Справа № 2-2291/2010 р.

УХВАЛА

про забезпечення позову

07 червня 2010 року                                                                                                           м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Цветкова О.Я.

при секретарі          - Пшеничній Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1  про забезпечення позову,      

в с т а н о в и в:

Представник позивача за дорученням ОСОБА_2 звернувся до Керченського міського суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати недійсним договір найму нежилого приміщення колишнього кафе «Ассоль», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 01.06.2007 р. та додаткову угоду від 01.03.2009 р. до цього договору найму. Позов обґрунтований тим, що позивач є власником нежилого приміщення колишнього кафе «Ассоль», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення Керченського міського суду АР Крим від 11.01.2010 р. у справі № 2-14/2010. При оформленні права власності в Кримському республіканському підприємстві «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» позивачу стало відомо про наявність рішення Господарського суду АР Крим від 20.04.2010 р. у справі № 2-1/2022-2010, яким право власності на належні йому нежилі приміщення визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з привласненням окремої адреси.

З приводу цього позову представник позивача звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно – літню площадки, яка складається з літ. ІІІ – навісу, літ. ІV -  навісу, літ. V – туалету, літ. VІ – навісу, 2-3 забору, І-ІІ мощення, розташовані за адресою:  АДРЕСА_1, які належать на праві власності відповідачу по справі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3; заборонити укладення будь-яких цивільно-правових угод відносно нерухомого майна – літньої площадки, яка складається з літ. ІІІ – навісу, літ. ІV -  навісу, літ. V – туалету, літ. VІ – навісу, 2-3 забору, І-ІІ мощення, розташовані за адресою:  АДРЕСА_1, які належать на праві власності відповідачу по справі  фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, у тому числі відчуження та будь-яке переоформлення права власності, передачу в оренду або безкоштовне користування третім особам; заборонити Кримському республіканському підприємству «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» видавати будь-які документи, необхідні для переоформлення права власності на це нежиле приміщення; заборонити будь-які дії, пов’язані з переобладнанням та використання цього нежитлового приміщення, для проведення торгівлі та надання послуг; заборонити Керченській міській раді АР Крим передавати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в оренду, постійне користування або у власність земельну ділянку, на якій розташоване вказане нерухоме майно.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_3 може розпорядитися своїм майном, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а накладення арешту та заборона відчуження вказаного нерухомого майна – літню площадку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, є єдиним реально виконуваним видом забезпечення позову.

Зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» N 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Приймаючи до уваги вказані приписи Пленуму Верховного суду України, суд вважає за можливе задовольнити заяву тільки в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 20.04.2010 р. у справі № 2-1/2022-2010, а також заборонити Кримському республіканському підприємству «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» проводити будь-які дії, пов’язані з реєстрацією, перереєстрацією права власності на це нежиле приміщення, оскільки вказані заходи, на думку суду, повною мірою сприятимуть виконанню можливого рішення суду про задоволення позову, а крім того, вказані заходи забезпечення позову виключають також можливість укладення будь-яких угод, пов’язаних з розпорядженням спірним майном, а тому обумовлюють відсутність необхідності для вжиття інших, зазначених позивачем заходів забезпечення позову. Отже вжиття інших, зазначених представником позивача, заходів забезпечення позову, у тому числі щодо заборони Керченській міській раді АР Крим передавати ФО-П ОСОБА_3 в оренду, постійне користування або у власність земельну ділянку, на якій розташоване вказане нерухоме майно, суд вважає необґрунтованими, та такими, що не підтверджені доказами щодо намагання відповідача укласти будь-які правочини щодо розпорядженя майном, отримати у власність або користування земельну ділянку та інше.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України,  

УХВАЛИВ:

    Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно – літню площадку, яка складається з літ. ІІІ – навісу, літ. ІV -  навісу, літ. V – туалету, літ. VІ – навісу, 2-3 забору, І-ІІ мощення, що  розташовані за адресою:  АДРЕСА_1, яке належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

Заборонити  Кримському республіканському підприємству «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» проводити будь-які дії, пов’язані з реєстрацією, перереєстрацією права власності на нерухоме майно – літню площадку, яка складається з літ. ІІІ – навісу, літ. ІV -  навісу, літ. V – туалету, літ. VІ – навісу, 2-3 забору, І-ІІ мощення, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1, які належать на праві власності відповідачу по справі  фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3.

    Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

    Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.    

    Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Керченський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 5-денний строк з дня постановлення ухвали і подачі після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                         О.Я.Цветков