Справа № 2-499/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

20 квітня 2010  року                                                                                                                м. Миргород

Миргородський  міськрайонний  суд  Полтавської  області  в  складі:

головуючого –        судді Сидоренка Ю.В.,

секретаря –                        Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової заборгованості за договором позики,

встановив:

26 лютого 2010 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся в Миргородський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової заборгованості за договором позики. В позовній заяві вказував, що 26 травня 2008 року між ним і відповідачем було укладено договір позики на суму 78275 грн., за яким відповідач зобов’язувався повернути йому вказану грошову суму до 26 листопада 2008 року по 13044,15 грн. щомісячно, але не дотримався даного зобов’язання і не здійснив повернення жодної щомісячної частини позики. На даний час грошова сума позики не повернута, а на прохання про повернення позики відповідач реагує лише усними обіцянками повернути борг. Посилаючись на ст.ст. 526, 625, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України позивач просив стягнути з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 91346,93 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми – 2940,14 грн., що разом складає 94287,07 грн., та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснив, що 26 травня 2008 року відповідач взяв в борг у позивача 78275 гривень до 26 листопада 2008 року, про що між ними був складений договір позики, посвідчений нотаріально, але відповідач не повернув гроші до цього часу, незважаючи на те, що позивач неодноразово звертався до нього з проханням повернути гроші. В зв’язку з цим позивач змушений був звернутись до суду.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлена належним чином – судовою повісткою (а.с.19).

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи. Відповідно до правил ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів, постановивши заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності з ст. 1047 ЦК України, якщо сума позики не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, договір позики укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 26 травня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей на суму 78275 гривень (а.с.6), згідно умов якого відповідач отримав від позивача вказану грошову суму і зобов’язувався повернути її до 26 листопада 2008 року щомісячно по 13044,15 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ч.2 ст.59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч.3 ст.545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку. Оскільки борговий документ знаходиться у позивача, і відповідач не навів доказів того, що він сплатив борг, то суд вважає, що відповідач не повернув позики.

Відповідно до ст. 1050 ч. 1 ЦК України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно даних Мінстату України індекс інфляції за час прострочення повернення боргу становить:

Місяць Індекс інфляції
(у відсотках до попереднього місяця) Номер і дата
 опублікування в газеті
«Урядовий кур’єр»

Грудень 2008р. 102,1  № 1 від 09.01.2009 

Січень 2009р. 102,9 № 23 від 10.02.2009

Лютий 2009р. 101,5 № 43 від 11.03.2009

Березень 2009р. 101,4 № 63 від 08.04.2009

Квітень 2009р. 100,9 № 80 від 07.05.2009

Травень 2009р. 100,5 № 101 від 10.06.2009

Червень 2009р. 101,1 № 120 від 08.07.2009

Липень 2009р. 99,9 № 143 від 08.08.2009

Серпень 2009р. 99,8 № 164 від 09.09.2009

Вересень 2009р. 100,8 № 185 від 08.10.2009

Жовтень 2009р. 100,9 № 208 від 10.11.2009

Листопад 2009р. 101,1 № 228 від 08.12.2009

Грудень 2009р. 100,9 № 3 від 09.01.2010

Січень 2010р. 101,8 № 24 від 09.02.2010

Таким чином, сумарний індекс інфляції за вказаний період становить 115,9%, отже сума заборгованості відповідача з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення становить:

78275 грн. : 100% Ч 115,9% = 90720,73 грн.

Три відсотки річних від простроченої суми за період з 27.11.2008р. по 26.02.2010р. (день звернення до суду) становлять:

78275 грн. : 100% Ч 3% : 365 днів Ч 457 днів = 2940,14 грн.

Отже, станом на 26.02.2010 року сума боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить: 90720,73 грн основного боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення та 2940,14 грн. нарахованих 3% річних за час прострочення, а всього 93660,87 грн., .

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, які складаються з судового збору (а.с.2) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 526, 545, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 208, 209, 215, 224-228, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і мешканця м.Миргород, зареєстрованого проживаючим в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 93660,87 (дев’яносто три тисячі шістсот шістдесят гривень 87 коп.) заборгованості за договором позики та 1056,61 грн. (одну тисячу п’ятдесят шість гривень 61 коп.) у відшкодування судових витрат.

Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 94717,48 грн. (дев’яносто чотири тисячі сімсот сімнадцять гривень 48 коп.).

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: (підпис)

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                    Ю.В.Сидоренко