Справа № 2о-259/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі ЄСАУЛЕНКО Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася із позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що 22.05.1993 року було зареєстровано шлюб із відповідачем. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка вказує, що спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, втрати відчуттів любові та поваги. У дійсний час шлюб носить формальний характер, шлюбно-сімейні стосунки фактично припинені. Спору про поділ майна та місце мешкання дітей немає. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить розірвати шлюб.
У судовому засіданні сторони не були присутні, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, відповідно до яких позивачка позов підтримала, відповідач на розірвання шлюбу погодився, просив покласти на нього витрати по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).
У судовому засіданні встановлено, що 22.05.1993 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка вказує, що спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, втрати відчуттів любові та поваги. У дійсний час шлюб носить формальний характер, шлюбно-сімейні стосунки фактично припинені. Таким чином, суд вважає, що родина фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам сторін. Вимоги про поділ майна та місце мешкання дітей не заявлені. Витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 СК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 22.05.1993 року в "Дворце торжественных событий" Виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів, актовий запис №344, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в розмірі 17 грн. 00 коп. ОСОБА_1 від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: