Справа № 2-2103/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Митрофановій Н.В.
з участю представника позивача - Рудь Б.Ю.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Свій позов мотивує тим, що 27.05.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № Ф1-08/48183-292, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 15000 гривень терміном до 26.05.2011 року.
27.05.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов'язання перед банком по зобов'язаннях ОСОБА_2, що виникли з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань.
Грошові кошти в розмірі 15000 гривень були перераховані позичальнику, використані ним в повному об'ємі, але своїх зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_2 не виконав і не здійснює погашення кредиту.
Відповідно до розрахунку у ОСОБА_2 перед ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» станом на 27.11.2009 року виникла заборгованість в розмірі 12814,18 гривень, з яких: 8835,74 гривень – сума кредиту, 1772 гривень – заборгованість по відсотках та комісіях, 2176,44 гривень – пеня, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, в ньому зазначених. Суду пояснив, що ОСОБА_2 кредитні кошти отримав повністю, але зобов'язання по сплаті нарахованих процентів за користування кредитними коштами не виконує.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що дійсно він оформляв та підписував договір на отримання кредиту, однак кошти були передані ОСОБА_3 для розвитку бізнесу в якому він спільно з нею працював.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явивилась, повідомлялась належним чином про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що 27.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № Ф1-08/48183-292 (а.с. 11-14), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 15000 гривень терміном до 26.05.2011 року.
27.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки за № 48183-292 «п» (а.с. 16-17), відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком по зобов'язаннях ОСОБА_2, що виникли з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, то кредитні кошти, надані ОСОБА_2, були отримані ним особисто, а те куди він розпорядився їх вкласти не звільняє його від їх повернення.
Відповідно до п. 3.8. кредитного договору у випадку несвоєчасного повернення кредиту або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними ресурсами, як у випадку настання строку повернення кредиту (його частини) та/або строку сплати процентів, та й у випадку виникнення відповідно до умов цього договору зобов’язання позичальника достроково повернути кредитні ресурси та сплатити проценти.
З пояснень представника позивача, розрахунку заборгованості (а.с. 3), матеріалів справи встановлено, що позичальник ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, чергових погашень частини кредиту та процентів у встановлений в графіку термін не вносить, повне погашення кредиту не здійснила.
Станом на 27.11.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, становить 12814,18 гривень, з яких: 8835,74 гривень – сума кредиту, 1772 гривень – заборгованість по відсотках та комісіях, 2176,44 гривень – пеня.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 за кредитним договором та договором поруки не виконані, то слід стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача 12814,18 гривень кредитної заборгованості.
Крім того, слід стягнути згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів в користь позивача понесені ним судові витрати по 124,07 грн. з кожного, які складаються з судового збору (128,14 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн.) (128,14 грн. + 120 грн. = 248,14 грн.: 2 = 124,07 грн.).
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 527, 530, 536, 553, 554, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» 12814,18 гривень кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Північно-Західне регіональне управління» по 124,07 грн. судових витрат з кожного.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська