Справа № 523/5951/21

Номер провадження 3/523/3604/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р.          

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.443 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2021 поліцейським Бобок М.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №314452, згідно якого ОСОБА_1 27.03.2021 о 02год 1хв, знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд.18-А, в громадському місці, а саме адміністративній будівлі відділу поліції №3, без документів, підтверджуючих особу, чим порушив вимоги п.п.2 п.2 постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП наступає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил інорм, передбачених Законом України " Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція ч. 1 статті 44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед обов`язкових ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, є наведення конкретного нормативно правового акту, який покладає певні обов`язки на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності і яких така особа не дотрималася, порушивши таким чином законодавчі приписи.

Одним із таких нормативно - правових актів, який містить забороняючи приписи є постанова Кабінету Міністрів України N 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно п.п. 2 п. 2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року (в редакції, яка діяла на час складання протоколу) на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Суд установив, що у протоколі серії ГП №314452 зазначено про те, що ОСОБА_1 знаходився без документів саме у – будівлі відділу поліції, а не на вулиці, хоча законом адміністративна відповідальність передбачена за перебування особи без документів, які посвідчують його особу, саме на вулиці.

Суд не може виходити за межі встановленої протоколом про адміністративне правопорушення фабули, зокрема встановлених у ньому обставин вчинення правопорушення саме у будівлі відділу поліції, а тому матеріали справи не підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення, доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.  Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що не може підміняти орган поліції, та самостійно встановлювати обставини, не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.443 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя