою не подано суду жодного доказу, який би підтверджував, що описане майно належить на праві приватної власності відповідачеві – боржникові ОСОБА_2.

Зважаючи на ту обставину, що квартира в якій проведено опис і арешт майна належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1, то і майно наявне в квартирі також належить їй, адже доказів противного не надано .

Суд вважає накладні №46 від 23.07.2009 та №72 від 13.12.2008 року на меблі одним із доказів належності позивачці спірного майна, при відсутності інших доказів.

Отже, позивачкою ОСОБА_1 подано  докази, які підтверджують належність їй оспорюваного майна, а тому за нею слід визнати право власності на телевізор, кухонний гарнітур і м’який куточок та виключити дане майно з акту опису і арешту майна складеного 12.02.2010 року.

Суд приходить до переконання, що  судові витрати підлягають до стягнення на користь позивачки на підставі ст. 88 ЦПК України виключно з відповідача ОСОБА_2 зважаючи на ту обставину, що при здійсненні виконавчих дій державним виконавцем дорослими членами сім’ї боржника, які були присутні при складенні акту опису і арешту майна не було заявлено жодних зауважень стосовно неналежності ОСОБА_2  описаного майна.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 88; 208; 214; 215; 218 ЦПК України; ст.ст. 316; 317; 321 ЦК  України; ст. ст. 55; 59  Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1   задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на слідуюче майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

- телевізор TV LCD «Sony-KDL 40Х2000»; придбаний 02.03.2009р.

- кухонний гарнітур придбаний 13.12.2008 року (накладна №72 від 13.12.2008 року);

- м’який куточок придбаний 23.07.2009 року (накладна №46 від 23.07.2009 року).

Виключити з акту опису і арешту майна, складеного 12.02.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Шелест Н.Н. телевізор TV LCD «Sony-KDL 40Х2000», оцінений в 7000грн.; кухонний гарнітур, оцінений в 5000грн. та м’який куточок чорного кольору шкіряний, оцінений  в 3000грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 278грн. 50коп. (двісті сімдесят вісім гривень п’ятдесят копійок) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: / підпис /

Оригіналу відповідає:          

Суддя Миргородського міськрайонного суду                 С.В.Андрущенко-Луценко