Справа №  2 –  84 /2010

РІШЕННЯ

Іменем  УКРАЇНИ

16 квітня 2010  року         Віньковецький районний суд Хмельницької області

в складі:                                        головуючого – судді  Волкової О.М.

при секретарі                       Заєць М.З.

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в залі суду  смт. Віньківці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Карачієвецької   сільської Ради   про визнання права власності в порядку спадкоємства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом  про визнання за нею  права власності на  спадкове майно -- будинок  із надвірними будівлями  , що  розташований  в                  АДРЕСА_1 і який належав   ОСОБА_2.  В обґрунтування позовних вимог вказувала , що вона є спадкоємцем майна  ОСОБА_2 за заповітом   та прийняла спадщину , переоформивши у встановлені строки   на себе у нотаріальній конторі частину майна та отримавши свідоцтво  про право на спадщину  за заповітом.   Однак  у видачі свідоцтва про  право власності  на житловий будинок   нотаріус їй  відмовив  у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

 У  судове засідання  ОСОБА_1 не з’явилась  , у подані до суду заяві  повністю підтримала позовні вимоги , просила задовольнити та справу розглянути за її відсутності.    

 Представник відповідача – Карачієвецької сільської Ради у суд на розгляд справи також не з’явився ,  був повідомлений про день і час розгляду справи належним чином ,   в надісланій до суду заяві позовні вимоги   ОСОБА_1 визнав та  просив справу розглянути  без його участі.

Дослідивши письмові  докази по справі ,суд дійшов висновку , що позовні вимоги знайшли своє підтвердження  і позов підлягає задоволенню.

Судом  встановлено ,  що  ОСОБА_2  ,який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1  у       с. Карачіївці , до дня смерті проживав   у АДРЕСА_1  разом з позивачкою.  Дані обставини підтверджуються   свідоцтвом про смерть та довідкою Карачієвецької  сільської Ради від  18.02.2010 року.

Згідно довідки Карачієвецької  сільської Ради  №121 від 25 лютого 2010 року  ОСОБА_2 був власником житлового будинку , що знаходиться в                  АДРЕСА_1.

Як вбачається  із довідки    Віньковецької державної нотаріальної контори  після смерті ОСОБА_2 відкрита спадкова справа №495 за 2007 рік  та  на підставі заповіту від  10 квітня  2003 року позивачці  видано свідоцтво  про право на спадщину за заповітом на  спадкове майно—право на земельну частку (пай ) , право на пайовий фонд КСП «Прапор Жовтня » с. Карачіївці , грошові заощадження .

Згідно довідки  Віньковецького малого районного комунального підприємства «Інвентрабюро»   від 06.04.2010 року нерухоме майно за померлим ОСОБА_2  не зареєстровано.

Постановою  державного нотаріуса    Віньковецької державної нотаріальної контори від  01 лютого 2010  року   ОСОБА_1  було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у АДРЕСА_1  після смерті ОСОБА_2 у зв’язку з тим , що відсутній правовстановлюючий документ на вищезазначений  будинок.

Згідно проведеної  01.02.2010  р.  Віньковецьким МРКП «Інвентар бюро » оцінки  інвентаризаційна  вартість  спадкового будинку  із надвірними будівлями    --веранда , підвал , літня  кухня-сарай , веранда , гараж , сарай , криниця  --складає 43733 гривні.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК  України  до складу спадщини входять усі права та обов’язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено  , що  позивач є  спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2   за заповітом ,  який є дійсним ,  прийняла спадщину  , що належала    спадкодавцю  , оскільки на  час відкриття спадщини проживала разом  з ним , однак через  те , що  ОСОБА_2  за життя належним чином не оформив право власності на нерухоме майно ,  позбавлена можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину  на    житловий будинок.

Відповідно до ст..  1296 ЦК України  спадкоємець  , який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.  Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п.5 ст.1268 ЦК України  незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.  

Відповідно до ст.. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою .    

Враховуючи , що  спадщина може бути визнана відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини в порядку , передбаченому ст.. 1277  ЦК України , а спадщина може перейти у власність територіальної громади , належним відповідачем по дані справі є  Карачієвецька    сільська Рада , на території якої знаходиться спадкове майно.

Оскільки  позовні вимоги відповідачем визнані  та в повному обсязі  доведені   дослідженими у суді доказами  ,   позов  підлягає задоволенню.  

Керуючись ст. ст.. 1261,1296, 1268 ,  392  ЦК України ,ст. ст.  8, 10, 60, 212-215 ЦПК       України ,суд ,

рішив:

 Визнати за ОСОБА_1 право  власності  в порядку спадкоємства  після смерті ОСОБА_2  на  житловий будинок  із надвірними будівлями  ,що знаходиться  у АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

              Суддя                                                               О.М.Волкова