Судове рішення #9463441

Справа № 2-а-152  

2010  рік        

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26  травня  2010  року.  Теофіпольський  районний  суд  Хмельницької  області  

    в  особі: - головуючого  судді  СТЕЦЮКА  І.С.

    при  секретарі:  РАДЧИШИНІЙ К.О.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  в  місті  ТЕОФІПОЛІ      справу                  

за адміністративним позовом    ОСОБА_1  до   Відділу ДАІ УМВС України у Тернопільській  області, інспектора ДПС Відділу ДАІ УМВС України в Тернопільській області ГУТМАНА Євгена Петровича про  визнання  недійсним рішення суб’єкта владних повноважень та постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся  до  суду  із  позовною  заявою про  визнання  протиправною  і скасування  постанови   інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ УМВС України у Тернопільській   області   ГУТМАНА Є.П.  від  9    березня  2010  року  ВО 099103 про накладення на нього по ч. 2 ст. 122 КУпАП  за  порушення п. 19.8  Правил дорожнього руху України тобто за  те що на його автомобілі не був освітлений знак автопоїзда адміністративного стягнення – штрафу в сумі   425 гривень вказуючи, що ця постанова є неправомірною і підлягає скасуванню. Просив також поновити  строк на оскарження цієї  постанови.

    У  судовому  засіданні   представник позивача  ОСОБА_3 позовні  вимоги, викладені  у  позовній заяві,    підтримав  повністю. Із його  пояснень  встановлено, що  9  березня  2010 року біля 23 год. коли   позивач   їхав   автомобілем  КАМАЗ НОМЕР_1 по вул.. Підволочиське шосе у   м. Тернополі  його зупинив   інспектор ДПС ГУТМАН Є.П.  який склав  протокол про те, що на його автомобілі не світився знак автопоїзда та виніс постанову про накладення на   позивача  адміністративного штрафу  сумі  425 гривень.  

У протоколі він вказав, що  дійсно на автомобілі із трьох лампочок знаку автопоїзда світилася тільки одна.

Однак постанову вважає незаконною  оскільки  перед виїздом із гаража   позивач перевіряв технічний стан автомобіля і  переконався що зовнішні світлові прилади, у тому числі знак автопоїзда,  були справні. Його зауваження стосовно того що перед виїздом  знак автопоїзда був справний а під час зупинки автомобіля був увімкнений  інспектор ДПС проігнорував. У протоколі  позивач  вказав  що не працює дві із трьох лампочок знаку автопоїзда у зв’язку із  незадовільним станом доріг. Він   звертав  увагу   інспектора на його право  у випадку неможливості усунення несправностей рухатися якомога  коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту дотримуючись запобіжних заходів.  

Представник позивача пояснив також що інспектор при  складанні  протоколу про  адміністративне правопорушення та винесенні постанови  про притягнення позивача до адміністративної відповідальності допустив порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУаАП)  оскільки ч. 2 ст. 122 КУаП накладення адміністративного стягнення за неосвітлений знак автопоїзда не передбачено;  постанова не відповідає вимогам щодо форми як цього вимагає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення яка затверджена наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, всупереч вимог ст.. 285 КУпАП  копія постанови не була відправлена йому, позивачу, протягом трьох днів тобто не пізніше 12 березня 2010 року а була відправлена лише 9 квітня 2010 року, постанова була винесена без його присутності а у постанові  інспектором  безпідставно було вказано що  він, позивач,  від отримання  копії постанови відмовився, при

винесенні постанови інспектором не були виконані вимоги щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування  всіх обставин справи .

 Виходячи із того, що  Правил дорожнього руху він не  порушував  а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена із  порушеннями законодавства просив її скасувати а провадження у справі закрити.

Разом з тим представник позивача просив суд у випадку відмови у задоволенні позову щодо скасування постанови  застосувати  ст.. 22 КУпАП та  звільнити позивача від адміністративної відповідальності оскільки вказане порушення є малозначним а накладення на  позивача  штрафу в сумі 425 гривень поставить його сім’ю, у якій є двое неповнолітніх дітей у складне матеріальне становище.

    Відповідачі, вчасно повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення  їм повісток, у судове засідання не з’явилися, про причину неявки та про необхідність розгляду справи за їх  присутності суд не повідомили, заперечень проти позову  суду не представили.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи є достатньо доказів для її   розгляду суд вважає  можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.

Вислухавши  представника  позивача,   дослідивши  матеріали  справи  суд  приходить  до  висновку  про    те, що  вимоги щодо скасування постанови  не можуть бути задоволені.

Судом встановлено, що  9   березня  2010 року   інспектор ДПС  ВДАІ  УМВС України у Тернопільській області склав протокол про адміністративне правопорушення  та  виніс постанову   ВО  № 099103, якою на позивача    ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі  425  гривень за порушення  ч. 2 ст. 122 КУпАП а саме за те, що  він   9 березня  2010 року о 22 год. 40 хв.,  тобто у темну пору доби, керував автомобілем  державний номерний знак НОМЕР_1  у якому не освітлювався  знак автопоїзда.  

Позивач   ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.

Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері  регулювання дорожнього руху.  

Відповідно до ст.. 288 КУпАП   постанову у справі про  адміністративне  правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або  в суд у порядку, визначеному  Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій  чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення  підлягають з’ясуванню, зокрема, такі  обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 Вислухавши пояснення  представника позивача,  дослідивши  матеріали  справи  суд прийшов до висновку, що водій  ОСОБА_1 вчинив вказане адміністративне правопорушення передбачене  ч. 2  ст. 122 КУпАП  а тому  постанова про  притягнення його до адміністративної відповідальності   не  може бути   скасована оскільки   вона була винесена із  дотриманням  вимог КУпАП..  

Судом  встановлено, що  згідно протоколу про адміністративне правопорушення  та постанови в справі про адміністративне правопорушення від 9  березня 2010 року     позивач  дійсно керував автомобілем державний номерний знак НОМЕР_1   по вул..  Підволочиське  шосе  у  м. Тернополі у якому із трьох лампочок знаку автопоїзда світилося тільки дві. Цим підтверджується та обставина що дійсно на автомобілі яким керував позивач знак автопоїзда не світився. Ці обставини підтвердив у судовому засіданні і  представник позивача.

    Разом з тим, оцінюючи всі обставини  справи у їх сукупності суд приходить до висновку про  необхідність   задоволення  вимог представника позивача щодо  застосування

до ОСОБА_1  ст.. 22 КУпАП та звільнення  його  від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого.

У судовому засіданні встановлено що знак автопоїзда  частково освітлювався, за  вимогою  інспектора позивач забезпечив його повне освітлення надалі. При цьому суд враховує те, що  порушення  позивачем вимог щодо освітлення знаку автопоїзда до заподіяння шкоди не привели.

Із пояснень представника позивача встановлено, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем і, як водій, займається перевезенням вантажів а тому його доходи невеликі. Крім цього у нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей. Викладене свідчить про те, що  накладення на нього штрафу в сумі 425 гривень та стягнення його у подвійному розмірі поставить його  сім’ю у складне матеріальне становище.

Приймаючи до уваги, що при винесенні постанови про  притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  інспектор ДАІ не вирішував питання  про передачу матеріалів на розгляд громадської  організації чи трудового колективу, враховуючи що       ст.. 22 КУпАП встановлено що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і  обмежитись усним зауваженням, враховуючи що вказане правопорушення є малозначним суд приходить до висновку про необхідність застосування до позивача ст.. 22 КУпАП.

Відповідно  ст. 162 КАС України при  вирішенні  справи по  суті  суд  може  задовольнити  адміністративний  позов  повністю  або  частково  чи  відмовити в  його  задоволенні  повністю  або  частково.  

Керуючись ст.. 22 КУпАП, ст.. 6 – 14,    п. 2 ч. 1  ст.. 18,  ч. 2 ст. 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

    Адміністративний позов   ОСОБА_1  до   Відділу ДАІ УМВС України у Тернопільській  області, інспектора ДПС Відділу ДАІ УМВС України в Тернопільській області ГУТМАНА Євгена Петровича про  визнання  недійсним рішення суб’єкта владних повноважень та постанови про адміністративне правопорушення задовольнити  частково.

    Постанову   ВО  № 099103    інспектора ДПС   ДАІ   УМВС України у Тернопільській  області  ГУТМАНА Євгена Петровича від 9    березня 2010 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення  адміністративного  стягнення у виді  штрафу в розмірі 425 гривень  змінити, на   підставі ст.. 22 КУпАП  ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності звільнити обмежившись усним зауваженням йому у зв’язку із малозначністю вчиненого, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

    Постанова може бути оскаржена у Львівський апеляційний адміністративний  суд  через Теофіпольський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до  апеляційного суду.

    Апеляційна скарга  може  бути подана без попереднього  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду набирає законної сили  після закінчення строків на  апеляційне  оскарження.

        Головуючий

З оригіналом згідно:

Голова суду                                                                                   І. СТЕЦЮК

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація