Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #94680763

Справа № 755/15405/15 Головуючий у І інстанції Бірса О.В.

Провадження № 11-кп/824/1243/2021 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

___________________________________________________________________

У Х В А Л А

іменем України

10 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Миколюка О.В., Шроля В.Р.,

при секретарі Степлюк К.В.,

за участю: прокурора Пікуль О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників адвокатів Руденка А.С., Мишка О.В.,

Кузіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 111 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років без конфіскації майна. Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з дня затримання, зарахувавши у нього термін попереднього узвянення, а саме за період з 28.04.2015 до 14.01.2016 згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавленні волі).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.01.2020 року апеляційні скарги захисників Руденка А.С., Кузіної І.В. та Шадріна О.С. залишено без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2020 року касаційні скарги захисників, задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Мотивуючи своє рішення тим, що алишаючи апеляційні скарги захисників без задоволення, апеляційний суд своїх висновків належним чином не мотивував, всіх доводів апеляційних скарг не перевірив, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

10 червня 2021 року прокурором у кримінальному провадженні Пікуль О.О. заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що наявні передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема: обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки місцем реєстрації останнього та постійного проживання до затримання є тимчасово окупована територія півострова Крим (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ). Крім того, ОСОБА_1 здійснював професійну діяльність на території АР Крим, має родинні та суспільні стосунки в Криму; обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити кримінальне правопорушення. Також вказує, що відносно ОСОБА_1 ухвалено вирок за обвинуваченням останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яким останнього засуджено до 12 років позбавлення волі, що саме по собі може спонукати ОСОБА_1 до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності. До того ж, згідно інформації Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 09.02.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи на материковій частині України, за допомогою месенджерів, продовжує підтримувати стосунки з високопосадовцями з числа самопроголошених державних органів так званої «Республіки Крим» та співробітниками органів МВС та ФСБ РФ в Криму, активно здійснює пошук зв`язків серед співробітників Державної прикордонної Служби України у Херсонській області, що може свідчити про його наміри залишити межі України у незаконний спосіб, з метою уникнення кримінальної відповідальності та продовження антиукраїнської діяльності на тимчасово окупованій території України. Прокурор, посилаючись на реальну загрозу призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років, а також підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , суспільний резонанс, вважає, що тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює втечу обвинуваченого, у тому числі за межі України, та вчинення нового кримінального правопорушення.

Заслухавши прокурора, який просив задовольнити клопотання, думку обвинуваченого та його захисників, які заперечували щодо задоволення вказаного клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Положеннями статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Однак колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 не підтверджено жодним доказом.

Так ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено від 12 до 15 років, однак тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Апеляційний суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, такий ризик як переховування від суду, на який посилається прокурор, взагалі нічим не доведено, оскільки протягом тривалого часу ОСОБА_1 не ухиляється від суду, місце його проживання відоме ( АДРЕСА_2 ), місце його фактичного перебування також відоме (Івано-Франківська обл.), де він на даний час проживає, оскільки здійснює догляд за своєю тяжко-хворою матір'ю.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі необґрунтований прокурором, так як зважаючи на стадію розгляду вказаного провадження, перешкоджати кримінальному провадженню не вбачається можливим, а за можливої такої наявності прокурором не зазначено яким саме чином.

На підтвердження ризику, що ОСОБА_1 може продовжити кримінальне правопорушення, прокурором не надано доказів такої вірогідності.

Таким чином, прокурором не доведено підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , а тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 405, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити прокурору у кримінальному провадженні Пікуль О.О. у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація