справа № 2-2296/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К  Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого                       судді         Мірошніченко Л.Є.

при секретарі                         Колоколовій Т.С.

за участю позивача                     ОСОБА_1

розглянувши в попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до Слов”янського міськрайонного суду Донецкої обалсті з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що їх спільне життя не склалось через те, що вони мають різні погляди на сімейне життя. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилилась на доводи, викладені в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить телефонограма (а.с. 10). Подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, на розірвання шлюбу згоден (а.с. 11).

    Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 26 червня 1999 року Жовтневим відділом РАГС м. Харкова, актовий запис № 314 (а.с. 6).

    Від спільного життя позивач та відповідач мають дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір”ю.

Фактичні шлюбні відносини сторони остаточно припинили. Майнових суперечок не мають.

    Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

    З’ясувавши обставини справи, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально – правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.

    Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб, зареєстрований 26 червня 1999 року Жовтневим відділом РАГС м. Харкова, актовий запис № 314, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 7 (сім) грн. 50 коп. та з ОСОБА_1 в сумі 7 (сім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя        Слов’янського

міськрайонного суду                                     Л.Є.Мірошніченко