Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 126/1828/17

провадження № 61-912св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - П`ятківська сільська рада Бершадського району Вінницької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бершадська районна державна адміністрація Вінницької області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - заступник прокурора Вінницької області

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доП`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Бершадська районна державна адміністрація, про визнання права на земельну частку (пай) та виділення її із земель запасу чи резерву П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

Вимоги мотивувала тим, що вона 09 липня 1995 року прийнята в члени колективного сільськогосподарського підприємства «Надія» (далі КСП «Надія»)

с. П`ятківка Бершадського району Вінницької області, про що здійснено запис в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28 червня 1995 року. Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Бершадському районі від 20 червня

2017 року № 0-20-0. 27-98/104-17 її не було внесено у список осіб, які мають право на земельну частку (пай). Державний акт на право колективної власності на землю по П`ятківській сільській раді виданий 04 січня 1996 року відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання П`ятківської сільської ради народних депутатів від

21 грудня 1995 року. Розмір земельної частки (паю) по П`ятківській сільській раді становить 1,76 в умовних кадастрових гектарах. Тому її помилково не включено в списки осіб, які мають право на земельну ділянку розпайованого КСП «Надія».

У зв`язку з цим, просила визнати за нею права на земельну ділянку (пай) із земель резервного фонду чи запасу П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області та зобов`язати включити її до списку осіб на земельного сертифікату на право на земельну частку (пай).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 25 вересня

2018 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) на території П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, виділивши її із земель запасу чи резерву П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_1 працювала в КСП «Надія» с. П`ятківка та була його членом, однак помилково не була внесена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), тому вона має право на земельну ділянку (пай).

Короткий зміст ухвали та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Панасюка О. С. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру

у Вінницькій області. Вказано, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених статтями 354, 356 ЦПК України.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, задоволено.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 25 вересня

2018 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд керувався тим, що оскільки до повноважень П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області належало лише затвердження списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, натомість Бершадська районна державна адміністрація Вінницької області, до компетенції якої належить визначення розміру земельної частки (паю), вирішення питання про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай), Головне управління Держгеокадастру

у Вінницькій області, яке уповноважене розпоряджатися земельними ділянками державної форми власності, розташованими за межами населеного пункту, за рахунок яких просила виділити земельну ділянку ОСОБА_1 , до участі у справі як відповідачі залучені не були, то підстав для задоволення позову суд першої інстанції не мав.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду порушує її права та свободи, є незаконним та необґрунтованим, ухвалене

з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апеляційний суд переглянув судове рішення за апеляційною скаргою прокурора, який просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки рішення набрало законної сили та виконувалось.

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив заступника прокурора Вінницької області на касаційну скаргу, в якому зазначено, що прокурором не пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції,

а касаційна скарга є необґрунтованою.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

У частині першій статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Європейський суд з прав людини вказав, що «у декількох попередніх справах,

у яких порушувалися доволі схожі процесуальні питання, Суд встановив, що коли строк для оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не

є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи

є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку. У цій справі провадження було відновлено після затримки у шість місяців, що є суттєво меншим періодом, аніж затримки у понад два роки та один рік відповідно у згаданих справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України». Проте це не означає, що у цій справі для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції ВССУ користувався необмеженою свободою розсуду, розглядаючи питання про відновлення провадження за поданою із запізненням касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області. ВССУ повинен був застосовувати відповідні процесуальні норми згідно з принципом юридичної визначеності. З цього випливає, що ВССУ просто погодився з аргументом заступника прокурора про порушення строку з «поважних причин», оскільки про рішення апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2011 року він дізнався зі звернення одного

з опонентів заявника, поданого до прокуратури 04 квітня 2012 року,

і задовольнив його клопотання про поновлення строку. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування щодо відновлення провадження у справі заявника»(SABADASH v. UKRAINE

№ 28052/13, § 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження

№ 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».

Матеріали справи свідчать, що з апеляційною скаргою на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру

у Вінницькій області звернувся 02 вересня 2019 року (а. с. 52).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі судді Панасюка О. С.відкрито апеляційне провадження у справі.

Заяву заступник прокурора Вінницької області про поновлення строку на апеляційне оскарження Вінницький апеляційний суд не вирішував.

За таких обставин суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права постановив ухвалу від 16 жовтня 2019 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру

у Вінницькій області на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Оскільки встановлено підставу для скасування судових рішень зі стадії відкриття апеляційного провадження, іншим доводам касаційної скарги колегія суддів оцінки не надає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та оскаржена постанова апеляційного суду постановлені без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу про відкриття апеляційного провадження

у справі та постанову апеляційного суду скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Вінницького апеляційного суду від

05 грудня 2019 року скасувати.

Передати справу № 126/1828/17 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року про відкриття апеляційного провадження та постанова Вінницького апеляційного суду від 05 грудня

2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов