КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 758/16374/19

Апеляційне провадження

№ 33/824/2792/2021

ПОСТАНОВА

4 червня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши клопотання представника Енергетичної митниці Держмитслужби Козачука Андрія Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ПП «АЗС ОНЛАЙН», проживає у АДРЕСА_1

встановив:

постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

24 травня 2021 року представник Енергетичної митниці Держмитслужби Козачук А.А. подав апеляційну скаргу на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що у судовому засіданні 5 жовтня 2020 року не було проголошено резолютивну частину постанови та відповідного рішення представнику Енергетичної митниці Держмитслужби не надано, а також постанова суду не була направлена на адресу Енергетичної митниці у порушення вимог ст. 285 КУпАП, тому митному органу не було відомо, яке рішення було прийнято судом по даній справі.

Також представник Енергетичної митниці Держмитслужби зазначав, що на заяви Енергетичної митниці про видачу копії постанови Подільський районний суд м. Києва копію постанови не направив у межах строку на апеляційне оскарження і постанова судді не була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Енергетична митниця Держмитслужби отримала копію постанову судді тільки 11 березня 2021 року, тому пропуск строку на апеляційне оскарження не залежав від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення.

Представник Енергетичної митниці Держмитслужби вважає, що при обмеженні апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вивчивши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 5 жовтня 2020 року, вважаю, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 529 МК України порядок оскарження постанови суду (судді) у справах про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня

винесення постанови.

У разі порушення цього строку, а також у випадку відмови в поновленні строку на оскарження рішення місцевого суду, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 тривав у Подільському районному суді м. Києва з 20 січня 2020 року.

Про судові засідання, призначенні на 20 лютого 2020 року, 11 травня 2020 року, 27 травня 2020 року, 21 липня 2020 року, повідомлялася Енергетична митниця Держмитслужби.

Судове засідання 5 жовтня 2020 року було проведено за участю представника Енергетичної митниці Держмитслужби.

Згідно ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Отже, нормами ст. 285 КУпАП не передбачений обов`язок суду вручати резолютивну частину постанови у день її прийняття представнику митного органу. Також вказана норма не виключає можливості оголошення постанови суду без складання її письмового тексту негайно після закінчення розгляду справи, та не передбачає обов`язку суду направляти копію постанови митному органу.

Матеріали справи не містять звернення представника Енергетичної митниці Держмитслужби до Подільського районного суду міста Києва після закінчення розгляду справи стосовно ОСОБА_1 з приводу повідомлення результатів розгляду справи та направлення копії постанови митному органу. Не додані такі звернення представником Енергетичної митниці Держмитслужби і до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

З матеріалів справи вбачається, що митний орган звернувся до Подільського районного суду міста Києва із листом про направлення копії постанови від 5 жовтня 2020 року тільки 23 лютого 2021 року, а з тексту листа вбачається, що митному органу було відомо про закінчення розгляду справи саме 5 жовтня 2020 року.

Згідно змісту Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Подільського районного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 була надіслана судом до реєстру 31 грудня 2020 року та оприлюднена 4 січня 2021 року, а відтак митний орган мав можливість ознайомитися із постановою судді, починаючи з 4 січня 2021 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що апеляційні скарги на постанову судді від 5 жовтня 2020 року Енергетичною митницею Держмитслужби подавалися 19 березня 2021 року та 27 квітня 2021 року, однак були повернуті постановами суддів Київського апеляційного суду від 7 квітня 2021 року та від 7 травня 2021 року у зв`язку із не наданням належних документів у підтвердження повноважень особи, яка подавала апеляційні скарги.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.

Досить часто такою підставою є нібито те, що стороні не було відомо про факт винесення рішення, попри те, що вона брала участь у справі, мала можливість

скористуватися своїми правами, але особа, зловживаючи правом, навмисно була відсутня на ключових засіданнях у справі.

Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 р. у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Аналізуючи обставини, наведені у клопотанні представника Енергетичної митниці Держмитслужби про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 5 жовтня 2020 року, вважаю, що вони не є обґрунтованими, так як митний орган не був позбавлений можливості отримати копію постанови судді, звернувшись після закінчення розгляду справи до суду з відповідною заявою або ознайомитися із постановою судді у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а не обізнаність представника митного органу з нормами Митного кодексу України, які визначають документи, на підставі яких представник митного органу здійснює свої повноваження, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, клопотання представника Енергетичної митниці Держмитслужби Козачука А.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга разом з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановив:

у задоволенні клопотання представника Енергетичної митниці Держмитслужби Козачука Андрія Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Держмитслужби Козачука Андрія Анатолійовича на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт