СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р.                                                                          Справа № 913/17/21  

    Колегія  суддів  у   складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя  Попков Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача – Литвин А.Б.,  адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.03.2015 № 1450) - за довіреністю від 29.01.2021;

від відповідача – Циганенко О.П., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.07.2001 № 669) – на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 22.04.2021 серії АХ №1048922;   

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Фермерського господарства "Вікторія-2002", с. Байдівка, Старобільський район , Луганська область (вх. №1301 Л/3) на  рішення  господарського суду Луганської області від 05.04.2021  (повний текст рішення складено 15.04.2021, суддя Косенко Т.В.) у справі № 913/17/21

за  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю"Сателлит", м. Київ,

до Фермерського господарства "Вікторія-2002",  с. Байдівка , Старобільський район , Луганська область,

про стягнення 611 448,39 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства "Вікторія-2002" про стягнення штрафу в сумі 611 448,39грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Фермерського господарства “Вікторія-2002” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сателлит” штраф в розмірі 611 448,39 грн, судовий збір у розмірі 9 171,73 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що:

- умовами договору поставки від 07.08.2019 №Р90038 передбачено право сторін правочину на внесення змін до умов договору у письмовій формі, у зв`язку з чим наявність додаткової угоди від 09.09.2021, яка не підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит», не може свідчити про те, що сторони дійшли згоди зменшення кількості товару, який підлягає поставці;

- сторони спору, укладаючи договір поставки від 07.08.2019 №Р90038, погодили його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю у випадку прострочення взятих на себе зобов`язань;

- відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності форс-мажорних обставин, які виключали б відповідальність Фермерського господарства «Вікторія-2002» від виконання взятих на себе зобов`язань з поставки зерна у визначеній кількості, та правових підстав для задоволення судом клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу за неналежне виконання умов договору поставки від 07.08.2019 № Р90038.

Відповідач, Фермерське господарство "Вікторія-2002", із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій,  посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність  висновків суду  обставинам справи, на порушення судом норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фермерське господарство «Вікторія-2002» зазначало наступне:

- матеріалами справи підтверджується факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» проекту додаткової угоди від 09.09.2021, що свідчить про те, що у позивача виник обов`язок повідомити відповідача про результати її розгляду або, у зв`язку з відсутністю такого реагування, вважати її укладеною;

- здійснення позивачем оплати поставленого товару та відсутність відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на пропозицію відповідача щодо укладення додаткової угоди до договору від 09.09.2021 свідчать про те, що позивач погодився зі змінами щодо кількості поставленого товару, у зв`язку з чим відповідач виконав взяті на себе зобов`язання належним чином;

- місцевим господарським судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки неможливість здійснення поставки товару у визначеному договором обсязі зумовлена виникненням несприятливих погодних умов, про наявність яких позивач був повідомлений до моменту здійснення відповідачем поставки, що свідчить про запобігання Фермерським господарством «Вікторія-2002» настання негативних наслідків для сторін договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. – головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І.В., Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі №913/17/21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.05.2021) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Фермерського господарства "Вікторія-2002", на рішення господарського суду Луганської області від  05.04.21 року у справі № 913/17/21; призначено справу до розгляду на 01.06.2021 об 11год 00хв у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі засідань №117; встановлено строк до 20.05.2021 включно, для надання суду відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

20.05.2021 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сателлит” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/71/21 – без змін. Також позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Сателлит” будуть надані докази понесених судових витрат пов`язаних із розглядом справи після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» посилалось на наступне:

- місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведений факт отримання позивачем листа від 09.09.2020, заяви-пропозиції щодо змін до договору та додаткової угоди від 09.09.2020, що свідчить про відсутність зміни умов договору щодо кількості товару;

- здійснення позивачем оплати за отриману партію товару не є конклюдентною дією або мовчазною згодою, а зумовлено належним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» умов п.п.1.1, 4.1, 5.1, 6.3, 8.3 договору поставки від 07.08.2019 №Р90038, укладеного між сторонами;

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідачем не доведено, що ним вжито всіх залежних від нього заходів з метою попередження виникнення у позивача негативних наслідків за результатами неналежного виконання Фермерським господарством «Вікторія-2002» взятих на себе за договором зобов`язань.

У зв`язку з відпусткою судді Зубченко І.В. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями  від  28.05.2021 визначено  склад  колегії   суддів: Гребенюк Н.В. –   головуючий    суддя  (суддя-доповідач),  судді Медуниця О.Є., Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №913/17/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.06.2021 о 12год 00хв.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. Крім того, до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено усне клопотання про те, що розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, разом з доказами, буде подано позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 07.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сателлит” (покупець) та Фермерським господарством “Вікторія-2002” (постачальник) укладений договір поставки №Р90038 за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року, іменоване в подальшому товар у заліковій вазі 400,0т +/-5% за вибором покупця (п.п. 1.1, 1.2 цього договору).

Відповідно до умов п.3.1 цього договору ціна товару становить 8 465,25 грн без ПДВ за 1т, крім того ПДВ 20% - 1 693,05 грн, що еквівалентно 366,99 доларів США за 1 тону, згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,6793 грн за доларів США.

Пунктом 3.5 вказаного договору погоджено, що загальна вартість товару, що постачається, на дату укладення цього договору становить 4 063 320,00 грн +/- 5%, в тому числі ПДВ 20% - 677 220,00 грн з урахуванням пункту 2.1 цього договору.

Згідно з п.4.1 цього договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 10.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.

За змістом п. 6.1 зазначеного договору оплата здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника згідно рахунку постачальника по курсу НБУ на дату фіналізації розрахунків у наступному порядку: покупець перераховує суму оплати у розмірі 80% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з дати фіналізації розрахунків та моменту отримання покупцем повного обсягу товару та отримання від постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку постачальника, з подальшим обов`язковим переданням оригіналів зазначених документів протягом 2 робочих днів; інші 20 % від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст.201 ПК України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію; постачальник зобов`язується, протягом двох робочих днів з дня здійснення передачі товару, надати покупцю оригінал видаткової накладної та договору. Податкова накладна на товар на повну суму оплати повинна бути складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у формі та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.8.2 договору сторони погодили, що у разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Умовами п.п. 9.1 – 9.3 цього договору жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов`язань в період дії договору, то даний договір може бути подовжений на строк протягом якого діє така обставина. Сторона, для якої виконання зобов`язань згідно договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин. Інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань по договору.

Пунктом 13.4 договору поставки від 07.08.2018 №Р90038 сторони визначили, що договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених даним договором. Після підписання цього договору всі попередні переговори щодо предмету даного договору вважаються недійсними. Цей договір, додатки, додаткові угоди до даного договору, а також будь-які пов`язані з його виконанням документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі сторін.

11.09.2020 Фермерським господарством «Вікторія 2002» направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сателлит» заяву-пропозицію щодо змін до договору від 10.09.2020 №25, в якій відповідач просив внести зміни до договору поставки від 07.08.2020 №Р90038, а саме – зменшити кількість товару, який підлягає поставці та визначити його у кількості 100т, у зв`язку з тим, що частина вирощеної продукції – насіння соняшнику, внаслідок несприятливих погодних умов, а саме - після сильного буревію, рясних опадів, а також подальшою спекою, була частково пошкоджена і існує об`єктивна неможливість здійснити поставку товару у визначеній договором кількості. Відповідь на вказану пропозицію відповідач просив надати протягом 4 годин з моменту отримання даного листа на електронну пошту, визначену у договорі.

До вказаної заяви-пропозиції Фермерським господарством «Вікторія 2002» додано проект додаткової угоди від 09.09.2020, за умовами якої відповідач пропонував погодити, що загальна кількість товару, які постачальник зобов`язався поставити, у заліковій вазі становить 100т.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на заяву-пропозицію Фермерського господарства «Вікторія-2002» від 10.09.2020 №25 не відреагувало.

В свою чергу позивач посилається на те, що відповідачем не доведений факт направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сателлит» заяви-пропозиції щодо змін до договору та проекту додаткової угоди, оскільки до матеріалів справи не додано опису вкладення у цінний лист, що унеможливлює ідентифікувати поштове відправлення (документ, який надсилався).

Зі змісту наявних у матеріалах справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, направлених Фермерським господарством «Вікторія-2002» позивачу, у тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення №9276300044695, вбачається, що рекомендовані листи були вручені представнику позивача (Козаченко) за довіреністю.

Судова колегія зазначає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 ГК України).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором.

Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від стандарту "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Позивачем факт отримання заяви-пропозиції від 10.09.2020 №25 та проекту додаткової угоди до договору не спростований, оскільки рекомендований лист №9276300044695 направлений Фермерським господарством «Вікторія-2002» вручений представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» 15.09.2020, відомості про що вказані оператором поштового зв`язку на повідомленні про вручення поштового відправлення.

На виконання умов договору поставки від 07.08.2019 №Р90038 відповідачем поставлено товар у обсязі – 99,04т на загальну суму 1 007  315,21грн, про що свідчать накладні від 19.09.2020 №22 на суму 636004,31 грн та від 20.09.2020 №23  на суму 353700,31грн.

Позивачем поставлений товар сплачено у повному обсязі  на загальну суму 1007  315 ,21грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.09.2020  на суму 517  856,62грн, від 23.09.2020 на суму 287  995,54грн, від 24.09.2020 на суму 71  998,89грн, від 24.09.2020 на суму 129  464,16грн.

22.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» направило відповідачу претензію №22102020.22/010, в якій позивач повідомив про односторонню відмову від зобов`язання та нарахування відповідачеві штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням Фермерським господарством «Вікторія 2002» поставки товару в обсязі 300,960т у встановлений договором строк.

03.11.2020 Фермерським господарством «Вікторія-2002» направлено позивачу відповідь на претензію, в якій відповідач зазначив про необґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», оскільки сторони договору поставки від 07.08.2019 №Р90038 у додатковій угоді від 09.09.2020 до договору погодили здійснити поставку зерна насіння соняшнику врожаю 2020 року у кількості 100т.

Крім того, відповідач посилається на досягнення домовленості між сторонами щодо зміни кількості товару, оскільки позивачем поставлений обсяг насіння соняшника був прийнятий позивачем без зауважень та сплачений у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Предметом апеляційного провадження є правомірність нарахування покупцем штрафу у зв`язку із односторонньою відмовою покупця від правочину через неналежне виконання постачальником взятих на себе зобов`язань за договором поставки.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями частини 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до положень статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що умови договорів регулюють конкретні ситуації таким чином, щоб кожен з учасників відносин сумлінно здійснював свої цивільні права та виконував цивільні обов`язки, захищав власні права та інтереси, а також дбав про права та інтереси інших учасників.

Закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад цивільного та господарського законодавства може бути застосований як норма прямої дії або як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Так, відповідно до умов п.13.5 договору поставки від 07.08.2020 №Р90038 сторони правочину погодили, що всі додатки до даного договору є його невід`ємною частиною; зміни і доповнення до даного договору виконуються тільки в письмовій формі і є дійсними тільки після їх підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін.

Отже, положеннями договору поставки від 07.08.2019 №Р90038 сторони правовідносин визначили форму внесення змін умов договору, визначивши її письмовою, та встановили умови її чинності - з моменту підписання та скріплення печатками обох сторін.

Умови договору постави від 07.08.2019 №Р90038 щодо кількості товару залишились незміненими, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» проект додаткової угоди від 09.09.2020 не підписувався та примірник підписаної позивачем додаткової угоди від 09.09.2020 відповідачу не направлявся.

Враховуючи викладене у сукупності, з огляду на умови договору поставки від 07.08.2020 №Р90038, відсутність погоджених сторонами у визначеному договором порядку умов щодо зміни кількості товару, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про неналежне виконання Фермерським господарством «Вікторія-2002» взятих на себе зобов`язань та обґрунтованістю правових підстав для нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» штрафу на підставі пункту 8.2 договору.

Разом з тим, Фермерським господарством «Вікторія-2002» під час розгляду справи у суді першої інстанції надавались письмові пояснення від 26.02.2021, в яких відповідач просив про зменшення суми штрафних санкцій  на 80%.

В обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач посилався на те, що Фермерським господарством «Вікторія-2002» здійснювались необхідні дії з метою попередження виникнення негативних наслідків позивача, а саме - попереднє повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань за договором у повному обсязі, що зумовлене настанням несприятливих погодних умов як об`єктивних обставин, а також ініціювання внесення змін до договору поставки від 07.08.2019 №Р90038 в частині зменшення обсягу товару шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Також Фермерське господарство «Вікторія-2002» зазначає, що оскільки позивачем, усупереч положенням частини 3 статті 188 ГК України, не було надано жодної відповіді на заяву-пропозицію щодо змін до договору, однак прийнято та сплачено поставлений відповідачем товар у повному обсязі, Фермерське господарство «Вікторія-2002» вважало, що сторонами договору поставки від 07.08.2019 №Р90038 було досягнуто згоди щодо зміни істотних умов зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначеної норми свідчить про те, що вона не є імперативною, застосовується за визначених умов та належить до дискреційних повноважень суду.

Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, користуючись наданими процесуальним законом обсягом дискреційних повноважень, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу. 

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання тощо.

Подібний за змістом правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, від 26.05.2020 у справі №918/289/19.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.  

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки.  

При цьому, нормами чинного законодавства не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, у зв`язку з чим таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України - тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналогічна правова позиція міститься також у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що укладення суб`єктом господарювання з іншим учасником господарських відносин договору із погодженням його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог Господарського кодексу та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином.

Між тим суб`єкти господарських правовідносин, які реалізують своє право на заняття підприємницькою діяльністю як самостійної, ініціативної, систематичної, здійснюваної на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів, одержання прибутку, користуються самостійним формуванням програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, комерційного розрахунку та необмежені у виникненні комерційного ризику та його можливості виникнення негативних наслідків.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи.

Зменшення заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

За змістом приписів Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» вбачається, що виробництво зерна - діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов`язана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб України у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки держави за рахунок розвитку власного зернового господарства.

Приписами статті 9 вказаного закону визначено, що держава визнає пріоритетність ринку зерна, сприяє його розвитку та стабільному функціонуванню.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, які є публічними та відкритими, основним видом діяльності Фермерського господарства «Вікторія-2002» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Судова колегія зазначає, що Фермерське господарство «Вікторія-2002», яке  здійснює виробництво зерна та є суб`єктом ринку зерна у розумінні положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», завчасно, у межах строку дії договору поставки від 07.08.2019 №Р90038, а також до моменту здійснення постачання товару та його оплати, повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань у повному обсязі, причини виниклих обставин, надало пропозицію щодо погодження кількості товару шляхом укладення додаткової угоди до договору поставки, що у сукупності свідчить про добросовісність поведінки відповідача та здійснення ним заходів, спрямованих на попередження виникнення негативних наслідків (збитків) у позивача.  

Положеннями приписів статті 233 ГК України унормовано, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Разом з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» не зазначається про понесення позивачем збитків у зв`язку з невиконанням Фермерським господарством «Вікторія-2002» зобов`язань з поставки товару у повному обсязі, наявності порушень майнових та інших інтересів учасників господарських правовідносин, виникнення втрат, завданих недопоставкою товару у визначеній кількості, та не надається доказів в обґрунтування вказаного.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що доведення стороною, яка заявляє вимоги про стягнення штрафу, факту понесення збитків внаслідок прострочення боржника є тією обставиною, яка згідно зі статтею 551 ЦК України враховується судом при зменшенні розміру штрафних санкцій.

При цьому, тягар такого доведення у силу вимог статті 73 ГПК України, покладається на особу, що заявляє вимоги про стягнення суми штрафу.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №910/1005/19.

Враховуючи викладене у сукупності, виходячи із загальних засад господарського законодавства, а саме - справедливості, добросовісності, розумності, з урахуванням принципу пропорційності, зважаючи на поведінку сторін, характер здійснюваної сторонами сільськогосподарської діяльності, яка залежить від природних умов, а також відсутність доказів понесення позивачем збитків, з метою дотримання балансу інтересів сторін, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованих штрафного штрафу на 50%, що становить 305  724,20грн.

Зменшення суми штрафу на 50 % від заявленої в позові, з урахуванням обставин справи, не звільняє відповідача від господарської відповідальності, однак є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника.

Судова колегія, з огляду доведеності підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 в частині стягнення з Фермерського господарства «Вікторія-2002» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сателлит” штрафу в сумі 305  724,20грн слід скасувати та ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у сумі 305  724,20грн.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог, а є виключно застосування судом свого права на таке зменшення.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Вікторія-2002» на рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 305  724,20грн і прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у сумі 305  724,20грн

В решті рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2021 у справі №913/17/21 – залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» задовольнити частково. Стягнути з Фермерського господарства “Вікторія-2002” (вул. Лугова, 63, с. Байдівка, Старобільський район, Луганська область, 92763, код ЄДРПОУ 36649476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сателлит” (вул. Коновальця Євгена, б. 32 Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 13501985) штраф в розмірі 305  724,20грн, судовий збір у розмірі 9171,74грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення».

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено   11.06.2021

Головуючий суддя                                                                                  Н.В. Гребенюк

Суддя                                                                                                         О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                                         Д.О. Попков