Справа № 2-364/10

                                                                                      2010 року

Р   І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року                                                  м.Вінниця

Староміський  районний суд  м.Вінниці в складі:  

головуючого судді:                                           Чернюка І.В.,

при секретарі:                                                  Красновій Т.Ю.,

за участю представників позивача – відповідача Медяного О.В., Бурденюка В.В.,

представників відповідача-позивача – Бобко Т.Е., Коваля О.Я.,

відповідача – позивача                                  ОСОБА_5,

третьої особи                                                  ОСОБА_6,

представника відповідача-позивача ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом обслуговуючого кооперативу «Монастирське»  до Вінницького управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз», ОСОБА_5 з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про захист права інвестора та відключення від системи газифікації, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до обслуговуючого кооперативу «Монастирське», з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Вінницького управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» про визнання підключення будинковолодіння ОСОБА_5 до системи газифікації газопроводу – вводу будинковолодіння ОСОБА_6 правомірним, визнання ОСОБА_5 добросовісним споживачем газотранспортної мережі з моменту підключення його будинковолодіння управлінням газового господарства ВАТ «Вінницягаз» до системи газифікації газопроводу -вводу,

                                          в с т а н о в и в:

    До Староміського районного суду м. Вінниці подано позов обслуговуючого кооперативу «Монастирське» до Вінницького управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» та ОСОБА_5 про захист права інвестора та відключення від системи газифікації.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2006-2007 років за власні кошти фізичних осіб – інвесторів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були збудовані шкафна газорозподільча станція та підземний газопровід п/е /т – 220 м., підземний газопровід п/е в/т – 227 м, підземний газопровід п/е н/т – 394 м. та підземний газопровід п/е н/т 102 м. Газопровід розташований в селі Лука-Мелешківська по вулиці Залізничній, Наливайка та Заньковецької.

    В подальшому у відповідності до вимог Закону України «Про трубопровідний транспорт» після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта – газопроводу високого та низького тисків та ШП-2 по вул. Залізнична, вул. С. Наливайка та вул. М. Заньковецької в с. Лука-Мелешківська вищевказаними фізичними особами був створений обслуговуючий кооператив «Монастирське», якому згідно рішення інвесторів були передані всі права на вказаний газопровід.

    Відносини між Позивачем та Вінницьким управлінням газового господарства ВАТ «Вінницягаз» врегульовані договорами, якими визначено права та обов»язки сторін.

    В порушення умов договору та вимог Законів України «Про трубопровідний транспорт» та «Про інвестиційну діяльність» ВУГГ ВАТ «Вінницягаз» без дозволу інвесторів провів газифікацію будинку ОСОБА_5, що знаходиться по АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, просив відключити будинок ОСОБА_5, що розташований по АДРЕСА_1 Вінницького району, від системи газифікації помешкання ОСОБА_6 (АДРЕСА_2).

    ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив визнати неправомірними та протиправними дії обслуговуючого кооперативу «Монастирське», спрямовані на відключення будинку ОСОБА_5 від системи газифікації будинку ОСОБА_6

    Позов мотивований тим, що дозвіл на врізку в газопровід-ввід він отримав від ОСОБА_6 На підставі даного дозволу Вінницьке управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» надало ОСОБА_5 технічні умови та виготовило робочий проект газопостачання газифікації його житлового будинку по АДРЕСА_1 та здійснювало усі монтажні та інші роботи по монтажу газопостачання житлового будинку, його підключення до газифікації, з дотриманням усіх норм та чинного законодавства.

     Зазначив, що обслуговуючий кооператив постійно вчиняє дії щодо від»єднання газопостачання помешкання ОСОБА_5, тому просить визнати такі дії незаконними.

    В судовому засіданні ОСОБА_5 уточнив свої позовні вимоги, просить визнати підключення його будинковолодіння (житлового будинку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Вінницьким управлінням газового господарства ВАТ «Вінницягаз» до системи газифікації – газопроводу-вводу будинковолодіння ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 правомірним.

    Визнати ОСОБА_5 добросовісним споживачем газотранспортної мережі (газопостачання) з моменту підключення його будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Вінницьким управлінням господарства ВАТ «Вінницягаз» до системи газифікації – газопроводу-вводу будинковолодіння ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

    За клопотанням відповідача ОСОБА_5 ухвалою суду від 01.03.2010 р. до участі у справі притягнута ОСОБА_6 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

    В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_8 первісний позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог. Проти зустрічного позову заперечували.

    Відповідачі Вінницьке управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» та ОСОБА_5, а також його представник ОСОБА_7 первісний позов не визнали, зустрічний позов підтримали в повному обсязі.

    Вінницьке управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» подало до суду письмові заперечення на первісний позов, в яких зазначило, що 27.09.2008 року до Вінницького управління газового господарства звернувся ОСОБА_5, проживаючий в АДРЕСА_1, з заявою видати технічні умови на газопостачання житлового будинку за цією ж адресою. Газифікація передбачалась від газопроводу – вводу будинку АДРЕСА_2, належному ОСОБА_6

    ОСОБА_6 як власниця будинку АДРЕСА_2 не заперечувала у врізці в систему газифікації її будинку.

    Також в заперечені зазначено, що отримуючи дозвіл № 4, виданий інвесторами, що збудували газопровід, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, при газифікації помешкання ОСОБА_6 відшкодувала їм всі грошові, матеріальні та трудові витрати, понесені на будівництво газопроводів та відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» стала співвласницею газопроводу, збудованого зазначеними інвесторами.

    Вважає, що за умови отримання дозволу від ОСОБА_6 додатково отримувати дозвіл від ОК «Монастирське» немає необхідності, тому ОСОБА_5 підключений до газопроводу правомірно.

    Третя особа без права самостійних вимог ОСОБА_6 позов ОК «Монастирське» не визнала, зустрічний позов ОСОБА_5 з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримала.

          Заслухавши пояснення сторін та їх представників, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, дійшов висновку, що первісний позив підлягає задоволенню, в зустрічному позові слід відмовити. Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

    Судом встановлено, що фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у 2006 – 2007 р.р. за власні кошти були збудовані шкафна газорозподільча станція та підземний газопровід п/е /т – 220 м., підземний газопровід п/е в/т – 227 м, підземний газопровід п/е н/т – 394 м. та підземний газопровід п/е н/т 102 м.

    Газопровід розташований в селі Лука-Мелешківська по вулиці Залізничній, Наливайка та Заньковецької.

    15.10.2007 р. газопровід був прийнятий в експлуатацію на підставі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта за № 1729.

    Акт державної приймальної комісії по прийомці до експлуатації газопроводу високого та низького тисків загальною довжиною 838 м., та ШП-2 по вул. Залізничній, М. Заньковецької та С. Наливайко, с. Лука-Мелешківська затверджений розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 15 жовтня 2007 р. № 1729.

    В судовому засіданні досліджені платіжні документи, Акти виконаних робіт та договори про виконання робіт та обслуговування газопроводу, а саме:

1. Договір на проведення експертизи робочого проекту;

2. Платіжні документи на оплату експертного висновку;

3. Робочий проект газопостачання товариства «Монастирське»;

4. Договір № 23 від 04.05.2007 р. на розробку технічних умов;

5. Платіжні документи на оплату за підготовку технічних умов;

6. Технічні умови;

7. Квитанція до прибуткового касового ордеру від 11.06.2007 р. на оплату інженерно-геодезичного вишукування для будівництва газопроводу;

8. Видаткова накладна № 397 від 19.06.2007р.;

9. Квитанція до прибуткового касового ордера від 19.06.2007 р.;

10. Договір № 46 від 10.07.2007 р.;

11. Договір на виконання робіт від 01.10.2007 р.;

12. Акт № 106 приймання виконаних робіт за жовтень 2007 р.;

13. Акт № 1617 прийому виконаних робіт за 2008 р.;

14. Акт прийому виконаних робіт за 2007 р.;

15. Акт прийому виконаних робіт за 3 кв. 2008 р.;

16. Договір № 1617 від 05.01.2009 р.

     Після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта – газопроводу високого та низького тисків та ШП-2 по вул. Залізнична, вул. С. Наливайка та вул. М. Заньковецької в с. Лука-Мелешківська був створений обслуговуючий кооператив «Монастирське».

    04 листопада 2008 р. згідно протоколу №  2 зборів членів ОК «Монастирське» були передані права інвесторів на володіння, користування та розпорядження інвестиціями та результатом їх здійснення - шкафною газорозподільчою станцією та підземним газопроводом п/е /т – 220 м., підземним газопроводом п/е в/т – 227 м, підземним газопроводом п/е н/т – 394 м. та підземним газопроводом п/е н/т 102 м.

    Також судом встановлено, що 10 липня 2007 року між Позивачем та Вінницьким управлінням газового господарства був укладений договір № 46, предметом якого було виконання Відповідачем монтажу газопроводу високого та низького тиску по вул. Залізнична, М. Заньковецької та С. Наливайка.

    5 січня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 1617 на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них. Строк дії договору – до 05 січня 2010 року.

    Згідно п.1.1 вказаного Договору Відповідач прийняв на себе виконання робіт з технічного огляду, технічного обслуговування та поточного ремонту газопроводів та споруд на них, а Позивач у справі зобов»язаний сплатити Відповідачу за виконані роботи 5 497, 34 грн. за рік.

    Таким чином, відносини між Позивачем та Відповідачем 1 були врегульовані договорами, в яких, відповідно, були визначені права та обов»язки сторін.

    Відповідачі – ВУГГУ ВАТ «Вінницягаз» та ОСОБА_5, а також третя особа без права самостійних вимог ОСОБА_6 визнають, що члени ОК «Монастирське» ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є інвесторами вищевказаного газопроводу, тому дана обставина на підставі ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню не підлягає.

    Суд вважає, що до правовідносин, що виникли між сторонами, слід застосувати ч. 2 і 3 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» та ч.ч. 2, 3, 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

    Як передбачено п. 2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвесторами вважаються суб»єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об»єкти інвестування.

    Згідно ч. 2 і 3 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» зі змінами, внесеними Законом № 800-УІ від 25.12.2008 р., у разі, якщо за технічними умовами підприємств трубопровідного транспорту за рахунок споживача (інвестора, забудовника) або його силами збудовані (реконструйовані) споруди трубопровідного транспорту, передача зазначених споруд у державну власність і на баланс підприємств трубопровідного транспорту виконується на договірній основі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

    Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    Газопровід, який був збудований інвесторами, на баланс газового господарства у встановленому законом порядку переданий не був, і витрати, понесені позивачами на будівництво газопроводу, компенсовані не були.

    Однак, взявши на себе право інвесторів та не відшкодувавши їм витрат, понесених останніми на будівництво газопроводу, Відповідач 1 самовільно, без законних на те підстав, від системи газифікації помешкання ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) провів газифікацію будинку ОСОБА_5, що знаходиться по вул. Міцкевича у с. Лука-Мелешківська.

    Суд не бере до уваги доводи зустрічного позову з врахуванням уточнених позовних вимог, оскільки вважає, що такі доводи є безпідставними та необґрунтованими.

    Як вбачається з Технічних умов № 4363 від 29.10.2008 р. на газопостачання індивідуального житлового будинку, належного ОСОБА_5 на праві власності, підключення даного об»єкту передбачено від газопроводу вводу низького тиску. Підключення до діючої газової мережі прийнятого в експлуатацію об»єкту виконує Вінницьке управління газового господарства згідно договору на технічне обслуговування, що укладається до пуску газа.

    А згідно абз. 3 п. 2.1 Робочого проекту газопостачання мереж товариства «Монастирське», газопроводом передбачається газифікація житлових будинків та забезпечення комунально-побутових потреб.

    ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримують газ, який з труби високого тиску через газове обладнання ШГРП перетворюється в газопровід низького тиску Г 1.

    Газопровід низького типу г1 врізаний в газопровід високого тиску Г 3, який належить ОК «Монастирське».

    Тому суд приходить до висновку, що газифікація індивідуальних житлових будинків, що підключені до вищевказаного газопроводу, повинна відбуватись лише за згодою Позивача у справі, оскільки саме Позивач є інвестором газопроводу відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та несе всі витрати по утриманню газопроводу згідно Договору № 1617 від 5.01.2009 р. на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них.

    Суд розглядав справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Судові витрати по оплаті судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. слід стягнути солідарно з відповідачів на користь обслуговуючого кооперативу «Монастирське».

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 і 3 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт», ч.ч. 2, 3, 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст.10, 11, 60, 88, 179, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

              в и р і ш и в :

      Первісний позов обслуговуючого кооперативу «Монастирське»  до Вінницького управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз», ОСОБА_5 з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про захист права інвестора та відключення від системи газифікації – задовольнити.

        Відключити будинок ОСОБА_5, що розташований по АДРЕСА_1 від системи газифікації помешкання ОСОБА_6 АДРЕСА_2.

  Стягнути солідарно з ОСОБА_5, Вінницького управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» на користь обслуговуючого кооперативу «Монастирське»  судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

  В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до обслуговуючого кооперативу «Монастирське», з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Вінницького управління газового господарства ВАТ «Вінницягаз» про визнання підключення будинковолодіння ОСОБА_5 до системи газифікації газопроводу – вводу будинковолодіння ОСОБА_6 правомірним, визнання ОСОБА_5 добросовісним споживачем газотранспортної мережі з моменту підключення його будинковолодіння управлінням газового господарства ВАТ «Вінницягаз» до системи газифікації газопроводу –вводу – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м.Вінниці протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Повний текст рішення суду виготовлено 07.06.2010 року.

        Суддя: