Справа № 404/1904/21

Номер провадження 2/404/568/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді – Варакіної Н.Б.

за участю секретаря  -  Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ), третя особа: Універсальна товарна біржа «Інкопмарк-Контракт» (код ЄДРПОУ 23693916, вул. Шевченка,40, м. Кропивницький, 25006) про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до  суду з  позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна товарна біржа «Інкопмарк-Контракт» про визнання договору купівлі-продажу. В обґрунтування позову зазначила, що 08 квітня 1998 року між чоловіком позивача  ОСОБА_4  та ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, який був зареєстрований на Універсальній товарній біржі «Інкопмарк-Контракт», згідно якого він придбав у відповідачів квартиру за адресою по АДРЕСА_3 . Даний договір нотаріально не посвідчувався, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб 13 листопада 1971 року. Таким чином, вказану в договорі квартиру було набуто під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після смерті чоловіка позивач звернулася до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 з метою оформлення спадщини, однак після вивчення документів нотаріус роз`яснила, що видати свідоцтво на спадщину не зможе, оскільки наданий договір купівлі-продажу квартири укладений без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення. Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на спадкування, а тому й вимушена звернутись до суду.

Ухвалою Кіровського районного суд м. Кіровограда від 01 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, представник позивача-адвокат Звіздун А.М. подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача Універсальна товарна біржа «Інкопмарк-Контракт» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 квітня 1998 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, який був зареєстрований на Універсальній товарній біржі «Інкопмарк-Контракт», згідно якого ОСОБА_4 придбав у відповідачів квартиру за адресою по АДРЕСА_3 (а.с.7).

Даному договору купівлі-продажу квартири, присвоєно реєстраційний номер 645, виконано реєстраційний напис та внесено в реєстраційну книгу Кіровоградського ООБТІ під № 21006/129.

13.11.1971 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Овсяниківською сільською радою Кіровоградського району, Кіровоградської області, актовий запис № 1273 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданий 12 травня 2020 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1273 (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 з метою оформлення спадщини, однак після вивчення документів нотаріус відмовила у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки наданий договір купівлі-продажу квартири укладений без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки спірні правовідносини виникли у 1998 році, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, дані цивільні відносини регулюються положеннями ЦК Української РСР 1963 року.

За змістом ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно буди досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, згідно ст. 227 ЦК УРСР 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

При цьому, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» згідно частини другої якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. При цьому, така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Дані положення були чинними і на час спірних правовідносин.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Так, Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, передбачали таку підставу для державної реєстрації об`єктів нерухомого майна як договори купівлі-продажу, зареєстровані біржою.

В свою чергу, пунктом 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5 (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу) встановлено, що відповідно до чинного законодавства обов`язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227, 242, 244, 426 Цивільного кодексу).

Так, покупець ОСОБА_4 в установленому законом на час спірних правовідносин порядку 01 березня 1999 року зареєстрував право власності на нерухоме майно в Кіровоградському ООБТІ, що також підтверджується реєстраційним написом на договорі купівлі-продажу.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що при укладанні договору купівлі-продажу між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам, виконання договору відбулося, а саме продавець отримала кошти, а покупцю було передано нерухоме майно і до нього перейшло право власності на спірну квартиру, яке в установленому порядку було ним зареєстровано, а тому позовні вимоги про визнання договору-купівлі-продажу дійсним підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦК України суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ), третя особа: Універсальна товарна біржа «Інкопмарк-Контракт» (код ЄДРПОУ 23693916, вул. Шевченка,40, м. Кропивницький, 25006) про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08 квітня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який було посвідчено Універсальною товарною біржою «Інкопмарк», реєстраційний номер 645 та внесений в реєстраційну книгу Кіровоградського ООБТІ під №21006/129.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 11.06.2021.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда