ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" липня 2007 р. Справа № 2/130-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного управління у справах по захисту прав споживачів,
м. Херсон
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про стягнення 1700,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Гой Г.Г., довіреність від 08.05.2007р. № 15
від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець,
ОСОБА_2, довіреність від 19.06.2007р. НОМЕР_1
в с т а н о в и в:
Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні про те, що відповідач порушив п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", а саме за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.
В судовому засіданні позивач в особі його представника підтримав позов Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів та просить стягнути з приватного підприємця штраф у розмірі 1700,00 грн., призначений йому за порушення законодавства про рекламу на підставі Рішення НОМЕР_2 від 29.11.2006 року.
Відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1 позов не визнав, про що повідомив у відзиві на позов, а також у судовому засіданні особисто, разом із своїм представником.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та заслухавши сторони, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, суб'єкт підприємницької діяльності - приватний підприємець ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_3 від 10.02.2005 року, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_4, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_5, займається наданням послуг у рекламному бізнесі з розміщення рекламної інформації у формі плакатів (далі постерів) на території міста Херсона.
25 січня 2005 року між СПД (ПП) ОСОБА_1 та замовником в особі СПД ОСОБА_3 був укладений договір НОМЕР_6 про надання послуг. За умовами цього договору виконавець брав на себе зобов'язання на надання послуг по розміщенню узгодженої у відповідному Додатку НОМЕР_1 рекламної інформації у формі плакатів (постерів) на території міста Херсона. Зміст рекламної інформації - торгова марка, товарний знак, знак обслуговування, фірмове найменування або інший засіб ідентифікації рекламодавця або його товарів робіт, послуг (далі - "Бренд") узгоджується сторонами у Додатку НОМЕР_1 що надаються замовником у вигляді плакатів (постерів). Розміщення постерів здійснюється на демонстраційній поверхні засобів зовнішньої реклами - рекламній конструкції.
За умовами договору виконавець у межах надання послуг по розміщенню постерів забезпечує монтаж постерів на рекламних конструкціях не пізніше третього дня з дати початку періоду їх розміщення і демонтаж постерів не раніше двох днів до кінця періоду розміщення (п. 2.1.1). Крім того, за цим договором виконавець зобов'язаний після розміщення реклами замовника, надати останньому фотографічний звіт та звіт про монтаж (п. 2.1.5).
Пунктом 4.5 Договору сторони також встановили, що думка виконавця відносно змісту макета не може розглядатись як його експертиза на відповідність або невідповідність законодавству України.
Вивчаючи Додаток НОМЕР_1 до договору НОМЕР_6 про надання послуг від 25.01.2005 року суд встановив, що замовник розміщує на рекламній конструкції бренд торгової марки "Карді плюс", який означено як "ТМ Карді +", на конструкції типу "Бек лайт", за адресою проспект Ушакова - вул. Українська - кафе "Криничка", з однією поверхністю форматом 3 х 4 м., із терміном у 2 періоди. Строк розміщення: початок - 01.01.2006 року, кінець - 28.02.2006 року. Загальна вартість послуг за цим договором 2080,00 грн.
З наданого відповідачем фотозвіту до даного договору вбачається, що у рекламі мова йдеться про товар торгової марки "ЕSCADA", що розповсюджується мережею магазинів "Карді плюс". Реклама має вигляд зображення жінок у одязі з текстом наступного змісту "Скидка 50 % ЕSCADA". Товар сертифицирован "www escada. com. "Cardi-plus" г. Херсон, пр. Ушакова, 81, с 01.01.06 г. по 28.02.06 г."
У подальшому, як встановив суд, після закінчення дії договору НОМЕР_6 від 25.01.2005 року між ПП ОСОБА_1 та замовником, а також після закінчення вищезазначеної рекламної акції, яка проводилась до 28 лютого 2006 року, як про це було сповіщено у самому рекламному зображенні, а також після настання терміну, з якого виконавець міг зняти вищезазначену рекламну продукцію (відповідно до умов договору - за два дні до закінчення строку договору - 25.02.2006 р. - п. 2.1.1), і таким чином у період, коли вищезазначена реклама закінчила свою дію, тобто 29 лютого 2006 року, відносно даної рекламної продукції - плакату (постеру) головним спеціалістом Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів в особі Черненко С.П. був складений протокол НОМЕР_7 від 29.02.2006 року, у якому зазначалось, що службовою особою встановлено порушення статті 8 п. 5 Закону України "Про рекламу", а саме, "рекламною продукцією "ЕSCADA" надається реклама про зниження цін на товар, але не зазначено дату початку та закінчення надання знижки, а також про співвідношення цін до попередньої ціни реалізації товару. У протоколі також зазначено, що реклама знаходиться у районі кафе "Криничка", пр. Ушакова, та те, що до протоколу додається фотокартка.
На підставі вказаного вище протоколу заступником керівника управління 24.03.2006 року було прийняте рішення за НОМЕР_7 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, відносно приватного підприємця ОСОБА_1
Після цього, згідно даних, що містяться у Протоколі НОМЕР_7 від 24.04.2006 року, було прийнято рішення про продовження розгляду порушеної справи та здійснення запиту про надання додаткових матеріалів.
Наступний протокол НОМЕР_8 був складений 29 листопада 2006 року, у якому засвідчено про прийняття у цей день рішення про накладення штрафу.
До позовної заяви Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів були надані листи НОМЕР_9 від 21.02.2006 року, НОМЕР_10 від 07.04.2006 року та НОМЕР_11 від 07.07.2006 року з тексту яких вбачається, що позивач вимагав у ПП ОСОБА_1 надати управлінню інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами (акт виконаних робіт та рахунок-фактуру).
При цьому звертає увагу той факт, що протокол відносно відповідача складений стосовно порушення п. 5 ст. 8 Закону України "Про рекламу", у листах позивача НОМЕР_12 від 15.11.20006 р. та НОМЕР_13 від 22.11.2006 р. на адресу ПП ОСОБА_1 стверджується що фахівцями Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів при перевірці дотримання вимог рекламного законодавства у сфері зовнішньої реклами встановлено порушення статті 8 пункту 4 Закону України "Про рекламу", а Рішення НОМЕР_2 ухвалено із зазначенням того, що приватний підприємець притягнутий до відповідальності за порушення ним п. 6 ст. 27 того ж самого Закону.
Відповідач особисто даючи пояснення, довів до відома суду про те, що вказані листи не отримував та про їх існування до початку розгляд у справи не знав. Оглянувши надані позивачем оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення № НОМЕР_14, № НОМЕР_15 та № НОМЕР_16 ПП ОСОБА_1 зробив заяву про те, що він у цих поштових документах не розписувався, підписи від його імені виконані іншою особою, а також звернув увагу на зроблені виправлення чисел місяця у датах 24.02.2006 р. та 25.04.2006 р.
Відповідач також стверджує, що ним не отримувались повідомлення управління за вих. НОМЕР_17 від 20.04.2006 р. та НОМЕР_18 від 19.09.2006 року з викликом його на 24.04.2006 року та на 27.09.2006 року для прийняття участі у засіданні з розгляду справи та накладання стягнень за порушення вимог Закону України "Про рекламу".
В той же час, ПП ОСОБА_1 не спростовує факт отримання ним повідомлення за вих. НОМЕР_19 від 09.11.2006 року згідно тексту якого позивач запрошував відповідача для участі у розгляді справи, призначеної на 17.11.2006 року. Але приватний підприємець зауважив, що оскільки він не був освідомлений про предмет порушень з його боку, ним був направлений управлінню лист від 13.11.2006 року, у якому він вимагав надати пояснення з приводу надісланого на його адресу повідомлення НОМЕР_19 від 09.11.2006 року.
Після цього, на лист НОМЕР_12 від 15.11.2006 р. приватний підприємець ОСОБА_1 надіслав позивачу відповідь, у якій запевнив управління, що з його боку були дотримані всі необхідні вимоги рекламного законодавства з розміщення реклами ТМ "ЕSCADA" (зовнішня реклама), а саме ст. 8 п. 5 Закону України "Про рекламу". У додаток відповідач надіслав фотографічний знімок даної конструкції, у якому обізначив: місце проходження розпродажу; розмір зменшення ціни - 50 %; дата початку і закінчення зниження цін на продукцію; співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації.
Далі позивач стверджує, що листом НОМЕР_13 від 22.11.2006 р. запросив ПП ОСОБА_1 на розгляд справи, яка повинна була відбутися 29 листопада 2006 року, і що цей лист відповідач отримав, посилаючись на додане до позову повідомлення про вручення поштового відправлення за № НОМЕР_16.
Ознайомившись із наданими позивачем доказами, СПД ОСОБА_1 пояснив, що вказаного листа ніколи не бачив, його не отримував, а підпис у повідомленні йому не належить. Наполягаючи на цьому, відповідачем було запропоновано злічити цей підпис, як і ті, що визначені вище, із його підписами у наданих документах листування та паспорті. При візуальному порівнянні була встановлена явна різниця підписів, які оглянув суд.
СПД ОСОБА_1 стверджує, що оскільки він не отримував листа позивача від 22.11.2006 року (вих. НОМЕР_13), не був повідомлений та обізнаний про те, що 29.11.2006 року управлінням повинна була розглядатись справа відносно нього, то відповідно, він не зміг з цих причин прийняти участь у розгляді вимог до нього зі сторони позивача, а тому був позбавлений права захищати свої права та інтереси.
В той же час, як свідчать надані письмові матеріали та докази, Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів 29.11.2006 року здійснило розгляд справи відносно ПП ОСОБА_1 Відповідно до Рішення НОМЕР_2 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме порушення п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", яке полягає у ненаданні інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовленої реклами територіальному спеціальне уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, необхідної для здійснення ним передбачених законом повноважень, на відповідача був накладений штраф у розмірі 1700,00 грн.
Здійснивши аналіз дій позивача та укладених ним документів стосовно приватного підприємця ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про те, що Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів були суттєво порушені норми чинного законодавства, та відповідно, права і законні інтереси суб'єкта підприємницької діяльності.
До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.
Як встановив суд, та що також не заперечує позивач, Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів протокол НОМЕР_7 від 29.02.2006 року склало відносно ПП ОСОБА_1 за порушення (на думку позивача) ним положень ст. 8 п. 5 Закону України "Про рекламу", вважаючи, що реклама про знищення цін на продукцію (товари) повинна містити відомості про дату початку і закінчення зниження цін, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.
З встановлених договірних правовідносин сторін суд, з'ясував , що ПП (СПД) ОСОБА_3 у даному випадку була рекламодавцем, тобто особою, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження, а ПП ОСОБА_1 перебував у якості розповсюджувача реклами - особи, яка здійснює розповсюдження реклами, що відповідає положенням ст. 1 Закону України "Про рекламу".
Відповідно до пункту 2 статті 27 Закону України № 270/96-ВР, за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, відповідальність (дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну) несуть рекламодавці, а не розповсюджувачі реклами.
Далі, після складання протоколу про порушення за ознаками статті 8 п. 5 Закону України "Про рекламу" відносно відповідача, управління по даному питанню до цього часу не прийняло ніякого рішення у відповідності з нормами чинного законодавства, яким повинно було бути рішення про притягнення винної особи до відповідальності або про припинення провадження у справі, якщо в діях розповсюджувача реклами не буде виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення правопорушення, що відповідає положенням пунктів 17, 18 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693.
Тепер, що стосується Рішення НОМЕР_2 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 29.11.2006 року.
Як вже зазначалось раніше, ПП ОСОБА_1 згідно цього рішення, притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ним пункту 6 статті 27 Закону України, із чітким визначенням його вини, а саме: "неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовленої реклами" (мотивувальна частина рішення), "неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами" (резолютивна частина рішення).
По перше, в установчій частині рішення не міститься даних про такі речі як місце розташованої реклами, її стислий зміст, кому вона належить, яке відношення до неї має приватний підприємець ОСОБА_1, який його статус відповідно до законодавства про рекламу (замовник, розповсюджувач, виробник, рекламодавець).
По друге, дійсно, у відповідності до положень пункту 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" встановлена відповідальність за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами. Але закон чітко розподіляє, якої саме реклами:
вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами.
Таким чином, з рішення вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ненадання даних щодо вартості розповсюдженої реклами, тобто вартості виробництва цієї рекламної продукції, яким підприємець не є (тобто виробником реклами). Було б зрозуміло, якщо б він був притягнутий до відповідальності за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, оскільки ПП ОСОБА_1, як встановив суд, є розповсюджувачем реклами. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що відповідач взагалі не мав інформації щодо вартості виготовленої реклами, яку йому надала для розповсюдження ПП ОСОБА_3 Володіти такою інформацією ОСОБА_1 не повинен був, а також не повинен був надавати її позивачу як самостійно, так і шляхом попереднього звернення за нею до СПД ОСОБА_3
Відносно законності винесення рішення НОМЕР_2 від 29.11.2006 року суд звертає увагу на наступне.
Згідно положень статті 9 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою, який подається відповідному органу за місцем вчинення порушення. Але, як встановив суд, такий протокол стосовно правопорушення за ознаками п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" не складався, а протокол НОМЕР_7 від 29.02.2006 року суд не вважає таким, що дає право на його підставі притягнення до адміністративної відповідальності відповідача та розглядати справу відносно правопорушення, пов'язаного із ненаданням інформації про продукт реклами, її вартість тобто.
У відповідності до п. 13 Положення "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", посадова особа, яка розглядає справу, повинна перевірити відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності, порядку її виготовлення і розповсюдження, отримати необхідні документи, усні чи письмові пояснення, іншу інформацію, у тому числі й з застосуванням технічних засобів, підготувати попередні висновки і внести їх на розгляд начальника відповідного органу. Матеріали справи свідчать, що ці підготовчі дії зроблені не були, що призвело до порушення закону, безпідставного притягнення суб'єкта підприємницької діяльності за дії, яких він не вчиняв.
Щодо розгляду управлінням матеріалів (справи) відносно ПП ОСОБА_1, то тут суд звертає увагу на наступне. Згідно приписів що містяться у пунктах 14, 15, 16, 18 Положення "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", то органи, які розглядають справи відносно рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, повинні повідомити цих осіб за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніше як за один день. З матеріалів справи не спливає, а позивачем не надано переконливих доказів про те, що СПД ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату слухання справи відносно його підприємницької діяльності та йому було забезпечено його право на участь у розгляді справи, захист своїх прав та інтересів, тим паче, що положеннями статті 26 Закону України "Про рекламу" передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляд у питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення закону про рекламу, подавати необхідні документи, давати пояснення, отримувати копії протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них, оскаржувати дії чи бездіяльність виконавчого органу контролю та його посадових осіб до суду.
З наданих позивачем матеріалів також не спливає, що 29.11.2006 року відбулось засідання по розгляду справи ПП ОСОБА_1, оскільки відповідний протокол відсутній, доказів його складення та наявності суду позивачем не надано.
Позивач стверджує, що за результатами розгляду справи (хоча сам факт відбувшогося засідання не доведений), у відповідності до положень п. 18 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", копія Рішення НОМЕР_2 від 29.11.2006 р. була надіслана особі, стосовно якої було прийнято рішення. Але доказів належної реєстрації цього відправлення та сам факт відправлення рішення ПП ОСОБА_1 позивач у судовому засідання не довів, доказів, що підтверджують його ствердження, не надав.
Що стосується розгляду матеріалів відносно СПД ОСОБА_1, то тут суд встановив наступне. У відповідності до пункту 10 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", протокол про порушення законодавства про рекламу розглядається у місячний строк і цей термін розгляду справи може бути продовжений особисто керівником (заступниками) не більше ніж на три місяці. В той же час, судом встановлено, що матеріали відносно приватного підприємця ОСОБА_1, звинуваченого у порушенні законодавства про рекламу, розглядались з лютого до листопада 2006 року, тобто на протязі 9 місяців, що значно перевищує процесуально допустимі та розумні строки.
З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку про те, що позивач застосував штрафні санкції до ПП ОСОБА_1 з порушенням чинного законодавства. За таких обставин суд позовні вимоги Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів вважає такими, що не підлягають задоволенню, не знаходячи правових підстав для їх задоволення.
На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. У задоволенні позову Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1700,00 грн. відмовити.
2. Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В.Скобєлкін
Дата підписання 16.08.2007р.