21 травня 2010 року                                                   справа №2-279/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Тіслюка І.І.

секретар Циліцька Л.В.

розглянувши позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 26714,52 грн., -

встановив:

Чернігівська обласна дирекція «Райффайзен Банк Аваль» публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 26714,52 грн.  

Представник позивача Чижик І.В., в судовому засіданні позов підтримала, зазначивши що загальними зборами акціонерів (протокол № 36-45 від 14 жовтня 2009 року) прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником зі всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Вона пояснила що, 7 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/1005/71462 про надання кредиту в сумі 20900,00 грн. строком на 72 місяця з 7 липня 2008 року по 7 липня 2014 року, зі сплатою 27 % річних за користування кредитними коштами.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав і надав позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 кредитного договору, додатку № 1 позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту у строки встановлені договором та сплату нарахованих відсотків.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника по сплаті ним кредиту 23.06.2009 року була укладена додаткова угода № 1, якою встановлений новий графік погашення кредиту.

В порушення умов кредитного договору позичальник кредитні кошти своєчасно не повертає.

Пунктом 13.3 кредитного договору, встановлено, що за порушення строку повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1,0 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Станом на 16.04.2010 року загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором становить 26714,52 гри., в тому числі заборгованість по кредиту - 25907,09 грн. (прострочений платіж по кредиту 1947,80 грн. по процентах 162,08 грн., пеня - 645,35 грн.).

Згідно з п.7.1 кредитного договору № 014/1005/71462 від 07.07.2008 р. кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючі нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено право позикодавця в разі прострочення позичальником чергової частини повернення позики вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати належних процентів.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Позичальник істотно порушує умови кредитного договору, не повертаючі у встановлений графіком строк суму основного боргу протягом значного відрізку часу. В результаті банк не має можливості вільно розпоряджатися коштами, що мали бути отримані згідно з графіком, встановленим додатком № 1 та використовувати їх в активних операціях.

Таким чином банк має всі підстави вимагати від ОСОБА_4 дострокового повернення всієї суми кредиту.

Представник позивача також пояснила, що банк намагався допомогти відповідачу у виплаті ним заборгованих грошових коштів. Однак останнього часу він припинив спілкування з банком і уникає від контактів з його представниками, що й спонукало позивача звернутись до суду.

Відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши їх доказами, що долучені до справи, суд, з урахуванням положень ст.60 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів кожною стороною, перевірив, з огляду на встановлені факти, правомірність посилань позивача на зазначені ним правові підстави, що підлягають застосуванню при розгляді позову.  

Так, встановлено, що 7 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/1005/71462 про надання кредиту в сумі 20900,00 грн. строком на 72 місяця з 7 липня 2008 року по 7 липня 2014 року, зі сплатою 27 % річних за користування кредитними коштами.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав і надав позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, шо підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 кредитного договору, додатку №1 позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту у строки встановлені договором та сплачувати нараховані відсотки.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника по сплаті ним кредиту 23.06.2009 року була укладена додаткова угода № 1, якою встановлений новий графік погашення кредиту. Проте, в порушення умов кредитного договору позичальник кредитні кошти своєчасно не повертає.

Станом на 16.04.2010 р. загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/1005/71462 від 07.07.2008 р. становить 26714,52 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 25907,09 грн. (прострочений платіж по кредиту 1947,80 грн. по процентах 162,08 грн., пеня - 645,35 грн.).

Згідно з п.7.1 кредитного договору № 014/1005/71462 від 07.07.2008 року кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючі нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.

Позичальник істотно порушує умови кредитного договору, не повертаючі у встановлений графіком строк суму основного боргу протягом значного відрізку часу.  В результаті банк не має можливості вільно розпоряджатися коштами, що мали бути погашені боржником згідно з графіком, встановленим додатком №1 та використовувати їх в активних операціях.

Статею 526 ЦК України передбачається, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема про відшкодування збитків.

Згідно з ст.612 ЦК України, отримувач кредиту вважається таким, що прострочив строк сплати, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з ст.1050 ч.2 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Отже, банк має всі підстави вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

З огляду на зазначене позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Чернігівська ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_4 про стягнення 26714,52 грн., заборгованих ним по кредитному договору за № 014/1005/71462 від 07.07.2008 року підлягає задоволенню у повному обсязі зазначених у ньому вимог.

Факт сплати позивачем судових витрат, які він просить відшкодувати шляхом стягнення їх з відповідача, а саме - державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 554, 610 – 625, ст.1050 ч.2 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 212, 214, 215, ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 26714,52 грн.- задовольнити в повному обсязі вимог.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого по АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Чернігівська ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14245308)  26714,52 грн., заборговані ними по кредитному договору за №014/1005/71462 від 7 липня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Чернігівська ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») витрати по сплаті державного мита в сумі 267,15 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня постановлення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, якщо така буде подана ним протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                        Суддя

    Борзнянського районного суду                                                   Тіслюк І.І.