Справа № 2 - 2374/10 р.

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

19 травня 2010 р.         Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

            головуючого  - судді Спінчевської Н.А.,

            при секретарі  -          Ковальової С.В.,

            за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

В лютому  2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2    про розірвання шлюбу.

Позивач вказує на те, що  він з  відповідачкою знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 27 березня 1998 року. Від спільного проживання мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка поживає з відповідачкою. Сімейне життя між  ними не склалося. Шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть, спору стосовно спільного  майна  та місця проживання дитини не мають.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд розірвати укладений з відповідачкою шлюб.

У судовому засіданні позивач підтримав позов. Просив про його задоволення.

Відповідачка  в судове засідання не з’явилася. Про час і місце судового засідання повідомлялася судом належним чином.

У відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України судом  ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі з 27 березня 1996 року, який  зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м. Миколаєва Миколаївської області, актовий запис № 160. Від спільного проживання мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка поживає з відповідачкою. Сімейне життя між  сторонами не склалося через втрату почуття любові та взаєморозуміння і взаємоповаги, різні погляди на сімейне життя. Шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть, спору стосовно спільного  майна та проживання дитини не мають.

На підставі викладеного та у відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, а тому позов підлягає задоволенню.

Державне мито у розмірі 17 грн., що підлягає стягненню в дохід держави за реєстрацію розірвання шлюбу,  суд вважає за необхідне покласти на позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215,224, 225  ЦПК України, суд                                    

                                                              В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 березня 1996 року, який  зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м. Миколаєва Миколаївської області, актовий запис № 160.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу у розмірі 17 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

             Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Ленінського районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії.            

                    Суддя:             підпис

                    Рішення набрало законної сили «___» ________ 20__ р. Оригінал рішення зберігається в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва в цивільній справі № 2-2374/2010 р.

                   Згідно з оригіналом:

                    Суддя:

                    Секретар: