Справа  № 2-147-10

РІШЕННЯ

іменем  України

смт. Короп                                                                                                     02 червня  2010 року

          Коропський  районний  суд  Чернігівської  області  в  складі:

                  головуючого –  судді  Грушко  О.П.

                  при  секретарі   –         Хілько  Н.В.

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовом  органу опіки і піклування Коропської райдержадміністрації в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

         Орган опіки і піклування Коропської райдержадміністрації звернувся   до суду  з  даною позовною заявою,  вказуючи  на  те,  що ОСОБА_2 не  виконує своїх батьківських обов’язків по вихованню своєї малолітньої дитини – сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2, після повернення в 2009 році з місць позбавлення волі, жодного разу не поцікавилась життям та здоров”ям сина. На даний час ОСОБА_1 перебуває у прийомній сім”ї ОСОБА_3. А тому орган  опіки і піклування Коропської райдержадміністрації просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1.    

                В судовому засіданні представник позивача - органу  опіки  та  піклування Коропської райдержадміністрації ОСОБА_4 позов підтримала і показала, що відповідачка з 2001 по 2009 рік відбувала покарання в місцях позбавлення волі. Її син ОСОБА_8 до 2007 року знаходився під опікою старшої сестри – ОСОБА_6. Через невиконання опікуном своїх обов”язків, дитину було спочатку поміщено в Черешенську школу-інтернат, а з 2007 року – в прийомну сім”ю до ОСОБА_3, де ОСОБА_1 проживає до цього часу. Відповідачка після повернення додому з місць позбавлення волі допомагає старшій дочці доглядати її дітей, влаштувала власне особисте життя і проживає зі співмешканцем. Але до сина ОСОБА_8 жодного разу в гості не приїхала, його життям, здоров”ям, вихованням, розвитком взагалі не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. А тому представник позивача вважає, що  ОСОБА_2  повинна  бути  позбавлена батьківських  прав відносно сина ОСОБА_8.

    В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача – служби у справах дітей Коропської  райдержадміністрації  ОСОБА_7 позов підтримав з усіх вищевикладених підстав.

    В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача – прийомна мати ОСОБА_8 – ОСОБА_3 пояснила, що з 2007 року ОСОБА_8 є її прийомним сином і живе в її родині. Після повернення рідної матері дитини додому, разом з ОСОБА_8 їздили до неї в гості. Сама відповідачка до ОСОБА_8 не приїздила і не телефонувала жодного разу. Матеріальної допомоги не надавала. Бажає, щоб прийомний син ОСОБА_8 і надалі проживав з нею. Вважає, що на даний час у рідної матері немає жодних умов для утримання і виховання ОСОБА_8. Щодо позовних вимог – залишає їх вирішення на розсуд суду.

    Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнає. Причиною окремого проживання з сином, невідвідування його в прийомній родині вважає своє скрутне матеріальне становище.

    Допитаний в судовому засіданні в якості свідка секретар Шабалинівської сільської ради ОСОБА_9 показав, що після засудження відповідачки у 2001 році, її син ОСОБА_8 почав проживати у старшої сестри ОСОБА_6 Але умови проживання дитини були незадовільні. Доходило до того, що ОСОБА_8 ходив по селу просити хліба. Тому сільрада вирішила відібрати дитину у старшої сестри. З 2007 року ОСОБА_8 проживає у прийомній родині і, наскільки йому відомо, умови проживання там гарні. Восени 2009 року відповідачка повернулася в с. Шабалинів, живе зі співмешканцем, ніде не працює. Зауважень до її поведінки немає. Але життям, вихованням і утриманням сина не займається. Вважає, що у відповідачки немає умов для проживання сина. У разі повернення дитини до матері, хлопчику знову доведеться шукати собі харчі.

    В судовому засіданні було заслухано думку малолітнього ОСОБА_1, який пояснив, що проживає у прийомної матері ОСОБА_3 Умовами проживання повністю задоволений, ходить до школи. Один раз був у гостях у рідної матері в с. Шабалинів. Там йому не сподобалося. Хоче й надалі проживати в прийомній родині. До матері повертатися не бажає.

          Заслухавши  пояснення  сторін, третіх осіб, малолітньої дитини, показання свідка,  та  дослідивши зібрані по справі  докази,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  задоволенню  зі слідуючих  підстав.

            Відповідно  до  ст. 164 Сімейного  кодексу  України,  позбавлення батьківських прав має місце коли мати, батько ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

            Як  встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2, маючи  неповнолітнього сина ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  ухиляється  від  виконання своїх батьківських обов’язків. Після повернення в 2009 році з місць позбавлення волі, відповідачка, маючи таку можливість, не зустрічаючи жодних перепон, з дитиною не спілкується, вихованням сина не займається, матеріальної допомоги не надає. Дані факти підтверджуються поясненнями учасників судового розгляду, показаннями свідка, висновком органу опіки і піклування Коропської райдержадміністрації від 16 квітня 2010 року, рішенням Шабалинівської сільської ради від 20 березня 2010 року, актами обстеження умов проживання відповідачки, довідками Шабалинівської сільської ради, звітом про стан виховання дитини в прийомній сім”ї, характеристиками учасників судового розгляду.

            Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя свого сина ОСОБА_8, не забезпечує його матеріально, не спілкується в достатньому обсязі, не намагається надати дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, тобто ухиляється від своїх обов‘язків по вихованню дитини.

               Враховуючи  положення п.8 ст. 7 Сімейного кодексу України у відповідності до якої, врегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд вважає за необхідне позбавити  батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_8.

Згідно  ст. 166 Сімейного  кодексу  України,  особа,  позбавлена  батьківських  прав,  не  звільняється  від  обов’язку  щодо  утримання  дитини.  Одночасно  з  позбавленням  батьківських  прав  суд  може  на  вимогу  позивача  або  за  власною  ініціативою  вирішити  питання  про  стягнення  аліментів  на  дитину.  

            За таких обставин, суд  вважає  необхідним  стягувати  зі  ОСОБА_2 аліменти на користь опікуна ОСОБА_3, на утримання неповнолітнього ОСОБА_1  в  розмірі  ?  частини  всіх  видів її  заробітку  щомісячно,  але  не  менше  30% прожиткового   мінімуму  доходів  громадян  для дитини відповідного віку,  починаючи  з  27 квітня 2010 року  і  до  досягнення  дитиною повноліття.

              На  підставі  викладеного,  керуючись  ст. ст. 7, 164, 166, 182, 183 Сімейного кодексу України та ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

              Позов – задовольнити.

        ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, жительку АДРЕСА_1 позбавити батьківських прав  відносно її неповнолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Стягувати зі   ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти  в  розмірі ? (однієї четвертої) частини  всіх  видів  її заробітку (доходу)  щомісяця,  але  не  менше  30% прожиткового  мінімуму  для дитини відповідного віку,  починаючи  з  27 квітня 2010 року  і  до  досягнення  дитиною повноліття.

           Стягнути зі ОСОБА_2 на  корить  держави  державне  мито  в  розмірі  51 (п’ятдесят  одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення  в  частині  стягнення   аліментів  у межах суми платежу за один місяць підлягає  негайному  виконанню.

             Заява про апеляційне оскарження рішення   суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення виготовлено в повному обсязі 03 червня 2010 року.

            Суддя: