Справа № 219/3502/21

Провадження № 2/219/1856/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року                                                 м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Шевченко Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Брагіної М.В.,       

представника відповідача ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)» Воробйова А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмуті Донецької області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 000 грн.

В матеріалах справи міститься копія довіреності, виданої 13.01.2021 начальником ДУ «Менська ВК № 91» Голубом Т.Г., відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує свою дружину ОСОБА_2 бути його представником та представляти його інтереси в т.ч. в судових органах України будь якої ланки. Довіреність завірена ОСОБА_2 .

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2021 по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10 червня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явився, на даний час знаходиться у ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)».

Для участі в судовому засідання в режимі відеоконференції до Дзержинського міського суду з`явилася ОСОБА_2 як представник позивача за довіреністю. Однак, у суду відсутні підстави для допуску її до участі у справі як представника ОСОБА_1 через те, що її повноваження як адвоката чи законного представника не підтверджені належним чином.

Представник відповідача - ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)» Воробйова А.В. у питанні допуску представника поклався на розсуд суду.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України у підготовче засідання не з`явилася, 07.06.2021 надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , та клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі  Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ст.59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відтак, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції, за винятком трудових спорів, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) здійснюється виключно адвокатами та законними представниками.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч.1, 3 ст.237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

У пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» є визначення поняття законні представники – це батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують функції опікунів і піклувальників.

В матеріалах справи відсутні документи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є законним представником позивача, а позивач ОСОБА_1 визнаний недієздатним або його дієздатність обмежена.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Вимогами ст.131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Верховний Суд України 26 січня 2018 року дав роз`яснення щодо підтвердження повноваження адвокатів в судових провадженнях, згідно якого, у разі, якщо провадження у справі відкрито до 30 вересня 2016 року, представництво здійснюється без обов`язкової участі адвоката до винесення остаточного рішення.

Частиною 4 ст. 274 ЦПК України чітко визначені категорії справи, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи у порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Дану справу не можна вважати малозначною справою у розумінні ст. 19 та ст. 274 ЦПК України, оскільки ціна позову становить 250 000 грн., що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судом відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження враховуючи категорію та складність розгляду справи, обсяг та характер доказів, кількість сторін та інших учасників справи, та інші підстави.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів позивача у цивільній справі, оскільки ця цивільна справа відповідно до п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України не була судом визнана малозначною і її постановлено розглядати в загальному позовному провадженні. Тобто, представником позивача ОСОБА_1 з 01.01.2019 у цій справі може бути виключно адвокат.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 станом на 10.06.2021 не надали належних документів в підтвердження повноважень ОСОБА_2 як законного представника чи адвоката у справі, остання не може бути допущена судом як представник позивача.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом (ст. 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 цього Закону право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для надання йому правової допомоги (захисту прав та представництва його інтересів у суді).

Крім того, оскільки ОСОБА_1 на даний час утримується в ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)», він як позивач має право безпосередньо брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з приміщення установи, в якій відбуває покарання, що передбачено ст. 212 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 19, 59, 60, 212, 260, 261, 353 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суд

П О С Т А Н О В И В:

Підготовче засідання відкласти на 09 липня 2021 року на 11.30 год.

Вважати ОСОБА_2 такою, що не може бути представником позивача ОСОБА_1 по довіреності від 13.01.2021 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для надання йому правової допомоги (захисту прав та представництва його інтересів у суді), а також безпосередньо приймати участь у судових засідання в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                        Л.В. Шевченко