3 червня 2010 року                                                       справа №2-299/10

    РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Тіслюка І.І.

секретар Циліцька Л.В.

розглянувши позовну заяву Борзнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 3834,82 грн., -

встановив:

Борзнянський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з неї кошти виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 3834,82 грн.

В судовому засіданні представник позивача Сакун Н.М. підтримавши позов, в поясненнях зазначила, що 11 вересня 2008 року до Борзнянського районного центру зайнятості звернулася ОСОБА_3 як особа, яка шукає роботу.

В зв'язку з відсутністю на момент звернення підходящої роботи за її заявою 18.09.2008 року керівництвом центру було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

 Районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України, згідно зі ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» проводить розслідування страхових - випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення в установленому порядку. Перевірка   проводиться   шляхом   обміну   інформацією   між   Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України. В результаті зазначеного обміну було встановлено, що ОСОБА_3 в період перебування на обліку як безробітна з 29 вересня 2008 по 4 березня 2010 включно, працювала на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Баярд 9». Цей факт підтверджено договором № 1155/08 від 29.09.2008 року. Це суперечить ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю та одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно з ст.1 п.3 п.п. «а» Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності. Таким чином, ОСОБА_3 не мала права працювати під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна в Борзнянському районному центрі зайнятості з 11.09.2008  по 20.05.2009 року. При отриманні статусу безробітного ( 18.09.2008 року ) ОСОБА_3 подала заяву про надання їй статусу безробітного, в якій вона зобов'язувалася про всі зміни, які впливають на умови виплати забезпечення, своєчасно повідомляти центр зайнятості.

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з ст.36 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданнях послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума витраченого Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріального забезпечення ОСОБА_3, яка підлягає поверненню, складає 3834,82 грн.

Борзнянський районний центр зайнятості листом від 08.04.2010 року №251 звертався до ОСОБА_3 з пропозицією добровільно повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю, але відповідач належно на дане звернення не відреагувала, що спонукало центр зайнятості звернутись до суду з даним позовом.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, ст.ст.3, 82, 118 -120, 213 - 218 ЦПК України,

Відповідач позов визнала. В пояснення вона повідомила що вона одноособово виховує трьох дітей, які не досягли повноліття. Опинипвшись у скрутному становищі вона, в порушення певних обов`язків, обумовлених її статусом безробітної, дійсно працевлаштувалась на роботу в ТОВ «Баярд 9» у м.Києві. Повідомила про те, що має обмежені можливості по відшкодуванню суми, вказаної позивачем.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, що долучені до справи, суд, з урахуванням положень ст.60 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів кожною стороною, перевірив, з огляду на встановлені факти, правомірність посилань позивача та відповідача на зазначені ними правові підстави, що підлягають застосуванню при розгляді позову.  

Судом встановлено, що 11 вересня 2008 року до Борзнянського районного центру зайнятості звернулася ОСОБА_3 як особа, яка шукає роботу.

В зв'язку з відсутністю на момент звернення підходящої роботи за її заявою 18.09.2008 року керівництвом центру було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю у відповідності до ст.22 п.п.1,3,4, ст.23 п.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України, згідно зі ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» під час проведення розслідування страхових - випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення в установленому порядку шляхом обміну   інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України виявив той факт, що ОСОБА_3 в період перебування на обліку як безробітна з 29 вересня 2008 по 4 березня 2010 року включно, працювала на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Баярд 9».

Цей факт підтверджено договором № 1155/08 від 29.09.2008 року., що долучений до справи.

Проте, це суперечить ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю та одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно з ст.1 п.3 п.п.«а» Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Одночасно, відповідач, перебуваючи на обліку як безробітна в Борзнянському районному центрі зайнятості з 11.09.2008  по 20.05.2009 року при отриманні статусу безробітного (18.09.2008 року) подала заяву про надання їй статусу безробітного, в якій вона зобов'язувалася про всі зміни, які впливають на умови виплати забезпечення, своєчасно повідомляти центр зайнятості.

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з ст.36 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданнях послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Тому, з очевидних підстав ОСОБА_3 не мала права працювати під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

Сума витраченого Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріального забезпечення ОСОБА_3, яка підлягає поверненню, складає 3834,82 грн.

Борзнянський районний центр зайнятості листом від 08.04.2010 року №251 звертався до ОСОБА_3 з пропозицією добровільно повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю, але відповідач належно на дане звернення не відреагувала, що спонукало центр зайнятості звернутись до суду з даним позовом.

Зазначені факти відповідачем не заперечувались.

Положеннями ст.11 ЦК України передбачається, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, ст.ст.  10, 212, 214, 215, ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Борзнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 3834,82 грн. - задовольнити в повному обсязі вимог.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 3834,82 грн., що нею отримані незаконно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня постановлення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                      Суддя

    Борзнянського районного суду                                                  Тіслюк І.І.