УХВАЛА

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 520/9702/2020

адміністративне провадження № К/9901/19125/21

Cуддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Генеральний штаб Збройних Сил України, про визнання недійсним наказу, визнання протиправною бездіяльності, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Генеральний штаб Збройних Сил України, в якому просив:

- визнати недійсним пункт 4 §2 наказу Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) №176 від 08.07.2020 року, яким скасовано пункт 22 наказу Головнокомандувача №111 від 09.06.2020 року про призначення майора ОСОБА_1 на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Сил логістики Збройних Сил України як нереалізований, та залишити в силі пункт 22 наказу №111;

- визнати протиправною службову бездіяльність відповідальних осіб Командування Сил логістики Збройних сил України, які вчасно не виконали пункт 22 наказу Головнокомандувача №111 від 09.06.2020 року про призначення майора ОСОБА_1 на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків Сил логістики Збройних Сил України, а саме, не направили комісію з відповідним наказом для передачі-прийняття посади.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною службову бездіяльність відповідальних осіб Командування Сил логістики Збройних сил України, які вчасно не виконали п. 22 наказу Головнокомандувача № 111 від 09.06.2020 року про призначення майора ОСОБА_1 на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків Сил логістики Збройних Сил України, а саме, не направили комісію з відповідним наказом для передачі-прийняття посади.

Визнано недійсним п. 4 §2 наказу Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) №176 від 08.07.2020 року, яким скасовано п. 22 наказу Головнокомандувача №111 від 09.06.2020 про призначення майора ОСОБА_1 на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Сил логістики Збройних Сил України як нереалізований. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 520/9702/2020 - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328 - 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Однак вірно пославшись на пункт 3 частину 4 статті 328 КАС України, скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а лише зазначено, що відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Також, скаржник посилається на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Позивач вказує, що підставою є частина 3 статті 353 КАС України, а саме, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. В обгрунтування зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції не було залучено до участі у справі Головнокомандувача Збройних Сил України.

Однак, скаржником не доведено та не надано доказів суду на підтвердження того, що ним заявлялися клопотання про залучення третіх осіб, та відмови суду у задоволенні таких клопотань. Крім того, заявником касаційної скарги не конкретизовано, про які ж саме права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, суд прийняв рішення, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову. А тому, суд вважає безпідставним дане посилання скаржника.

Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди позивача із оскаржуваним судовим рішенням та обґрунтування такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України, а також посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Генеральний штаб Збройних Сил України, про визнання недійсним наказу, визнання протиправною бездіяльності - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська