справа № 2-3984/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошніченко Л.Є.
при секретарі Колоколовій Т.С.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , та стягнення витрат на правову допомогу -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та стягнення витрат на правову допомогу, підтримавши свої позовні вимоги у судовому засіданні.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, але від нього надійшла заява, про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.14). Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.
У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 24.09.2005 року Слов’янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції за актовим записом №566 (а.с.6)
Від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
На теперішній час позивач і відповідач припинили фактичні шлюбні відносини, оскільки між ними виникали постійні сварки та скандали. Проживають окремо близько одного року, спільного господарства не ведуть.
Майнових суперечок та суперечок щодо місця проживання дитини сторони не мають.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.
Вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально – правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.
Вирішуючи питання стосовно стягнення судових витрат на правову допомогу з відповідача у розмірі 100 грн., то в даній частині рішення у задоволені позовних вимог слід відмовити, оскільки при розгляді цивільної справи адвокат участі не приймав.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11, 130,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Постановою КМУ від 27.04.2006 року №590 “Про граничні розміри витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 24 вересня 2005 року Слов’янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції за актовим записом №566 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2 у сумі 17 грн. 00 коп., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
У іншій частині задоволення позовних вимог – відмовити за відсутності підстав.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду Л.Є.Мірошніченко