ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19.05.2021  м. Івано-ФранківськСправа № 909/812/18

          Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"                          

до відповідача: Акціонерного товариства

"Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз"

про зобов`язання скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу та зобов`язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу,

за участю:

від позивача: Сенів О.В.;

від відповідача: представник не з`явився.

          Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" про зобов`язання скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року по особовим рахункам споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року згідно фактичних даних спожитого природного газу населенням.

          Позиція позивача.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

          В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що обсяги природного газу, нараховані ПАТ "Івано-Франківськгаз" побутовим споживачам, не співпадають з фактично спожитими ними обсягами газу.

          На думку позивача, відповідач неналежним чином виконував обов`язки оператора ГРМ, оскільки визначав обсяг розподіленого природного газу не на підставі даних комерційних вузлів обліку газу, а за розрахунковими величинами.

          Позивач стверджує, що за таких обставин ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" зазнає збитки на суму об`єму природного газу, приведеного до стандартних умов, а також на суму різниці в нормах споживання, оскільки цей об`єм позивач купує у НАК "Нафтогаз України",  а нарахувати до оплати зазначені норми побутовим споживачам не має права.

                    Позиція відповідача.

          Представник відповідача в судове засідання не з`явився; у наданих суду поясненнях у справі (вх. № 3344/21 від 04.03.21, а.с. 56-61, том 3) зазначає, що АТ "Тисменицягаз" належним чином виконувало зобов`язання за договором розподілу природного газу, зокрема в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами, а тому позовні вимоги ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" не підлягають до задоволення.

          Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

          26.09.2018, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/812/18, суд відкрив провадження у справі, постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.10.2018, встановив строк для подачі заяв по суті спору.

           18.10.2018, від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 16129/18), який прийнято судом до розгляду та приєднано до матеріалів справи (а.с. 148-150, том 1).

           21.11.2018, позивач надіслав суду заяву за вх. № 17784/18 про призначення у справі судово-економічної експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.          

          Ухвалою суду від 07.12.2018 призначено у справі судово-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зобов`язано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" провести попередню оплату роботи експертної установи за проведення експертизи. Підготовче провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.

           22.07.2019 на адресу суду, від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, надійшло клопотання (вх.№14284/19) про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи, проведення оплати та погодження термінів.

          Ухвалою суду від 24.07.2019 поновлено провадження у справі № 909/812/18, розгляд клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз призначено в судовому засіданні.

12.09.2019, на виконання ухвали суду від 24.07.2019, відповідач направив до суду клопотання (вх. №15581/19) в якому в порядку інформації повідомив, що 21.03.2019 року загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тисменицягаз" (протокол № 20) змінено тип і найменування товариства та затверджено Статут в новій редакції, згідно якого повне найменування відповідача -Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз".

          Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" на акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз") не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 02.07.2019 року у справі № 909/773/18).

За наведених вище обставин Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" є правонаступником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тисменицягаз".

          Ухвалою суду від 17.09.2019 клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо термінів виконання експертизи по справі у строк понад 90 днів та про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи задоволено; провадження у справі №909/812/18 на час проведення експертизи і отримання Господарським судом висновку експерта  зупинено.

           27.04.2020, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув до Господарського суду Івано-Франківської області матеріали справи № 909/812/18 без дослідження, ухвала суду від 07.12.2018 залишена без виконання, оскільки станом на 15.04.2020, позивачем не проведено попередню оплату за проведення експертизи.

          Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначене на 28.05.2020.

          Від позивача надійшла заява за вх. № 7544/20 про призначення у справі судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі в якій останній повідомляє суд, що ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" не отримувало договору на виконання робіт та рахунку на оплату роботи експертної установи за проведення експертизи, в зв`язку з чим не здійснило оплату за проведення експертизи.

          Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2020 суд призначив у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на час проведення судової експертизи провадження у справі суд зупинив.            

           15.07.2020, до суду надійшло клопотання судових експертів про надання в розпорядження експертів, необхідних для проведення експертизи документів та погодження термінів.          

          Ухвалою суду від 28.07.2020 поновлено провадження у справі, погоджено строк проведення експертизи та зобов`язано учасників справи надати суду, у строк до 10.08.2020, необхідні для проведення експертизи документи  (оригінали або належним чином завірені копії) за 2016 р. - серпень 2018 р., а саме:

ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" надати: регістри бухгалтерського обліку щодо обсягу спожитого природного газу побутовими споживачами (населенням), об`єм якого, визначений за робочими умовами лічильників за вищезазначений період, на який фактично побутовим споживачам (населенню) було виставлено квитанції; картки рахунку з контрагентом НАК "Нафтогаз України" в розрізі договорів №16-121-Н від 30.12.2015р., №16-415-Н від 28.10.2016р., №17-214-Н від 12.04.2017р., №17-414-Н від 27.09.2017р. щодо взаєморозрахунків.

                    ПАТ "Тисменицягаз" надати: картки рахунку обліку фактично спожитого природного газу побутовими споживачами на підставі даних лічильників газу в розрізі розрахункових періодів; у випадку неможливості подання зазначених документів надати документально-обгрунтовані письмові пояснення щодо причин неподання.

                    Сторони не виконали вимоги ухвали суду від 28.07.2020, що унеможливило задоволення судом клопотання експертів про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Натомість, від учасників справи надійшли заяви про проведення судово-економічної експертизи за наявними у матеріалах справи документами (вх.№ 10037/20 від 07.08.2020, вх.№ 10115/20 від 10.08.2020).

                     25.08.2020, суд постановив ухвалу про проведення судово-економічної експертизи за наявними у матеріалах справи документами; підготовче провадження зупинив до отримання висновку експертизи.

                    В зв`язку із поверненням до суду матеріалів справи з висновком судово-економічної експертизи, 05.02.2021, судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.                                         04.03.2021, від відповідача надійшли пояснення у справі (вх. № 3344/21), які прийнято судом до розгляду та приєднано до матеріалів справи (а.с. 56-61, том 3).

          Протокольною ухвалою суду від 21.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2021; хід підготовчого провадження викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та протоколах судових засідань.

           19.05.2021, розгляд справи по суті завершено; суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

          Обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.

                    Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення сторін, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

           25.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (замовник) та Публічне акціонерне товариство "Тисменицягаз" (газорозподільне підприємство) уклали Договір на розподіл природного газу № ТС-2015-І-Т-Н (із відповідними додатками до нього та Додатковими угодами, які є невід`ємними частинами цього договору, відповідно до умов якого (пункт 2.1) оператор ГРМ зобов`язується надати замовнику з 01.07.2015 послугу розподілу природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

          Газ замовника, розподіл якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (пункт 2.2 Договору).

          Згідно п.2.3 Договору №ТС-2015-1-Т-Н, ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" зобов`язався сплатити ПАТ "Тисменицягаз" вартість послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами Договору.

          Відповідно до пункту 3.1 Договору, за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м.) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (1) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) - 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

          Пунктом 3.2 Договору передбачено, що облік обсягів розподіленого природного газу на умовах договору здійснюється за Кодексом ГРС, Кодексом ГТС, Правилами обліку природного газу під час його розподілу газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 67/11941 від 26.01.2006, та для побутових споживачів-населення за Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.

          Відповідно до пункту 3.3 Договору обсяг розподіленого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника визначається відповідно до типового договору розподілу природного газу, укладеного між відповідним споживачем і оператором ГРМ.

          Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду Газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є Замовником, та у зазначений строк передає його на погодження Замовникові. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.

          Договірні (планові) обсяги) транспортування природного газу Замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються у Додатку №1 до Договору по кожному об`єкту замовника та/або його споживачеві (п. 4 1 договору).          

          Згідно п. 4.2 договору , підставами для транспортування природного газу ГРМ є:

          - підтверджені Оператором місячні обсяги постачання природного газу, виділені для Замовника, та/або забезпечення його споживачів,

          - наявність договору на постачання природного газу.

          У відповідності до п.4.6 договору, послуги розподілу природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між Оператором ГРМ та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу розподіленого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору.

          Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою Оператора ГРМ реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у Додатку № 2 до договору (п. 4.6.1. договору).

          Відповідно до п. 4.9. договору, акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з Оператором ГРМ.

          Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що розрахунки за послуги з розподілу природного газу ГРМ здійснюється за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - регулятор) для Оператора ГРМ.

          Пунктом 5.2. договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1. цього договору є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. Визначена на його основі вартість послуги розподілу природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

          Розрахунковий період за договором становить календарний місяць. Місячна вартість послуг розподілу природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг розподіленого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3. договору).

          Відповідно до п. 5.4. договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів розподілу природного газу ГРМ оператором ГРМ замовнику.

          Договір з урахуванням укладених до нього додаткових угод набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків за надані оператором ГРМ послуги - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1. договору).

          За період з січня 2016 року по серпень 2018 року Відповідач розподілив природний газ споживачам категорії "населення" в обсязі 103699,16 тис.куб.м., а саме:

           2016 рік - 42 334,78 тис. куб. м;

           2017 рік - 38 379,74 тис. куб. м;

          січень-серпень 2018 рік - 22984,64 тис. куб. м.

          Відповідач за період січень 2016 року - серпень 2018 року визначив об`єм споживання населенням природного газу, що обліковується лічильниками газу з приведенням його до стандартних умов відповідно до Методики  №  116.

           21.11.2018, до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" про призначення у справі судово-економічної експертизи.

          Позивач не погоджувався з достовірністю наданої  АТ "Тисменицягаз" інформації з приводу споживання природного газу населенням Тисменицького району.                                                  На думку позивача, для скасування безпідставно нарахованих обсягів природного газу необхідно визначитись, який саме обсяг природного газу нараховано споживачам шляхом встановлення розбіжностей між нарахованим та фактично спожитим природним газом.                               Позивач стверджував, що в даному випадку виникла розбіжність між об`ємом фактично спожитого природного газу споживачами та об`ємом, визначеним АТ  "Тисменицягаз".

          Суд задоволив клопотання позивача; ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2018 призначено судово-економічну експертизу у справі, на вирішення якої поставлено таке питання:

          - Чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку розбіжність, що виникла за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року між обсягом спожитого газу, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеним за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено квитанції населенню?

          До суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи у господарськвй справі №909/812/18 від 20.11.2020 №15726/15727/20-71/29972/29973/20-71 (а.с. 31-41, том 3).

          Судово економічна експертиза проведена за наявними в матеріалах справи документами.

          Дослідження здійснено методами документальної перевірки та зіставлення, перевірені повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів в документах вимогам нормативних актів, зіставлялись дані взаємопов`язаних документів.

          Метод документальної перевірки застосовувався у комплексі з методом зіставлення документів, який полягав у порівнянні даних, що містяться у різних документах, для встановлення тотожностей відповідних показників чи розходжень (протиріч) між ними.

          За результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, судовими експертами зроблено наступний висновок: "Розбіжність між обсягом розподіленого природного газу ПАТ "Тисменицягаз" побутовим споживачам, приведеного до стандартних умов, та обсягом спожитого природного газу, визначеного за робочими умовами лічильників, на який фактично ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" було виставлено квитанції побутовим споживачам (населенню) за період з 01.01.2016р. по 31.08.2018р., в обсязі наданих на дослідження документів та даними бухгалтерського обліку ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" не підтверджується".

          Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.          

          Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

          Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

          Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

          Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

          Здійснивши оцінку зазначеного вище комісійного висновку експертів, господарський суд вважає, що він відповідає вимогам ст. 98 ГПК України і відповідно до статей 76, 77, 86, 104 ГПК України є належним доказом у справі, підстави для відхилення висновку експертів відсутні.

            Висновок зроблений судовими експертами узгоджується із іншими доказами.            

          Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

          Предметом спору у даній справі є вимога зобов`язати відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року по особовим рахункам споживачів та здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року згідно фактичних даних спожитого природного газу населенням.

          Правовідносини сторін виникли з Договору, за яким Відповідач (газорозподільне підприємство) зобов`язався надати Позивачу (замовник) послугу з розподілу природного газу до меж балансової належності споживачів замовника, а Позивач - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

          Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП №2494 від 30 вересня 2015 року, (надалі - Кодекс ГРМ).

          Розділом ІХ Кодексу врегульовано правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі.                                                                                                                        Пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу визначено, що комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.                                                                                                              Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.          

          Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", відповідно до вимог пунктів 2-3 глави 2 розділу і Кодексу виконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу тощо.                                                                                          Також відповідач, як оператор ГРМ, здійснює комерційний облік природного газу в газорозподільній системі.                                                                                                                        Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу передбачено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.                              

          З системного аналізу пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу вбачається, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) переведення об`єму газу, приведеного до стандартних умов в одиниці енергії.                              Крім того, згідно вимог абзацу шостого пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу, Оператор ГРМ зобов`язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж.

          За наведених обставин та правових норм, на відповідача покладено обов`язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури:          

           1) приведення газу до стандартних умов;          

           2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.                                                                                

          Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу (абзац перший пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу).                              За змістом пункту 6 частини першої      статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"               для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.                                                                                                                                            На виконання зазначених вимог Кодексу та Закону Регулятором 30.09.2015 прийнято Постанову № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".                              Пункт 1.2 Типового договору розподілу природного газу чітко та однозначно визначає, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до           Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем.

          Розділ V Договору містить в собі порядок обліку природного газу, що передається Споживачу.

          Пункт 5.1 Договору визначає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.                                                                                                                                            Пунктом 5.2 Договору передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.                                                                                Регулятором в пункті 5.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

          Крім того, відповідно до умов договору на розподіл природного газу від 25.06.2015 №ТС-2015-1-Т-Н,  АТ "Тисменицягаз" зобов`язався надати ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" з 01.07.2015 послугу з розподілу природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (пункт 2.1. договору).

          Газ замовника, розподілення якого за договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (пункт 2.2. договору).                                        Відповідно до п.3.1 договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу приймається один кубічний метр (м3) газу, приведений до стандартних умов. температура газу 20 градусів за Цельсієм та тиск 760 мм ртутного стовпчика).          

          Питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV цього Кодексу, про що зазначено в абзаці другому пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу, відповідно до якого об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.                                                                                                    Пунктом 6 глави 1 розділу XV Кодексу визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої               наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 за № 346/8945 (далі - Методика № 116).                                        За наведеного, пункт 6 глави 1 розділу XV Кодексу вказує на необхідність застосування лише відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений в додатках до Методики №116, а не власне положень самої Методики.                                                                      З огляду на вищевикладене,  нормами Кодексу та Типового договору, які затверджені Регулятором, договору від 25.06.2015 №ТС-2015-1-Т-Н встановлено обов`язок Оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, що і було зроблено відповідачем в період з січня  2016 року по серпень  2018 року.                              Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 640/20692/18.

          Як убачається з матеріалів справи, з 01.10.2015р., відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015р., на ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" покладено спеціальний обов`язок постачати природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 11-14 Положення на території Тисменицького району.

          Відповідно до п.13 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30 вересня 2015 року, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

          Згідно п.1 гл.4 розд. IX Кодексу ГРМ, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

          Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

          У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

          У разі встановлення лічильника газу у комунальній квартирі об`єм споживання природного газу розраховується відповідно до кількості мешканців квартири та займаної ними площі.

          Тобто, враховуючи викладене вище, АТ "Тисменицягаз", як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут", як постачальник із спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

          Згідно із ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015р. №329-УІІІ (надалі - Закон №329), постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

          Облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 67/11941 від 26.01.2006, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. №2246.

          Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та Газорозподільним підприємством.

          За наявності          розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.

          Відповідно до п.31 ч. 1 ст.1 розділу 1 Закону №329, природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

          Частиною 3 ст.18 гл.3 розділу III Закону №329 визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності обліку природного газу.

          Результати вимірювань вузла обліку природного газу  можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

          Відповідно до ч. 1 ст.38 гл.5 розділу IV Закону №329 права та обов`язки Оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, а також договором розподілу природного газу.

          На період з січня 2016 року по грудень 2016 року законодавчо порядок приведення об`єму природного газу до стандартних умов не був врегульований, а єдиним документом, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов, була Методика приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116.

          Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІХ якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

          Відповідно до абзацу першого пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

          Згідно з пунктом 1 глави 4 ІХ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.                                        Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 глави 4 ІХ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

          Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.01.2017 № 84 (далі - Постанова № 84) абзац другий пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРС доповнено, а саме: "Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу".

          Також Кодекс ГРС доповнено новим розділом XV, пунктом 6 глави 1 якого передбачено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 за № 346/8945 (далі - Методика № 116). Наведена редакція Кодексу ГРС діє з 15.03.2017.

          Спірні правовідносини з 01.01.2016 (початок спірного періоду) по 15.03.2017 (дата набрання чинності Кодексом ГРС в редакції Постанови № 84) не були врегульовані в частині визначення конкретної методики, за якою має здійснюватися приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов.

          Абзац перший пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначав, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, проте не конкретизував, за якою саме методикою.

          Тобто спірні правовідносини в період з 01.01.2016 до 15.03.2017 потребували нормативного регулювання в частині визначення конкретної методики, за якою об`єм природного газу має бути приведений до стандартних умов, та були врегульовані відповідними нормами права лише з набранням чинності Кодексом ГРС в редакції Постанови № 84 (з 15.03.2017), пунктом 6 глави 1 розділу XV якого передбачено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначати за додатками до Методики № 116.

          Оскільки правовідносини, які склались між сторонами у цій справі були подібними протягом усього спірного періоду (з 01.01.2016 до 31.08.2018); в період з 01.01.2016 до 15.03.2017 ці відносини не були врегульовані в частині визначення конкретної методики, за якою об`єм природного газу має бути приведений до стандартних умов, а з 15.03.2017 набрала чинності редакція Кодексу ГРС, що прямо передбачала застосування Методики             № 116 для їх регулювання, суд дійшов висновку, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначати за відповідними додатками до Методики № 116 протягом усього спірного періоду з 01.01.2016 до 31.08.2018, який виник у правовідносинах сторін у цій справі.

          Зазначена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду  від 11.08.2020 у справі № 909/813/18.

          Позивачем не доведено як факту наявності розбіжностей обсягу газу так і порушень відповідачем чинного законодавства при обліку газу за спірний період.

          З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог і відсутність підстав для задоволення позову.

          Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

          Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

          За приписами ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

          Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.  

          Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 78 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

          За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів  у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

          Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення конкретного спору.

          Позивач не довів тих обставин, на які посилався як на підставу задоволення своїх вимог, а тому у позові слід відмовити.

          Також в даній справі суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

          Судові витрати.

          Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

          Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

          Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.          

          Враховуючи відмову у позові, у відповідності до  ст. 129 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на позивача.    

          Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 98, 108, 109, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про зобов`язання скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року по особовим рахункам споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року згідно фактичних даних спожитого природного газу населенням - відмовити.

          Судові витрати покласти на позивача.                                  

                    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

          Повне рішення складено   10.06.2021.

          Суддя                                                                     Л.М. Неверовська