ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" липня 2007 р. Справа № 2/150-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
до Фонду комунального майна м.Херсона
про зобов'язання проведення приватизації
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність у справі
від відповідача: не прибув
в с т а н о в и в:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду комунального майна м.Херсона про зобов'язання проведення приватизації. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні позивача про наявність договору комунального майна, відносно якого ним здійснені значні поліпшення, у зв'язку з чим орендарем отримано законне право на включення до державної програми приватизації та передачі у власність шляхом викупу орендованого нежилого приміщення по АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ПП ОСОБА_1 в об'ємі позовної заяви з посиланням на надані докази та матеріали справи. Позивач просить зобов'язати Фонд комунального майна м.Херсона включити до Програми приватизації нежилі приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 99,7 кв.м. Крім того, позивач просить зобов'язати Фонд комунального майна м.Херсона вчинити дії по відчуженню шляхом приватизації у порядку та спосіб, передбачений діючим законодавством, на користь ПП ОСОБА_1 нежилі приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 99,7 кв.м.
Відповідач до суду не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив, будь-яких заяв або клопотань по цьому питанню не надав, хоча по дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Підтвердженням того є дані канцелярії суду про відправлення відповідної кореспонденції та процесуальних документів сторонам по справі.
За таких обставин та на підставі положень ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності відповідача та на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши документи, з'ясувавши правовідносини сторін та обставини що стосуються позовних вимог, перевіривши їх наданими доказами, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Фонду комунального майна м.Херсона підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди комунального майна міської та територіальної громади НОМЕР_1 від 20.02.2007 року, Управлінням комунальної власності було передано в оренду ПП ОСОБА_1 нежилі приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 99,7 кв.м.
Пункт 2 ст.27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" від 10.04.1992 року передбачає, що у випадку якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за узгодженням з орендодавцем поліпшення орендованого майна, що неможливо відокремити від майна без нанесення йому збитку, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. У відповідністю з вказаною нормою Закону, пунктом 6.2. Договору оренди передбачено, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця за рахунок власних коштів вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
Пунктом 11.3 Договору оренди комунального майна міської територіальної громади НОМЕР_1 від 20.02.2007 року, передбачено, що у випадку приватизації об'єкта оренди орендарем, якщо останній за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти відповідно до Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року № 377, тобто шляхом вилучення вартості цих поліпшень із загальної вартості об'єкта приватизації.
Вартість прийнятого в оренду приміщення, згідно Звіту зробленого ПП "Собрі" становить 41526,00 грн. Згідно кошторису, узгодженого з Управлінням комунальної власності, міським Управлінням капітального будівництва, вартість будівельних робіт, які були проведені ПП ОСОБА_1, становить 22 928,00 грн. Проведені роботи відносяться до переліку робіт, пов'язаних із відновленням та поліпшенням експлуатаційних показників орендованих основних засобів, що дають можливість отримати економічні вигоди в майбутньому.
Пунктом 51 Закону України "Про державну програму приватизації на 2000-2002 рр." передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого ним майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше як 25% залишкової (відповідної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
На підставі вказаних вище розрахунків та доданих до позовної заяви документів, ПП ОСОБА_1 виконав умови п. 51 Закону України "Про державну програму приватизації на 2000-2002р." в повному об'ємі, а саме - здійснив поліпшення орендованого приміщення більш ніж на 25% залишкової вартості майна.
Таким чином, орендар ПП ОСОБА_1 отримав законне право на включення до державної програми приватизації, та передачі у власність, шляхом викупу, орендованого нежилого приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 99,7 кв.м.
З метою забезпечення майнових прав на проведені поліпшення предмета оренди та реалізації першочергового права щодо приватизації шляхом викупу, ПП ОСОБА_1 звернувся до Фонду комунального майна з проханням провести приватизацію нежилих приміщень, які знаходяться у нього в оренді.
В свою чергу, відповідач, своїм листом НОМЕР_2 від 30.03.2007 року відмовив ПП ОСОБА_1 у включенні до Програми приватизації нежилих приміщень, мотивуючи свою відмову тим, що згідно п.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.40 Положення "Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян", рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 № 4пр/2004 - допоміжні приміщення житлового будинку та окремо розташовані будівлі приватизації не підлягають.
Оскільки орендовані ПП ОСОБА_1 приміщення відносяться до приміщень підвалу по АДРЕСА_1 вони є допоміжними, їх відчуження на цей час неможливе.
З таким твердженням Відповідача погодитися не можливо, тому що воно не відповідає фактичним обставинам справи та порушує вимоги чинного законодавства, а саме, у Договорі оренди вказано - приміщення, що передається знаходиться на балансі міського управління житлового господарства, а так, є власністю територіальної громади.
Окрім того, вказані приміщення не містять в собі жодних комунікацій, які служать для обслуговування всього житлового будинку, а тим самим не відносяться до експлуатації всього будинку.
Проведеним у ході розгляду справи експертним дослідженням було встановлено наступне.
Дійсно, нежилі приміщення площею 99,7 кв.метрів, розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1, є допоміжними приміщеннями вищезазначеного будинку.
По-друге, експлуатація житлового будинку АДРЕСА_1 може здійснюватися без використання нежилих приміщень при виконанні наступних умов:
- перенесення з дотриманням будівельних норм регулюючо-відсікаючих засувок на трубопроводах опалення та водопостачання до інших приміщень вказаного житлового будинку або спеціально облаштовані споруди поза стінами зазначеного будинку, а також надання безперешкодного доступу до засувок обслуговуючого персоналу експлуатуючого будинок організації, для їх обслуговування, а також на випадок аварії;
- з наданням безперешкодного доступу до транзитних трубопроводів, що проходять у досліджуємих нежилих приміщеннях, на випадок аварії на них (течі, засмічення та інш.).
Експертом також зроблений висновок про те, що досліджені приміщення розташовані у підвальному поверху, оскільки відмітка підлоги приміщень більше ніж на половину висоти приміщень нижче відмітки землі.
В свою чергу, Фонд управління комунальної власності м.Херсона безпідставно відмовляє ПП ОСОБА_1 у включенні до Програми приватизації та подальшій приватизації об'єкту оренди, порушуючи, при цьому, норми законодавства і права орендаря, як законного першочергового власника на викуп орендованого майна, в зв'язку з чим, виник спір, який потребує урегулювання у судовому порядку.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги ПП ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного, суд також не знаходить правових підстав для погодження з позицією відповідача про безпідставність вимог особи, яка звернулась до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Фонд комунального майна м.Херсона включити до Програми приватизації нежилі приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 99,7 кв.м.
3. Зобов'язати Фонд комунального майна м.Херсона вчинити дії по відчуженню шляхом приватизації у порядку та спосіб, передбачений діючим законодавством, на користь ПП ОСОБА_1 нежилі приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 99,7 кв.м.
4. Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В.Скобєлкін