Справа № 2- 313 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

1 червня  2010  року                           Борзнянський районний суд  Чернігівської області

                                                               в складі головуючої судді                       Затєєвої С.Д.

                                                               при секретарі                                         Литвиненко В.В.

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в залі суду в м. Борзні справу за позовом ОСОБА_1  до територіальної громади в особі Ядутинської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в

             ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Ядутинської  сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_2,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року  і складається з 1/3 частини  житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що вона не може оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору поскільки у покійної  відсутні правовстановлюючі  документи на  частину житлового  будинку  та господарських будівель.

            В судовому засіданні  позивачка позовні вимоги підтримала в повному об’ємі і пояснила, що в АДРЕСА_1  проживала вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та матір’ю ОСОБА_2.  Станом на 15 квітня 1991 року їх господарство, де вони проживали відносилося до соціальної групи – колгоспний двір і членів господарства було три  чоловіки.  Кожний член колгоспного двору мав частку в домоволодінні, які були рівними і відповідно складали по 1/3 частині. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після її  смерті, вона. як спадкоємець першої черги,  спадщину прийняла шляхом вступу в фактичне управління і володіння спадковим майном. При зверненні до нотаріальної контори по питанню  отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, який належав матері, їй було відмовлено оскільки у померлої відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували її  право власності. З цих підстав просить суд визнати право власності на 1/3 частину  житлового  будинку та господарських будівель  за нею,  як єдиним спадкоємцем  відповідно до закону,   після смерті матері .

              Представник відповідача в судове засідання не з’явився, а подав заяву в якій просить справу розглядати в їх відсутність. Позовні вимоги визнають і не заперечують на їх задоволенні.

              Враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, суд вважає за можливе постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання, що буде відповідати вимогам ст. 130, ст.174 ЦПК України.

              Заслухавши  позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

             Як встановлено в судовому засіданні станом на 15 квітня 1991 року господарство, яке розташоване в АДРЕСА_1 і в якому проживали позивачка, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносилося до соціальної групи – колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року в даному господарстві проживали і були зареєстрованими три члени колгоспного двору. Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” з послідуючими змінами – до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року застосовується діюче на той час законодавство, а саме,  право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили частки в його майні. Розмір часток члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, в тому числі неповнолітніх і непрацездатних.  Виходячи з вищевикладеного  суд вважає, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, виникло у ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях, що становлять відповідно по 1/3 частині.  Після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкоємцем за законом першої черги є дочка  ОСОБА_1,- позивачка по справі, яка спадщину прийняла шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном, що відповідало вимогам ст.529, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року.  зазначене повністю підтверджується матеріалами справи, а іменно копією свідоцтва про народження позивачки, копією свідоцтва про укладення шлюбу та довідками № 936 від 2 грудня 2009 року та № 380 від 14 травня 2010 року, які видані Ядутинською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області.

               Згідно довідки характеристики, яка мається в матеріалах справи виданої позивачці, вбачається, що право власності на 1/3 частину  домоволодіння в АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації не зареєстроване.

             Поскільки у покійної  ОСОБА_2  відсутні правовстановлюючі документи на 1/3 частину житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1,  що перешкоджає позивачці оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору, то суд вважає за можливе її  позов задовільнити.

             На підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,130,174,  212,214,215 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року суд,-

ВИРІШИВ

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається з 1/3 частини  житлового будинку і господарських будівель розташованих в АДРЕСА_1 Чернігівської області і залишилося після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                            Суддя Борзнянського райсуду                              С.Д.Затєєва