Справа №  2 – 751 / 2010

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 року   Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі:     головуючого судді  Казана І.С.

при секретарі Павлику В.І.,

із участю:     позивача-відповідача ОСОБА_1,

відповідача-позивача ОСОБА_2,

представника-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований відділом ЗАГСу Самбірського міськвиконкому Львівської області 02.02.1985 року посилаючись на те, що подружнє життя не склалося, дружина перебуває тривалий час за межами України, спільне господарство сторонами не ведеться, подружні відносини не підтримують сторони понад чотири роки, шлюб існує формально, - а тому є необхідність розірвати за рішенням суду. Від шлюбу народилося двоє дітей, які на час розгляду справи повнолітні.

Відповідач ОСОБА_2 до суду звернулася із власним позовом до ОСОБА_1 та просила визнати квартиру АДРЕСА_1 їх спільною сумісною власністю як дружини та чоловіка.

Судом об’єднано відповідно до ст. 126 ЦПК України наведені вище позови сторін та розглядається цивільна справа по суті в одному провадженні.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримав та просив шлюб із ОСОБА_2 розірвати, оскільки в нього є інша жінка, з якою він проживає тривалий час та тепер є одруженим з нею. Зустрічну позовну вимогу про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя визнав та вважає, що вона підлягає задоволенню з тих міркувань, що в Свідоцтві про право власності на спірну квартиру серії ААБ №000443 від 15.11.2001року в графі належність мало б бути зазначено окрім нього ще одного власника, зокрема, ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу визнала та пояснила, що вона разом із дітьми проживає у АДРЕСА_1 періодично виїжджає за межі України на тимчасові роботи; а в час первинного розірвання шлюбу перебувала за кордоном і по тепер не знала, що шлюб був розірваним. Про спільне проживання ОСОБА_1 із іншою жінкою довідалась давно, але критикує наведене за змістом у позові про розірвання шлюбу, оскільки вона не переставала дбати про добробут сім’ї, а навпаки, - неодноразово висилала кошти дітям та чоловіку з метою привести спірну квартиру в придатний для проживання стан. Оскільки відповідач ОСОБА_2 за останніх декілька років затратила значні кошти для ремонту квартири АДРЕСА_1, то вона до позову про розірвання шлюбу звернулась із окремою позовною заявою і вимогою про визнання наведеної квартири спільною сумісною власністю подружжя.

Вислухавши пояснення, з’ясувавши обставини справи, суд вважає, що позови слід задовольнити повністю з наступних підстав:

Сторони зареєстрували шлюб 02 лютого 1985 року у відділі ЗАГСу Самбірського міськвиконкому Львівської області, спільного господарства не ведуть, подружні відносини не підтримують п’ять років, шлюб існує формально, збереження сім’ї неможливе.

Рішенням суду від 02.02.2007р. їх шлюб було розірвано, однак, згідно ухвали від 20.05.2010р. заочне рішення скасоване з тієї причини, що позивач не була належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.

На даний час сторони беруть участь у справі про розірвання шлюбу та по суті відповідач позов про розірвання шлюбу визнала.

Аналогічно стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 позивач-відповідач визнав, відтак, такий підлягає до задоволення відповідно до ст. 174 ЦПК України.

ОСОБА_2 у своєму позові вірно посилається на ч. 1 ст. 60 СК України, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Аналізуючи наведене, судом установлено, що спірна квартира була набута ОСОБА_1 під час перебування із ОСОБА_2 у шлюбі; остання, перебуваючи за межами України на тимчасових роботах, продовжувала дбати про добробут дітей, про приведення житла до придатного для проживання стану, відтак,  квартиру АДРЕСА_1 Львівської області слід визнати спільною сумісною власністю подружжя.

При задоволенні позову суд виходить із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства; з аналізу пояснень сторін, представлених документів. Під час провадження в справі та під час судового розгляду позивач-відповідач наполягав на розірванні шлюбу та не заперечував про визнання наведеної квартири спільною сумісною власністю подружжя; відповідач-позивач у судовому засіданні визнала позов про розірвання шлюбу повністю та підтримала власну позовну вимогу. Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачами позову, а відтак, визнання первинного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів сторін.

При таких обставинах суд прийшов до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, примирення між сторонами неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам обидвох, і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права. Стосовно позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири АДРЕСА_1  спільною сумісною власністю подружжя, то такий також підлягає задоволенню для усунення порушення майнових прав сторін.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 60, 63, 68; ст. ст. 110, 112 СК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 лютого 1985 року відділом ЗАГСу Самбірського міськвиконкому Львівської області, актовий запис №22.

Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в дохід держави з ОСОБА_1 17 гривень, звільнити від сплати ОСОБА_2

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                         підпис             І.С.Казан

Згідно з оригіналом

Суддя                                     І.С. Казан.