№ 2-2572/10                                                            

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   2 червня    2010року                                                         м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

                                    головуючої судді    - Панфілової А.В.

                                    при секретарі         -  Козіній  Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом     ОСОБА_1 до  Кіровоградського обласного шкірно- венерологічного диспансеру про поновлення на роботі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

                   Позивач ОСОБА_1 08.02.10року звернулася до суду з позовом  до  Кіровоградського обласного  шкірно-венерологічного  диспансера  про  поновлення на роботі. На обґрунтування позовних вимог  зазначено , що   працює  інженером  з охорони праці   за основною посадою у відповідача  з 1995 року та з цього ж  часу  за сумісництвом  та на відсотки   інженером –метрологом  на 0,5 ставки. Наказом  від 31.12.09 року  № 117 –к  була звільнена з посади  інженера –метролога  по сумісництву з 01.01.10року без зазначення причини звільнення та без посилання на відповідну статтю чи пункт Закону. Даний наказ вважає незаконним та таким , що підлягає скасуванню з  підстав , що    наказом  № 1-к  від 02.01.09року  в черговий раз була зарахована до Диспансеру по сумісництву з 01.01.09 року по  31.12.09року. З даним наказом не була ознайомлена ні в усній формі ні під розпис. В її  заяві про прийняття на роботу по сумісництву  не було зазначено про прийняття  її  на підставі строкового трудового договору. Віза керівника  « в наказ» не містила зазначення  строку дії. На  обґрунтування вимог посилається на  п.8 Положення про   умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» з заначенням про звільнення  з роботи за сумісництвом  з підстав , передбачених законодавством, а також у разі прийняття  працівника , який не  є сумісником , також на  ст..7 ,   п.2 ст.36,  ч.2 ст.23 ,  ч.2 ст.39-1 КЗ пП України. Вважає , що     з нею  був укладений  трудовий договір на невизначений строк. Наказ отримала  лише 12.01.10року, на дану посаду  було прийнято  іншу  особу   також на 0,5 ставки та з наказом про прийняття  її на роботу   № 1-к  від 02.01.09 року   була ознайомлена  лише  13.01.10року. Тому просить суд  визнати незаконним та скасувати  наказ від 31.12.09 року № 117 –к  про її звільнення з посади  інженера  - метролога по сумісництву на 0,5 ставки Кіровоградського обласного  шкірно-венерологічного  диспансера , поновити її на даній посаді  та стягнути з відповідача  на її користь  800грн. заробітної плати  за час вимушеного прогулу.

                  В судовому засіданні позивач  на її представник  позовні вимоги   (а.с.2-4) підтримали  повністю ,  як на доказ послалися  на  акт перевірки та припис   Територіальної  інспекції праці у Кіровоградській  області  та постанову Кіровського  районного суду м. Кіровограда по    справі     про  адміністративне правопорушення    про визнання винною та притягнення до адміністративної відповідальності  головного лікаря  за ч.1 ст.41 КУпАП   за дані порушення . Зазначають  про те , що   4.01.10 року  позивач виконувала  свої обов»язки    по  даній  посаді за сумісництвом  так як не знала про своє звільнення.

                  Представник відповідача – головний лікар  Кіровоградського обласного  шкірно-венерологічного диспансеру  Курган Мар»яна  Юріївна  позов не визнала повністю. На обґрунтування   заперечень   зазначила  (а.с.  17-18)  , що  згідно посадової  інструкції  головного лікаря  диспансеру – головний  лікар диспансеру має право приймати та звільняти з роботи в т.ч. і надання сумісництва. Наказ  №117   від 31.12.09 року  містить зазначення про звільнення від сумісництва , а не від основної роботи, позивач   знала  , що  кожного року   укладається  з усіма  сумісниками    наказ  на сумісництво на один  рік , оскільки  сама  відповідно кожного року  подавала відповідну   заяву   в кінці поточного року на наступний рік. Наказ  № 1-к  видано  попереднім головним лікарем , той факт , що резолюція  керівника  і  заява   позивача   не  містила зазначення  про   закінчення   договору , цим же керівником   видано і підписано  даний наказ.  В  обґрунтування заперечень посилається на   ч.1 п.2 ст.36, , ч.1 ст.40, ч.2 ст.39-1, ч.2 ст.23   КЗпПУ.

                  Судом  встановлено наступні факти і відповідні  їм правовідносини.

                   Сторони перебувають в трудових правовідносинах , що підтверджується  копією  трудової книжки , відповідно до якої  позивач з  23.05.1995 року  працює   інженером по техніці безпеки   у відповідача. Згідно наказів, що видавалися  кожного року    на відсотки  та по сумісництву  на  0,5 ставки  працювала     в даній  установі  на посаді   інженера  - метролога, відповідно до наказів , що видавалися  кожного року  на  наступний  рік  на підставі заяв   працівників, що  бажали  працювати за сумісництвом. Зазначене   підтверджується  сторонами  в судовому  засіданні.

                  Головного лікаря   Курган М.Ю.  призначено на дану посаду 20.11.09 року   згідно  Рішення Кіровоградської обласної ради (а.с. 27).

                  Згідно  заяви  від 31.12.08 року ( в заяві зазначено 2009року) позивач     на  ім»я  в.о. головного лікаря   просить дозволити сумісництво  на 0,5 ставки   інженера – метролога  з 02.01.09 року.  Резолюція  містить  посилання « В  наказ» . Згідно наказу  № 1-к від  02.01.09 року  (а.с.5) , виданого в.о. « про зарахування по сумісництву  співробітників»   позивачу – інженеру  ОП  на підставі її заяви  надано  0,5  ставки   інженера – метролога  з відпрацюванням робочого часу.

            Згідно наказу  № 117 від 31.12.09 року (а.с.6)  позивача звільнено від сумісництва з 01.01.10року.  З даним  наказом     відмітка про ознайомлення 12.01.10року.

             Статею 21 КЗпПУ  визначено  поняття   трудового договору   як угода  між  працівником  і власником  підприємства, установи , організації або  уповноваженим  ним органом  чи фізичною особою, за якою працівник зобов»язується  виконувати   роботу , визначену  угодою, з підляганням  внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник  підприємства , установи , організації  зобов»язується  сплачувати працівникові  заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

          Трудовий договір може укладатись на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях. Одночасне зайняття працею на декількох підприємствах є сумісництвом. За сумісництвом робітники, службовці і спеціалісти виконують, крім своєї основної роботи, іншу роботу за плату. Це допускається як на тому самому, так і на іншому підприємстві, в установі, організації або у громадян у вільний від основної роботи час.

              Статею 23  даного кодексу  визначаються строки  трудового договору.

               Так  на умовах  безстрокового трудового договору  позивач  працює  у відповідача  на посаді      інженера з охорони праці, що  підтверджується  трудовою книжкою .  Факт   роботи по сумісництву  на умовах  строкового трудового договору  підтверджується  в судовому засіданні   сторонами  в т.ч. і самою позивачем , яка  підтвердила , що  кожного року   в останні числа  вона зверталася  до головного лікаря з заявою про надання  їй сумісництва  0,5 ставки    інженера – метролога  на  наступний  рік .  Так  нею  було зазначено , що    в  кінці 2009 року   вона  звернулася  до  головного лікаря  з черговою  заявою про надання  їй сумісництва   на 2010рік , а   5.01.10року   їй було повідомлено головним  лікарем про те , що їй    сумісництво  на 2010 рік  надано не було.  

                Таким  чином,  зазначення позивача  про  те , що її  не  було      ознайомлено  з  наказом   № 1- к від 02.01.09 року  і вона  не  знала про   строковий трудовий договір і вважала  його укладеним  безстроково  не відповідає дійсності . При цьому , сам позов  абзац 5 містить зазначення про те , що черговий раз  була зарахована до Диспансеру  по сумісництву  з 01.01.09 року по  31.12.09року.

                  При  цьому , суд  звертає увагу на той факт , що  по суті  позову   позивач  фактично  доводить суду   незаконність  наказу  № 1-к від  2.01.09 року  Про зарахування по сумісництву співробітників з 1 січня по 31 грудня 2009року « (а.с. 5), при  цьому   не ставить  під сумнів  і не  оскаржує до суду  даний наказ про фактичне  укладення  строкового трудового договору.

                Постановою Кабінету Міністрів України № 245 від 3 квітня 1993 р. «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» затверджено  Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України № 43 від 28 червня 1993 р. Відповідно до п. 8  проведення звільнення з роботи за  сумісництвом, передбачено з підстав , визначених законодавством, а також у разі прийняття  працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв»язку з особливими умовами та режимом праці.

                Так  ст. .39-1 КЗпПУ  визначено , що   строковий трудовий договір вважається   укладеним  як  безстроковий , якщо  жодна зі сторін  не вимагає  його припинення.  Таким чином посилання позивача на дану  статтю є безпідставним , оскільки,     відповідно  на її заяву про  бажання продовжити     трудовий договір   на 2010рік  їй  було  повідомлено про    те , що    даний договір з нею  укладено не буде.  Тобто, підставою для припинення трудового договору   як  і зазначено було  представником відповідача  є    відповідно до  ст..36 КЗпПУ  2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.  При  цьому  безпідставним  є посилання представника   відповідача на ст..40  даного  кодексу.

      Посилання  сторони позивача  на акт перевірки , припис  Територіальної  Державної інспекції праці у Кіровоградській області, то постанову  Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.03.10року  провадження відносно головного лікаря  за  ч.1 ст41 КУпАП закрито у зв»язку з малозначністю вчиненого  адміністративного правопорушення. А  сам  факт винесення  акту перевірки та припису   не є підставою для  визнання    строкового трудового договору  безстроковим .  

         Крім того , судом  встановлено , що відповідно до  пп.3.4 п.3  Посадової  інструкції  головного лікаря Кіровоградського обласного  шкірно-венерологічного  диспансера  (а.с.51-55) головний  лікар має право  проводити приймання  та звільнення з роботи працівників. Відповідно до Колективного договору( а.с. 57-79)  та доповнення до Договору  (а.с.50) саме  головному лікарю надано повноваження щодо  надання дозволу  на сумісництво  співробітникам закладу  по строковому  трудовому договору.

          Таким чином, дослідивши матеріали справи , заслухавши  сторін , оцінивши докази  в їх сукупності ,  враховуючи вимоги ст.. 11 ЦПК України  щодо розгляду судом справ  в межах заявлених вимог , суд дійшов висновку  щодо відмови   позивачу в задоволенні   її вимог  щодо   визнання незаконним та скасування наказу, поновлення її на посаді інженера –метролога по сумісництву на 0,5 ставки та  відповідно стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та  коштів  на  отримання нею  правової допомоги  в розмірі 1000грн.

                  На підставі  ст.. 21,23, 36, 39-1  КЗпПУ , Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України № 43 від 28 червня 1993р. та керуючись ст..ст. 11, 212-214 ЦПК України, суд-

                                                          ВИРІШИВ:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до  Кіровоградського обласного шкірно- венерологічного диспансеру про поновлення на роботі відмовити повністю.

              Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження  протягом  10 днів  з дня проголошення  та апеляційної скарги протягом 20 днів з дня  подачі заяви про апеляційне оскарження .

             Суддя                                        Панфілова А.В.

.