Справа № 2-о-131-2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

      ,,14” квітня  2010 р.                                                                                         м.  Слов'янськ  

                              Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                                             головуючий  суддя                 -    Лаптєв М.В.

                                             народних засідателів -  Андрійчишиної В.А.

                                                                                                Алєксєєва О.В.                                      

                                             при секретарі -                               Хміль О.М.    

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за заявою ОСОБА_2,  зацікавлена особа: ВГІРФО Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання громадянина безвісно відсутнім, -  

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року до Слов’янського міськрайонного суду звернувся з заявою ОСОБА_2 і в обгрунтування  заявлених вимог пояснив, що 16 вересня 1989 року він та ОСОБА_3 одружилися. Після реєстрації ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3. Ми проживали разом з дружиною за адресою АДРЕСА_1, за даною адресою ОСОБА_3 була зареєстрована.

У 1998 році сімейні відносини з ОСОБА_3 були припинені, вона  поїхала з квартири, забравши все своє майно та повідомила про те, що збирається працювати за кордоном. Більш детально вона нічого не пояснювала.

На теперішній час її місце перебування є невідомим.

Квартира АДРЕСА_1  раніше належала житлово-будівельному кооперативу ,,Прогрес”, членом якого була його мати. 21 січня 2008 року згідно рішення Слов’янської міської Ради йому було видане свідоцтво про право власності на квартиру, яке було зареєстроване в КП БТІ м. Слов’янськ 21 січня 2008 року.

Оскільки ОСОБА_3  зареєстрована в належній йому квартирі, йому приходиться вносити платежі за комунальні послуги і за неї теж.

У зв’язку з цими обставинами ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_3 може бути визнана безвісно відсутньою. Визнання її безвісно відсутньою необхідне для зняття її з реєстрації в належній йому квартирі.

       У судовому засіданні  заявник ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав та просив заяву задовольнити.

       У судовому засіданні  свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що дійсно  ОСОБА_3.  за адресою АДРЕСА_1 вже більше десяти років не проживає.

       У судовому засіданні  свідок ОСОБА_6  суду пояснив, що дійсно  ОСОБА_3.  за адресою АДРЕСА_1 вже більше десяти років не проживає, але значиться зареєстрованою у вищевказаній квартирі.

       Представник ВГІРФО Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області до суду не з’явився, однак начальником ВГІРФО Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області надано суду заяву, де просять справу розглянути у відсутність їх представника.

             Суд, вислухавши пояснення заявника, свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Відповідно до копії довідки, наданої ЖБК № 37 ,,Прогрес” за вих. № 2 від 23.01.2010 року, ОСОБА_3. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1  ( а.с. 7).

        Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, наданого Слов’янською міською радою від 21.01.2008 р., реєстраційний номер: 991501, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1  ( а.с. 9).

         Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно                      НОМЕР_1, наданого КП ,,Бюро технічної інвентаризації” м. Слов’янськ, реєстраційний номер: 21825617, ОСОБА_2  є власником квартири  АДРЕСА_1 ( а.с. 10).

             Суд не може ставити під сумнів пояснення свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6, оскільки дані пояснення узгоджені між собою та не протирічать дослідженим у судовому засіданні доказам.

          З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість викладених фактів.

             Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

          Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.

          Оскільки в матеріалах  справи відсутні точні відомості щодо останнього місця перебування  ОСОБА_3, то початком її безвісної відсутності  слід вважати 01 січня 1999 року.

            Задоволення заяви  має для ОСОБА_2 юридичне значення.

         Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

      На підставі викладеного та керуючись ст. 43 ЦК України, ст.ст. 3,10, 58, 60, 212-215,  248, 249 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

       Заяву   ОСОБА_2  -   задовольнити.

       Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2,  безвісно відсутньою.

       Початком безвісної відсутності вважати 01 січня 1999 року.

       Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через  суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Суддя Слов'янського міськрайонного суду                                                   М.В. Лаптєв

Народні засідателі :                                                                         Андрійчишина В.А.

                                                                                                                    Алєксєєв О.В.