Справа № 2 – 713 / 2010

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                    іменем України

27 травня 2010 року     Самбірський міськрайонний суд Львівської області

                          у складі:     головуючого судді Казана І.С.,

                                              при секретарі Павлику В.І.,

                з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кульчицької сільської ради Самбірського району Львівської області про встановлення права власності на земельну частку (пай), -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до виконкому Кульчицької сільської ради Самбірського району про встановлення права власності на земельну ділянку (пай) в колективному господарстві ім. Сагайдачного, яке було правонаступником колгоспу імені 8-го Березня, що знаходився у селі Кульчиці Самбірського району Львівської області. В підтвердження заявлених позовних вимог посилається на те, що з 1966 року фактично проживає в селі Кульчиці Самбірського району, а з 12.05.1993 року є зареєстрованим у даному населеному пункті. Із 02.01.1987 року по 01.08.1988 року працював у Кульчицькій школі на посаді гардеробника; в період з 01.09.1988 року по 06.02.1993 року навчався у Львівському зооветеринарному інституті. У 1993 році були затверджені списки осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), у свою чергу ОСОБА_1 тоді вважав, що його не включили у списки, оскільки він був студентом, однак, у 2008 році випадково довідався, що окремим студентам земельні частки (паї) були виділені. На звернення позивача із заявою про включення його у списки рішенням Кульчицької  сільської ради Самбірського району від 25 червня 2009 року за №24  йому надано середню земельну частку (земельний пай) в селі Кульчиці у розмірі 1,98 га із земель запасу. Але Самбірською  райдержадміністрацією відмовлено ОСОБА_1 мотивуючи тим, що відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи може бути встановлено в судовому порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги  позовної заяви підтримав, просив її задовольнити та посилався на обставини зазначені у зверненні до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував проти позовних вимог, позов визнав повністю та пояснив, що комісія, яка працювала при райдержадміністрації по розгляду спорів з розпаювання вже не діє і позивачу за рішенням суду буде видано сертифікат, та виділено в натурі  земельну ділянку (пай).

Представник третьої особи Самбірської райдержадміністрації в судове засідання не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Звернувся із заявою про розгляд цивільної справи за його відсутності та суд вважає, що справу слід розглядати без представника третьої особи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

У судовому засіданні із переконань сторін установлено право ОСОБА_1 на середню земельну частку (земельний пай) у селі Кульчиці Самбірського району Львівської області, оскільки ОСОБА_1 в період з 02.01.1987 року по 01.08.1988 року працював в Кульчицькій школі на посаді гардеробника, що видно із довідки №25 від 17.02.2010 року та записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1. Фактично з часу народження з 1966 року проживав у даному населеному пункті без реєстрації, а 12.05.2003 року був зареєстрованим, про що засвідчують дані його паспорта.

Як убачається із посвідчення №50 із реєстраційним №752 від 26.02.1993 року, виданого Львівською академією ветеринарної медицини ОСОБА_1 в 1988 році вступив на перший курс Львівського зооветеринарного інституту і в 1993 році закінчив повний курс навчання за спеціальністю «Зоотехнія» із кваліфікацією „Зооінженер”.

Із свідоцтва про переміну прізвища серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 перемінив прізвище на ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені, по батькові 26.06.1998 року зроблено запис №10.

У 1993 році позивач не був включений у списки осіб, що мають право на отримання середньої земельної частки (паю), які складались Кульчицькою сільською радою Самбірського району Львівської області.

Однак, згідно рішення Кульчицької сільської ради за №24 від 25.06.2009 року йому надано середню земельну частку (земельний пай) площею 1,98га. із земель запасу. Однак Самбірською райдержадміністрацією відмовлено у видачі сертифікату з посиланням на те, що таке право особи може бути визнане лише у судовому порядку.

У 2009 році позивач ОСОБА_1 довідався про те, що часині студентам, з яким він у той період навчався, було надано право, з яким він тепер звернувся до суду, відтак, строк позовної давності ним не пропущено, а порушене право особи на отримання земельної частки (паю) підлягає усуненню.

Законом України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 05.06.2003 року регламентовано організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Ч. 3 ст. 1 згаданого вище закону право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку і рішення суду відповідно до ст. 2 є документом, що посвідчує таке право.

У судовому засіданні позивач наполягав на встановленні за ним права на земельну частку (пай) в колективному господарстві імені Сагайдачного, яке було правонаступником колгоспу імені 8-го Березня в селі Кульчиці площею 1,98 умовно-кадастрових гектарів та просив суд постановити таке рішення. Представник відповідача позов визнав повністю; судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, а тому визнання позову ОСОБА_2 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України та згідно зі ст. 129 ч. 3 п. 9 Конституції України основною засадою судочинства є обов’язковість рішень суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, Законом України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити право ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає у с. Кульчиці Самбірського району Львівської області, - на земельну частку (пай) у колективному господарстві імені Сагайдачного, яке було правонаступником колгоспу імені 8 Березня в с. Кульчиці Самбірського району.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                     підпис                             І.С. Казан  

Згідно з оригіналом

Суддя                                         І.С. Казан.