Справа № 428/1408/21

Провадження № 33/810/113/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Рябчун Олена Вікторівна,

розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подану на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 травня 2021 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,

встановила:

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 травня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 454 грн.

Відповідно до змісту постанови 13 лютого 2021 року о 17 годині 38 хвилин в м. Сєвєродонецьку на вул. Курчатова, 17, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На зазначену постанову суду захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.

Апелянт просить скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 травня 2021 року та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі.

У обґрунтування підстав для скасування судової постанови захисниця ОСОБА_1 наводить ті обставини, що в постанові суду першої інстанції не зазначено, в чому саме виражалась поведінка особи, що не відповідає обстановці.

Також зазначає, що один з свідків до нього не підходив, а другий заперечував проти того, що у ОСОБА_2 зіниці не реагують на світло. Крім того, в машині ОСОБА_2 знаходився його знайомий, який був присутній при зупинці автомобіля, його зафіксовано на камерах, одна уповноважена на складання протоколу особа не опитувала його у якості свідка.

Крім того, зазначає, що у суді першої інстанції апелянт наголошувала на тому, що пояснення свідків є ідентичними та наполягала на забезпеченні їх явки до суду першої інстанції.

Вказує, що відеозапис, на який посилається суд першої інстанції, не є достовірним доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки з нього неможливо встановити, чи мала особа ознаки наркотичного сп`яніння.

Перевіривши матеріали провадження про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КпАП України, дослідивши дані відеозаписів, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді адміністративної справи судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КпАП України адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України - водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Тобто, об`єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).

Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_2 по відмові від проходження медичного огляду на предмет наркотичного сп`яніння підтверджені дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду справи доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 206357 від 13.02.2021 року,

- поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які пояснили, що 13.02.2021 року о 18-45 годин вони були запрошені поліцейським патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк в якості свідків при відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння водія автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , у якого були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці ока, які не реагували на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. В їх присутності ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, який має право на проведення такого огляду;

- відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні суду першої інстанції, який містить фіксацію обставин складення щодо водія автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , у тому числі, і обставину знаходження у пасажира автівки ОСОБА_2 предметів (коробка з-під цигарок із речовиною рослинного походження) які давали підстави для направлення водія на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

- протоколу про адміністративне правопорушення у присутності двох свідків у зв`язку з його відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров`я.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_5 огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а оскільки останній відмовився від огляду в медичному закладі, у зв`язку з чим, в присутності двох свідків, дії ОСОБА_5 було розцінено як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення від 13.02.2021 року серії БД № 206357, складений відповідно до чинного законодавства, зокрема, в ньому викладені суть адміністративного правопорушення та здійснено опис установлених обставин, Інспектором також було зазначено, які саме в правопорушника були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, що в подальшому і стало підставою для висловлення пропозиції поліцейським пройти огляд на стан сп`яніння, на що в даному випадку особа правопорушник не погодився.

Також, з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його, відповідно до зазначеної Інструкції було складено в присутності двох свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , згідно з письмовими поясненнями яких, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.п. 3,4). Так, з письмових пояснень вказаних свідків вбачається, що в них містяться детальні особисті дані опитуваних осіб, їм роз`яснені ст. 63 Конституції України, та в кінці кожного з пояснень міститься запис, про те, що: «з моїх слів записано вірно, мною прочитано», що цілком обґрунтовано дає підстави вважати про що дані особи підтверджують саме ті дані, які викладені в поясненнях, що і було засвідчено їх власноручними підписами.

У протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на зазначені письмові пояснення свідків на окремих, доданих до протоколу, аркушах.

Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Адміністративне стягнення накладене у межах строків, передбачених ст.38 КпАП України, з урахуванням характеристики особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи; його вид та розмір відповідають межам санкції ч.1 ст.130 КпАП України.

Доводи апеляційної скарги захисниці Слободи В.С. не спростовують встановлених судом обставин, протирічать наявним у справі доказам і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.130,294 КпАП України, суддя

постановила:.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 травня 2021 року, якою ОСОБА_2 ,визнано винним за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці Слободи В.С. - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя                                                       О.В.Рябчун