Справа №2-а-539/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

04 червня 2010 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

 з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора відділу ДПС ДАІ Полтавського міського управління УМВСУ в Полтавській області Верхола Володимира Юрійовича, з приводу дій суб’єкту владних повноважень по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив визнати постанову від 23.10.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором відділу ДПС ДАІ Полтавського міського управління УМВСУ в Полтавській області Верхола В.Ю., та скасувати у повному обсязі вищевказану постанову, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

У постанові вказано, що ОСОБА_2, 23.10.2009 року 0 11 годин 55 хвилин, в м. Полтава, по вул. Київське Шосе, керував автомобілем НОМЕР_1, проїхав перехрестя з вул. Фрунзе на заборонений сигнал світлофора, та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Позивач вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення незаконною, як таку що не відповідає вимогам діючого законодавства. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що він дійсно 23.10.2009 року, у вказаний час, та у вказаному місці керував автомобілем НОМЕР_1, але правил дорожнього руху не порушував. так як при проїзді перехрестя з вул. Фрунзе, позивача застав «зелений мигаючий» сигнал світлофора коли вже автомобіль знаходився на перехресті. Тому позивач закінчив маневр, але був зупинений працівниками ДАІ. При складанні протоколу позивач пояснював, що не порушував правил дорожнього руху, але пояснення позивача інспектор ДАІ до уваги не прийняв та склав відповідний протокол. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач також вказав, що не порушував правил дорожнього руху. Просить суд позов задовольнити.

Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.

 Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у  сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпаП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять доказів правопорушення з боку позивача, який, у свою чергу, будь-які порушення зі свого боку заперечує, а можливість зібрання таких доказів втрачена.

Тому, задовольняючи позов, суд скасовує оскаржувану постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99-103,128,159-163 КАС України, ст.18,279,280 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора відділу ДПС ДАІ Полтавського міського управління УМВСУ в Полтавській області Верхола Володимира Юрійовича, з приводу дій суб’єкту владних повноважень по справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ           №022091, від 23 жовтня 2009 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КпАП України – закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: