Справа №2 – 439 / 2010

                        Р І Ш Е Н Н Я

            іменем України

20 травня 2010 року     Самбірський міськрайонний суд Львівської області

                               у складі:         головуючого судді Казана І.С.

                                                        при секретарі Павлику В.І.,

                    з участю:     позивача ОСОБА_1,

представника-відповідача Іліва М.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету П’яновицької сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою про визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1. Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лановичі помер батько позивача ОСОБА_5, котрий був власником зазначеного будинковолодіння в цілому; після його смерті спадкоємцями залишилися позивач ОСОБА_1 та його сестра ОСОБА_4, яка відмовилася від спадщини в користь позивача. ОСОБА_1 звернувся в державну нотаріальну контору, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки сільська Рада с. П'яновичі не вправі покійних визнавати власниками майна. Іншого порядку переходу права власності немає, а відтак позивач просить в судовому порядку постановити рішення, яким визнати його власником спадкового майна.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав звернення до суду та посилався на обставини, зазначені в позовній заяві; просив за рішенням суду визнати його власником будинковолодіння АДРЕСА_1, зобов’язавши Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації переоформити нерухоме майно на нього в цілому.    

Представник відповідача П’яновицької сільської ради Ілів М.М. позов визнав та пояснив, що за рішенням суду ОСОБА_1 може бути визнано власником спадкового майна, оскільки іншого шляху зареєструвати право власності за позивачем в порядку спадкування немає.

Відповідач ОСОБА_4 на виклик в суд не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Разом з тим в матеріалах цивільної справи є наявною заява її про відмову від спадщини по заповіту.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, з’ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав:

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 був власником будинковолодіння в цілому, що знаходиться в АДРЕСА_1

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом П’яновицької сільської ради видно, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав до дня смерті в АДРЕСА_1 та був останнім і єдиним членом колишнього колгоспного двору.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» п. 6 «а» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні. За п. 6 «г» даної постанови згідно із ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01.07.1990 року.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Окрім позивача є інший спадкоємець майна ОСОБА_5 сестра позивача ОСОБА_4, яка б могла прийняти частку спадщини по заповіту, однак, в суді встановлено, що вона звернулася із заявою до Самбірської державної нотаріальної контори про відмову від спадщини по заповіту, якою повідомила, що відмовляється від належної їй частки спадкового майна, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_5, на користь ОСОБА_1, що передбачено ч. 1 ст. 1274 ЦК України. Відтак, ОСОБА_1 повинен бути визнаний в цілому спадкоємцем майна Зайця І.Т. по заповіту.

За наведених вище обставин суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід визнати власником будинковолодіння по АДРЕСА_1; Самбірському МБТІ провести перереєстрацію будівель та споруд за позивачем.

У судовому засіданні позивач наполягав на визнанні права власності на спадкове майно на будинок АДРЕСА_1 та просив суд зобов’язати Самбірське МБТІ перереєструвати об’єкт нерухомого майна у реєстрі прав власності №28732285, номер запису 149 в книзі 1 за ним, що було видане в цілому ОСОБА_5. Представник відповідача позов визнав повністю; судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, а тому визнання позову Ілівим М.М. не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 чи ОСОБА_4

Разом з тим суд вважає зайвим визнавати недійсним рішення виконкому П’яновицької сільської ради №67 від 25.09.2009 року чи таку необхідність стосовно виданого на підставі нього Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №779330, оскільки дані документи залишаються знівельованими при прийнятті судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України та згідно зі ст. 129 ч. 3 п. 9 Конституції України основною засадою судочинства є обов’язковість рішень суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216 – 1223, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов’язати Самбірське міжрайонне бюро технічної інвентаризації (реєстраційний номер 28732285, номер запису 149 в книзі 1) провести належну перереєстрацію будівель та споруд в цілому за особою і видати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно власнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає у АДРЕСА_2

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                         підпис             І.С.Казан

Згідно з оригіналом

Суддя                                     І.С. Казан.