Справа № 523/234/21

Провадження №2/523/1181/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2021 р.                 м.Одеса        

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя Далеко К.О.,

за участі секретаря Сирф Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду №17 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчатися. В обґрунтування своєї позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що відповідач по справі являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому добровільної допомоги на утримання дитини не надає, але спроможний таку допомогу надавати. Водночас, ОСОБА_3 навчається в комунальному закладі «Одеський педагогічний фаховий коледж». На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею 23-ох річного віку.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи за її відсутності. Від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв`язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження(а.с.5), відповідач у справі приходиться батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач добровільної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно копії довідки №1052 від 03.12.2020р.(а.с.4), ОСОБА_3 навчається на ІІІ курсі денної, бюджетної форми навчання комунального закладу «Одеський педагогічний фаховий коледж», орієнтована дата закінчення навчання 30.06.2022р.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

За таких обставин, враховуючи, що батьки зобов`язані утримувати дитину, яка продовжує навчання, визнання позову відповідачем, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку.

Відповідно до положень ч.1,6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

За таких обставин, ураховуючи, що позов задоволено повністю, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з нього на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі ст.ст.180,181,182,185,191,199-201 СК України, керуючись ст.ст.141,264,265,п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.01.2021р. і до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908грн.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначення строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.05.2021р.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: