СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
13 серпня 2007 року |
Справа № 2-5/4431-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 - фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник позивача - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 - фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача - Херсонський Сергій Анатолійович (повноваження перевірені) - арбітражний керуючий відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж";
представник відповідача - не з'явився - Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації;
представник відповідача - Замятін Олександр Вадимович, паспорт АР 280147 від 03.07.2001 - відкрите акціонерне товариство "Кримспецсільгоспмонтаж";
представник відповідача - Херсонська Олена Борисівна, довіреність № 969 від 19.07.2007 - відкрите акціонерне товариство "Кримспецсільгоспмонтаж";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від ІНФОРМАЦІЯ_4 року у справі № 2-5/4431-2007
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" (11 км Московського шосе, Гресівський, Сімферополь,95493)
Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11,Сімферополь, 95000)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим до відповідачів - відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" та Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації та просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке складається з нежитлового приміщення АБК, літ В., площею 4422,кв.м., нежитлового приміщення складу, літ Г, площею 1296кв.м., сировинного майданчику, обладнаного козловим краном, площею 4050 кв.м., підстанції, літ В, пожежного резервуару, свердловини (водонапірна башня № 16); каналізаційна насосна станція; внутрішньомайданні кабельні мережі; зовнішньомайданні кабельні мережі; кабельні лінії; внутрішньомайданні мережі водопроводу та каналізації; каналізаційного колектору; галереї - літ Б, прохідної - літ Д, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і просив зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Також позивач просив зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказане майно.
ІНФОРМАЦІЯ_3, позивачем були уточнені позовні вимоги, згідно яких він виключив вимогу про зобов'язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказане майно, і просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке складається з нежитлового приміщення АБК, літ В, площею 4422,кв.м., нежитлового приміщення складу, літ Г, площею 1296кв.м., сировинного майданчику, обладнаного козловим краном, площею 4050 кв.м., підстанції, літ Е, пожежного резервуару, свердловини (водонапірна башня № 16); каналізаційна насосна станція; внутрішньомайданні кабельні мережі; зовнішньомайданні кабельні мережі; кабельні лінії; внутрішньомайданні мережі водопроводу та каналізації; каналізаційного колектору; галереї - літ Б, прохідної - літ Д, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_4 року (суддя М.П. Гаврилюк) позов задоволено.
Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 майно:
- нежитлове приміщення АБК, що значиться в інвентарній справі під літ. «В», площею 4422 кв.м.;
- нежиле приміщення складу, вказане в інвентарній справі як літ. «Г», площею 1296 кв.м.;
- сировинний майданчик, обладнаний козловим краном, площею 4050 кв.м.;
- підстанція, літ. «В»;
- пожежний резервуар;
- свердловина, позначена в інвентарній справі як Водонапірна башта №16;
- каналізаційна насосна станція;
- внутрішньомайданчикові кабельні мережі;
- позамайданчикові кабельні мережі;
- кабельна лінія;
- внутрішньомайданчикові мережі водопроводу і каналізації;
- каналізаційний колектор;
- галерея, позначена літ. «Б»;
- прохідна літ. «Д», розташоване на земельній ділянці площею 2,4га, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
В частині вимоги про зобов'язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказане майно провадження у справі припинено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відкрите акціонерне товариство "Кримспецсільгоспмонтаж" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що рішення господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню. На думку відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж", господарський суд повинен був розглядати вказану справу в провадженні про банкрутство, однак в порушення статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд розглянув вказаний спір в окремому провадженні.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Кримспецсільгоспмонтаж" в особі керуючого санацієюОСОБА_3. було укладено інвестиційний договір.
Із змісту пункту 1.1. вказаного договору вбачається, що сторони прийшли до угоди про участь Інвестора в санації (відновленні платоспроможності) Боржника шляхом погашення його конкурсної (згідно Реєстру вимог кредиторів) і поточної заборгованості перед бюджетом і іншими цільовими фондами, для відновлення повноцінної господарської діяльності останнього, в обмін на майнові права, на власність Боржника (майно і майнові права) на суму фактично понесених витрат на проведення процедури санації відповідно до пункту 3 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до пункту 4.1. внеском інвестора (інвестиційними зобов'язаннями) є погашення конкурсного (згідно Реєстру вимог кредиторів) шляхом перекладу боргу Боржника на Інвестора або обміну активів Боржника на суму прямого фінансового інвестування, згідно окремих Угод.
Пунктом 4.2. регулюється погашення вимог кредиторів, яке здійснюється Інвестором згідно окремого графіка. Згідно вказаного графіка позивач зобов'язався здійснювати інвестування відповідача, який, у свою чергу, зобов'язався передати позивачу необоротні і оборотні активи на суму інвестицій.
Як вбачається з актів прийому-передачі від ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрите акціонерне товариство "Кримспецсільгоспмонтаж" передало суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, майно на суму 1014245грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2., а саме:
- нежитлове приміщення АБК, що значиться в інвентарній справі під літ. «В», площею 4422 кв.м.;
- нежитлове приміщення складу, вказане в інвентарній справі як літ. «Г», площею 1296 кв.м.;
- сировинний майданчик, обладнаний козловим краном, площею 4050кв.м.;
- підстанція, літ. «В»;
- пожежний резервуар;
- свердловина, позначена в інвентарній справі як Водонапірна башта №16;
- каналізаційна насосна станція;
- внутрішньомайданчикові кабельні мережі;
- позамайданчикові кабельні мережі;
- кабельна лінія;
- внутрішньомайданчикові мережі водопроводу і каналізації;
- каналізаційний колектор;
- галерея, позначена літ. «Б»;
- прохідна літ. «Д».
Виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач вніс інвестиції на суму 681285,67грн., що підтверджується квитанціями НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_7, НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_8, НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_9, НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_10, НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_11, НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_11, НОМЕР_9 від ІНФОРМАЦІЯ_12, НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_11 р., НОМЕР_11 від ІНФОРМАЦІЯ_13, НОМЕР_12 від ІНФОРМАЦІЯ_14.
ІНФОРМАЦІЯ_15 позивачем була проведена незалежна експертна оцінка інвестиційної вартості об'єктів, згідно якої суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 були внесені інвестиції в рахунок погашення кредиторської заборгованості відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" на загальну суму 681285,67грн.
ІНФОРМАЦІЯ_16, позивачем були внесені ще кошти у виконання інвестиційного договору на суму 451088,95грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов'язань суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було внесено інвестицій на загальну суму 1014245,00грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та інше) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
У статті 144 Господарського кодексу України визначені підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання, серед яких, зокрема, вказані угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 202 Цивільного кодексу України).
У статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. серед них визначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання у момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.
Згідно статті 49 Закону України "Про власність", володіння майном визнається правомірним, якщо інше не встановлене судом.
Судова колегія вважає, що володіння позивачем вищенаведеним майном є правомірним, оскільки судовій колегії доказів недійсності інвестиційного договору укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Кримспецсільгоспмонтаж" від ІНФОРМАЦІЯ_17 відповідачем представлено не було, а також з позовом про це він не звертався, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вийти за межі позовних вимог за власною ініціативою господарський суд не має права.
При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову в частині визнання права власності.
Право власності - це право особи на річ ( майно), яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 Цивільного кодексу України). Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном ( стаття 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє. користується. розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним.
Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного кодексу України (стаття 526 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України, захист порушеного права може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав. Чинне законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом відповідно до статті 49 закону України "Про власність". Судовою колегією іншого не встановлено.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Судовій колегії під час розгляду справи доказів з неправомірності володіння позивачем спірним майном надано не було.
При вказаних обставинах, судова колегія вважає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_4 року у справі № 2-5/4431-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
Г.К. Прокопанич