справа № 2-70/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року смт. Новоархангельськ
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого-судді: Краснопольської Л.П.
при секретарі судового засідання: Плющ О.О.
за участю представників ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новоархангельськ справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, зазначивши в позові, що відповідач скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило їй середньої тяжкості тілесні ушкодження. Дана подія сталася за таких обставин: 14.01.2007 року близько 01.00 год. відповідач на мотоциклі марки ІЖ ЮЗК, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував без відповідних документів, рухаючись по вул. Леніна в смт. Новоархангельськ, в порушення п. 2.3(б) ПДР України, не впоравшись з керуванням мотоциклом, допустив наїзд на позивачку, в результаті чого завдав їй середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому правого стегна у верхній третині зі зміщенням. Тривале лікування одержаної травми позивачкою завершилось інвалідністю ІІІ групи. Вважає, що їй завдано моральної шкоди через тяжкі фізичні страждання, які продовжують тривати і зараз, позивачка надалі терпить фізичний біль, не може жити як раніше, зруйновано її уклад життя, вона не може нормально відпочивати, влаштовувати свій побут, виконувати навіть дрібну домашню роботу, позивачка 1,5 року перебувала в ортопедичному апараті, на сьогоднішній день має кульгавість, потребує подальшого лікування. Разом з нею істотно постраждали її батьки, оскільки покинули власні справи, допомагаючі їй. Також страждає її малолітній син, оскільки теж надавав їй посильну допомогу у пересуванні по будинку. Крім того, через вказану подію у позивачки розпалась сім'я та сумісне проживання з ОСОБА_5. Через вказані обставини позивачка зазнала значної моральної шкоди, яку оцінює в 200 тис. грн. та змушена звертатись до суду з даним позовом.
Просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь 200000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином та всі витрати по справі.
В судове засідання позивачка не з’явилась, в попередньому судовому засіданні підтримувала свої позовні вимоги в повному обсязі, просила проводити в подальшому розгляд справи без її участі, зазначила, що її інтереси представлятиме ОСОБА_2
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала повністю, вказала, що згідно вироку Новоархангельського районного суду ОСОБА_4 визнаний винним за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України . Оскільки ОСОБА_4 в добровільному порядку не сплачує коштів на лікування і за моральну шкоду, виникла необхідність у зверненні до суду за захистом своїх порушених прав. ОСОБА_3 не може вести звичний ритм життя, її оперували тричі, 1 рік вона знаходилась в ортопедичному апараті, в даний час є інвалідом Ш групи, досі терпить фізичний біль, на сьогоднішній день має кульгавість, вона не може носити модний одяг, спідниці, змушена прикривати ноги, також зруйноване її сімейне життя, оскільки її залишив чоловік, до цього часу вона себе почуває вкрай недобре, психологічно страждає.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і пояснив, що він був визнаний винним у скоєнні ДТП, від якого постраждала ОСОБА_3, виплатити 200000 грн. моральної шкоди він не може і вважає, що такий розмір моральної шкоди є нереальним. Він в даний час має тимчасові заробітки, копає криниці, має сім'ю, двох малолітніх дітей, будь-якого майна у власності не має, проживають із сім’єю у бабусиному будинку. У 2008 році та на початку 2010 року він частково виплачував позивачці кошти, а виплатити таку суму моральної шкоди, яку просить позивачка він не зможе до кінця свого життя.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що згідно експертних висновків позивачці дорожньо-транспортною пригодою були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості, не погодився із сумою моральної шкоди, вказаною у позові, так як вона нічим не обґрунтована. У позивача власної нерухомості немає, будь-якого майна, з якого можна було б стягнути вказану позивачкою суму моральної шкоди, у нього також немає. Вважає, що розумний і справедливий розмір моральної шкоди має бути в межах 5000 грн., який ОСОБА_4 зможе заплатити ОСОБА_3 Просив врахувати ту обставину, що ОСОБА_4 сплачував ОСОБА_3 на лікування кошти електронним переказом та через представника позивачки. Просиву суд врахувати матеріальний стан його довірителя, оскільки ОСОБА_4 має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацюючу дружину.
Суд, розглянувши заяви, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.01.2007 року відповідач ОСОБА_4., перебуваючи за кермом мотоцикла марки ІЖ ЮЗК, д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, по вул. Леніна в смт. Новоархангельськ, грубо порушив правила дорожного руху, допустив наїзд на позивачку, заподіяв їй тілесні ушкодження середньої тяжкості, позивачка є інвалідом ІІІ групи, їй завдано моральної шкоди через тяжкі фізичні страждання, які продовжують тривати і зараз, позивачка терпить фізичний біль, не може жити як раніше, зруйновано її уклад життя, вона не може нормально відпочивати, влаштовувати свій побут, виконувати навіть дрібну домашню роботу, позивачка 1,5 року перебувала в ортопедичному апараті, на сьогоднішній день має кульгавість, потребує подальшого лікування.
Вироком Новоархангельського районного суду від 04.12.2009 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені цією особою. Тому,постільки обставини скоєння злочину встановлені вироком суду, і вказані обставини в ході розгляду справи сторонами не оспорюються, то доказуванню не підлягають, вина відповідача у заподіянні позивачу тілесних ушкоджень доведена.
В ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно ст.ст. 1, 10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст.ст. 23 ч. 2 п. 3 і ч. 4, ст. 1167 ч. 1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і ця шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з пошкодженням її майна; така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода, завдана фізичній особі, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до змін та доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ?ро судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 5 від 25 травня 2001 року та ч. 1 ст. 1195, ч. 1 ст. 1167 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому витрати на придбання ліків і моральну шкоду.
Як зазначила позивачка, їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях у зв’язку з тим, що зруйновано її звичний уклад життя, вона не може нормально відпочивати, влаштовувати свій побут, виконувати навіть дрібну домашню роботу, позивачка 1,5 року перебувала в ортопедичному апараті, на сьогоднішній день має кульгавість, потребує подальшого лікування. Разом з нею істотно постраждали її батьки, оскільки покинули власні справи, допомагаючі їй. Також страждає її малолітній син, оскільки теж надавав їй посильну допомогу у пересуванні по будинку. Крім того, через вказану подію у позивачки розпалась сім'я та сумісне проживання з ОСОБА_5. Так як завдання шкоди діями відповідача в суді встановлено, то і є всіпідстави для стягнення моральної шкоди. В суді також встановлено, що відповідач частково виплачував позивачці кошти без зазначення: у березні 2008 року - 400 грн., у січні 2010 року - 190 грн, у березні 2010 року - 150 грн.
При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, які є до цього часу, розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, розмір завданої матеріальної шкоди, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірипрожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи, враховуючи вимоги ст. ст. 23, 1167 ЦК України, принципи розумності та справедливості, беручи до уваги співмірність позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та розмір матеріальної шкоди приходить до висновку, щопозов в цій частині підлягає задоволенню.
Таким чином, суд проходить до висновку, що вимоги позивача до відповідача пред’явлені на законних підставах і вони підлягають частковомузадоволенню. Так, суд вважає за необхідне стягнутиз ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3завдану їй моральну шкоду в сумі 11 грн.
Відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь держави судові витрати: судовий збір пропорційно до суми задоволеного позову,кошти сплачені як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 1, 10, 12, 27, 31, 35, 57-61, 79, 82, 88, 151, 169, 197, 212, 213, 214, 215, 367, п. 5 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, уродженця і жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, уродженки і жительки АДРЕСА_1:
- моральну шкоду в сумі 11000 (одинадцять тисяч)грн.;
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, уродженця і жителя АДРЕСА_1 на користь держави:
- судовий збір в сумі 110 (сто десять) грн. пропорційно до суми задоволеного позову;
- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 ( сто двадцять)грн.;
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя: