Справа № 2/1522/10276/11

Провадження № 4-с/522/97/21

УХВАЛА

07 червня 2021 року                                                          м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Косіциної В.В.

при секретарі судового засідання Пашковському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: начальник Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 (відповідач), акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» (Стягувач) на бездіяльність начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

встановив:

07 травня 2021 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: начальник Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 (відповідач), акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» (Стягувач) на бездіяльність начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування скарги зазначено, що постановою ВДВС було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , проте на сьогоднішній день будь-які виконавчі провадження щодо даного боржника у відділу ДВС відсутні, однак зазначений арешт є не знятим.

В обґрунтування скарги зазначено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2012 року було у справі № 2/1522/10276/11 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно а користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором № 014/0029/74/70941 від 28 лютого 2007 року в сумі 1 471 514,82 (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 82 копійки та судового збору.

Приморським районним судом м. Одеси Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» були видано виконавчі листи, які перебували на виконанні в Першому Київському Відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, та на підставі постанови державного виконавця Першого Київського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Летінської Т.Д. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження серії в-3/1549/37739173 було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 15.08.2013 року (індексний номер 5016392).

19.04.2021 року адвокат діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до начальника Першого Київським ВДВС у м. Одесі МУМЮ (м. Одеса) Кочмара Владислава Вікторовича із заявою про скасування арешту з майна боржника

Також, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2021 року по справі № 2/1522/10276/11 було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2021 року та скасовано вищевказане заочне рішення й справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Однак, жодної відповіді не отримали.

Вважають таку бездіяльність начальника Першого Київського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), оскільки державний виконавець Першого Київського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Летінська Т.Д. станом на сьогоднішній день не працює у відділі, щодо не скасування арешту на майно боржника неправомірною та такою, що суттєво порушує право ОСОБА_1 на вільне розпорядження належного їй майна та, зокрема, можливості укладення будь-яких нотаріальних правочинів щодо рухомого та нерухомого майна.

В зв`язку з чим, просили Визнати неправомірною бездіяльність начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кочмара Владислава Вікторовича щодо не скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця Першого Київського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Летінської Т.Д. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження серії в-3/1549/37739173 в рамках виконавчого провадження № 37739173 (рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 15.08.2013 року (індексний номер 5016392), за виконавчим листом № 2/10276/11 від 10.07.2012 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси.

Задовольнити скаргу та зобов`язати начальника Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кочмара Владислава Вікторовича скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Першого Київського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Летінської Т.Д. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження серії в-3/1549/37739173 в рамках виконавчого провадження № 37739173 (рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 15.08.2013 року (індексний номер 5016392), за виконавчим листом № 2/10276/11 від 10.07.2012 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року справу призначено до розгляду на 14.05.2021 року.

19 травня 2021 року начальником Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кочмар В.В. подано до суду відзив на скаргу по справі № 2/1522/10276/11, в якому просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану скаргу, наполягаючи на її задоволенні.

Начальник Першого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечував проти задоволення скарги, з підстав викладених у відзиві, оскільки арешт майна накладений державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, тому скасуванню не підлягає. При цьому, на момент закінчення виконавчого провадження не була передбачена можливість зняття арешту, а тому при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження виконавець правомірно не вирішила питання про припинення чинності арешту.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши доводи скарги та заперечень на неї, а також письмові докази надані учасниками, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини.

10 квітня 2012 року заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2/1522/10276/11 задоволено позовні вимоги в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором № 014/0029/74/70941 від 28 лютого 2007 року в сумі 1 471 514,82 (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 82 копійки та судового збору.

На підставі вказаного заочного рішення суду, Приморським районним судом м. Одеси Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» були видано виконавчі листи, які перебували на виконанні в Першому Київському Відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

09.08.2013 року на підставі постанови державного виконавця Першого Київського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Летінської Т.Д. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження серії в-3/1549/37739173 було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 15.08.2013 року (індексний номер 5016392), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 05.03.2021 року № 247195337 та від 06.05.2021 року № 2843009861.

12.12.2013 року державним виконавцем Першого Київського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Летінською Т.Д. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 37739173 та виконавче провадження передано для подальшого виконання до Першого Приморського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції за місцем реєстрації боржника.

Згідно відповіді Першого Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) від 22.03.2021 року вбачається, що виконавче провадження № 37739173 перебувало на виконанні в першому Київського ВДВС ОМУЮ, а тому за інформацією по даному виконавчому провадженню необхідно звертатися до першого Київського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).

У боржника (поручителя за кредитним договором № 014/0029/74/70941 від 28.02.2007 року) ОСОБА_1 , станом на листопад 2014 року та, відсутні будь-які зобов`язання перед стягувачем АТ «Райффайзен Банк Аваль» за виконавчим листом № 2/10276/11 від 10.07.2012 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси про стягнення 1 471 514,82 гривень заборгованості за кредитним договором № 014/0029/74/70941 від 28.02.2007 року, оскільки основний боржник за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 17.11.2014 року сплатив повністю заборгованість за кредитним договором та уклав договір про припинення зобов`язань за кредитним договором № 014/0029/74/70941 від 28.02.2007 року з повним погашенням боргу у розмірі 90 000,00 доларів США.

Не перебуває також на виконанні в Першому Київському ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), або у будь-якому іншому відділі державної виконавчої служби або у приватного виконавця виконавчий лист № 2/10276/11 від 10.07.2012 року, виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 1 471 514,82 гривень заборгованості за кредитним договором № 014/0029/74/70941 від 28.02.2007 року, або ж виконавчого збору й витрат, що вбачається із відповідей Першого Київського та Першого Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), а також згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень, відомості якої є загальнодоступними для перегляду.

27.04.2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2/1522/10276/11 було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2021 року та скасовано вищевказане заочне рішення й справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

 У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з цього приводу, у суду, наразі, не має.

Поміж тим, як уже зазначалось, відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, станом на дату скасування заочного рішення, на підставі якого було видано виконавчого листа, а саме станом на 27.04.2021 року, таке скасування заочного рішення є безумовною підставою для зняття арешту, накладеного на майно боржника, за правилами, визначеними ст. 50 вказаного Закону.

Порядок зняття арешту з майна, на яке державним виконавцем накладено арешт, регламентовано Постановою №5 від 03.06.2016 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

Відповідно до п.5 даної Постанови, у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Тобто, учасник виконавчого провадження, який не погоджується з постановою про арешт майна, яке йому належить, має звернутися до суду зі скаргою в порядку норм Розділу VII ЦПК України, а отже заявником вибрано правильний спосіб захисту в даному випадку.

На переконання суду, вчинення державним виконавцем дій щодо арешту майна боржника, було формою забезпечення можливості вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду від 10.04.2012 року по справі № 2/1522/10276/11, які передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року.

Однак, вказане рішення суду скасоване 27.04.2021 року, окрім того суду надано докази припинення зобов`язань по кредитному договору № 014/0029/74/70941 від 28 лютого 2007 року, в зв`язку з чим будь-які вжиті заходи примусового виконання даного рішення суду втратили свою необхідність, а їх подальше існування позбавлено змісту.

Відповідно до положень ч.2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

В даному випадку судом не було встановлено неправомірності дій державного виконавця, але під розгляду скарги суд встановив, що арешт накладений на майно скаржника наразі є безпідставним оскільки не існує рішення суду задля забезпечення виконання якого арешт був накладений.

Тому суд вважає, що задля забезпечення прав скаржника, необхідно скасувати арешт накладений постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управляння юстиції Летінською Т.Д. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження серії в-3/1549/37739173 від 09.08.2013 року в рамках виконавчого провадження № 37739173 (рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 15.08.2013 року (індексний номер 5016392) за виконавчим листом № 2/10276/11 від 10.07.2012 року виданим Приморським районним судом м. Одеси.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 32, 47, 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, ст. ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати арешт накладений постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управляння юстиції Летінською Т.Д. про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження серії в-3/1549/37739173 від 09.08.2013 року в рамках виконавчого провадження № 37739173 (рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 15.08.2013 року (індексний номер 5016392) за виконавчим листом № 2/10276/11 від 10.07.2012 року виданим Приморським районним судом м. Одеси.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню. Апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали до Одеського апеляційного суду.

Повний текст складений 10.05.2021 року

Суддя:

07.06.21