Справа № 2-1457/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого: Попової О.М.,

при секретарі: Ждановій Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вказаним позовом, зазначивши, що за відповідачем ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1  утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі  3 515 гривень 06 копійки.

Згідно з Правилами користування електричною енергією для населення, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, населення відповідно до п.19 повинно здійснювати розрахунки за використану електроенергію за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Відповідно до п.20 зазначених правил, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати використаної електроенергії є календарний місяць. Оплата за використану на протязі розрахункового періоду електроенергію відповідачем повинна була вноситися не пізніш 10 числа  наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого строку.

Відповідач, який є споживачем електричної енергії,  особовий рахунок № НОМЕР_2, оплату за спожиту електроенергію проводила не регулярно, у зв’язку з чим з 01.02.2003 року по 04.04.2008 року виникла заборгованість, яка складає 3 515,06 грн.

До теперішнього часу відповідач суму заборгованість не оплатив, тому позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за використану електричну енергію та судові витрати.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи доводами позовної заяви.

Відповідач  позов не визнала, суду надала письмові заперечення в яких вказала, що позивачем розмір  заборгованості визначений невірно, оскільки він зазначений без врахування позовної давності, зазначила, що за даним позовом слід приймати строк розрахований з 07.08.2006 року, а тому вважає, що заборгованість за спожиту електроенергію складає 671,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення, просив відмовити у позові.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка, користувалася послугами електричної енергії, в результаті чого створилась заборгованість в сумі 3 515,06 грн. за період з  01.02.2003 року по 04.04.2008 року.

Керуючись ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту; кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами, а саме: розрахунком заборгованості за спожиту відповідачкою електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_2.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Що стосується посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності, то суд вважає твердження відповідача необґрунтованим,  оскільки відповідачем в 2002, 2004, 2007 роках були здійснені оплати вартості спожитої електричної енергії, що підтверджує визнання останнім своїх зобов’язань перед позивачем. Дана обставина підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_2 та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем позов доведено і тому він підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  264, 525, 526, 527, 625 ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, ст.ст. 10,11,60,88 212-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 3 515, 06 грн. на поточний рахунок 260363339060 у в ОПЕРВ філії – Луганське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» МФО 304665 код 31443937.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" судовий збір у розмірі 51,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252,00 гривень, а всього – 303,00 грн., на поточний рахунок 2600218961  в ЛОУ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 304007 код 31443937.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний  суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає сили після закінчення цього строку.

Суддя                             Попова О.М.