ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

25.07.07                                                                                           Справа  № 11/147

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л., розглянувши апеляційні скарги Товариства  з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” № 13/06 від 13.06.2006 року (вх. № 504 від 27.06.2007 року) та ОСОБА_1 б/н від 08.06.2007 року (вх. № 503 від 27.06.2007 року) на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2007 року у справі № 11/147

за позовом ОСОБА_1, м.Рівне,

до 1: Товариства  з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78”, м.Рівне

до 2: Акціонерного товариства закритого типу “Атлас”, м.Рівне

до 3: ОСОБА_2, м.Рівне

про визнання недійсними договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 17.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору про поділ майна в натурі, що є в спільній частковій власності НОМЕР_2 від 10.11.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору купівлі-продажу № 3754 від 01.12.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та Акціонерним товариством закритого типу “Атлас», договору купівлі-продажу НОМЕР_3 від 13.02.2007 року, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу “Атлас” та ОСОБА_2.

за участю: ОСОБА_1,від відповідача 1: Іщик Л.В., Кітовський В.П., від відповідача 2 та 3: не з'явився.

Присутнім представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Рівненської області (суддя Грязнов В.В.) від 23.05.2007 року припинено провадження у справі    № 11/147 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78”, до Акціонерного товариства закритого типу “Атлас”, до ОСОБА_2, про визнання недійсними договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 17.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору про поділ майна в натурі, що є в спільній частковій власності НОМЕР_2 від 10.11.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору купівлі-продажу № 3754 від 01.12.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та Акціонерним товариством закритого типу “Атлас», договору купівлі-продажу НОМЕР_3 від 13.02.2007 року, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу “Атлас” та ОСОБА_2 та скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою даного суду від 21.03.2007 року.

Товариство  з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” в апеляційній скарзі № 13/06 від 13.06.2006 року (вх. № 504 від 27.06.2007 року) та ОСОБА_1 апеляційній скарзі     НОМЕР_4 від 14.01.2005 року не погоджуються з даним рішенням місцевого суду, оскільки вважають, що воно прийнято за неповного з'ясування обставин справи та за неправильного застосування норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

При цьому апелянти в обгрунтування даних підстав для скасування рішення суду першої інстанції посилаються на те, що місцевим судом безпідставно зроблено висновок про те, що майно ТОВ “Гастроном 78” відчужувалось від імені Товариства органами управління в межах їх компетенції, не врахувавши, що  оспорювані договори укладались від імені Товариства ОСОБА_3 - особою, яка не мала повноважень діяти від імені Товариства. Також, судом безпідставно взято до уваги факти дійсності договорів від 17.10.2006 року та від 10.11.2006 року, встановлені рішенням суду з цивільної справи № 2-8947/06 за позовом ОСОБА_4  Судом не враховано, що зміст договору від 17.10.2006 року не відповідає вимогам ст.ст. 3, 509 ЦК України, та порушує корпоративні права та інтереси ОСОБА_5 як учасника Товариства на отримання прибутку. Що дійсність договору від 13.02.2007 року безпосередньо залежить від дійсності договору від 01.12.2006 року, а тому відновлення порушених прав ОСОБА_5 не можливе без визнання недійсним і цього договору, однак суд першої інстанції не дав оцінки всупереч вимогам ст. 83 ГПК України даному договору. Судом в порушення ст.ст. 4-2, 4-3, 43, 84 ГПК України не взято до уваги те, що укладення договору від 17.10.2006 року відбулось всупереч рішенню загальних зборів від 17.10.2006 року, яким було встановлено заборону на відчуження майна Товариства, а тому укладення даного договору є порушенням корпоративних прав ОСОБА_5

Апелянти просять за наслідками скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2007 року прийняти нове рішення, яким поданий ОСОБА_1 позов задоволити.

Акціонерне товариство закритого типу “Атлас” та ОСОБА_2 (відповідачі 2 та 3 у справі) явку представників в судове засідання не забезпечили. Як вбачається з матеріалів справи, в ній наявне поштове повідомлення про направлення АТЗТ “Атлас” та отримання під розписку службовою особою даного Товариства ухвали суду від 02.07.2007 року.  Направлена на вказану в позовній заяві, апеляційній скарзі, договорах від 17.10.2006 року, 10.11.2006 року, 13.02.2007 року, адресу п.ОСОБА_2, ухвала суду від 02.07.2007 року повернулась з відміткою відділення ДП “Укрпошта” на конверті:”Адресат вибув”. Інших даних про місцезнаходження п.ОСОБА_2 в апеляційного суду не має.

Таким чином, виходячи з положень ст. 101 ГПК України, Колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2007 року у справі № 11/147 в даному судовому засіданні без участі представників відповідачів 2 та 3.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні позивача та представників відповідача-1, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з доводів, наведених в апеляційних скаргах.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що 30.03.2007 року згідно штампу канцелярії господарського суду на позовній заяві, ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78”, до Акціонерного товариства закритого типу “Атлас”, до ОСОБА_2, про визнання недійсними договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 17.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору про поділ майна в натурі, що є в спільній частковій власності НОМЕР_2 від 10.11.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору купівлі-продажу № 3754 від 01.12.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та Акціонерним товариством закритого типу “Атлас», договору купівлі-продажу НОМЕР_3 від 13.02.2007 року, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу “Атлас” та ОСОБА_2.

Підставами для подання даного позову, як вбачається з позовної заяви, стало, на думку позивачки, порушення укладенням зазначених вище договорів її корпоративних прав як учасника ТОВ “Гастроном 78”. Даний позов поданий до господарського суду у відповідності до ст.ст. 12, 16 ГПК України та закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів” від 15.12.2006 року.

Апеляційним судом дано оцінку нормам права, якими регулюються права та обов'язки учасників господарського товариства, яким в даному випадку є позивачка -ОСОБА_1 як учасник господарського товариства - ТОВ “Гастроном 78”, та обсяг їх корпоративних прав.

Зокрема, згідно з ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право в порядку встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;  брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Аналогічний коплекс прав учасників господарського товариства гарантується й ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”.

Відповідно до ст. 167 ГК України кКорпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Законом України “Про внесення змін до деяких актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів” від 15.12.2006 року № 483-V, що набрав чинності з 29.12.2006 року (опублікований в газеті “Урядовий кур”єр”, 2006, 12, 29.12.2006 N 247), внесено зміни в статтю 12 ГПК України щодо підвідомчості справ господарським судам, зокрема: доповнено пункт 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України слідуюючим: “господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів".

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів” від 15.12.2006 року № 483-V, судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поданий на його розгляд позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78”, до Акціонерного товариства закритого типу “Атлас”, до ОСОБА_2, про визнання недійсними договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 17.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору про поділ майна в натурі, що є в спільній частковій власності НОМЕР_2 від 10.11.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_2, договору купівлі-продажу № 3754 від 01.12.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та Акціонерним товариством закритого типу “Атлас», договору купівлі-продажу НОМЕР_3 від 13.02.2007 року, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу “Атлас” та ОСОБА_2, відповідно до положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів” від 15.12.2006 року № 483-V, не підвідомчий господарським судам.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що в даному випадку між сторонами відсутній спір, що виник з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасником/ами, засновниками, акціонерами господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, тобто спір про право корпоративне, а на розгляд господарського суду передані спори про дійсність правочинів, в розумінні ст.ст. 202, 626 ЦК України, укладених між відповідачами, в тому числі фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності щодо купівлі-продажу нерухомого майна.    

Тобто, на думку апеляційного господарського суду, на розгляд господарського суду Рівненської області подано спори, які за суб'єктним складом, та їх предметом, не підвідомчі в силу положень ст. 12 ГПК України господарським судам, а підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно припинено провадження у справі у відповідності до  п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В той же час, зробивши такий висновок, суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 80, ст. 82 ГПК України не вирішуючи спір по суті, прийняв рішення у справі, замість винесення відповідної ухвали.

За наведеного, враховуючи, що дане порушення норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення, апеляційний суд керуючись п. 4 ст. 103, ч.ч. 1, 2 ст. 104 ГПК України дійшов висновку змінити прийняте відповідачем оскаржуване судове рішення, змінивши його назву з “рішення” на “ухвалу”.

Щодо поданої позивачем заяви (вх. № 6430 від 09.07.2007 року) про забезпечення позову, то апеляційний суд, розглянувши дану заяву, дійшов висновку про її відхилення, оскільки в силу ст.ст. 66, 99 ГПК України заходи до забезпечення позову вживаються, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В даному випадку, враховуючи прийняття місцевим господарським судом правильного по суті судового рішення про припинення провадження у справі, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів по забезпеченню позову утруднить чи зробить неможливим виконання даного судового рішення.

    Судові витрати по розгляду апеляційних скарг відповідно до ст.ст. 49, 99, 105 ГПК України покласти на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України, 

Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гастроном-78” та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2007 року у справі № 11/147 змінити в частині його найменування на ухвалу.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в Господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя                        Городечна М.І.

Судді                                  Юркевич М.В.

                                       Кузь В.Л.